Розділ 4 авторська програма вдосконалення системи фінансування фізичного виховання і спорту

4.1 Концептуальні засади формувального організації експерименту

Наділення НФСО спеціальною (цільовою) правоздатністю та дієздатністю дозволяє чітко конкретизувати їх діяльність, обмежити її необхідністю досягнення виключно статутних цілей. Крім цього, спеціальна правосуб’єктність впливатиме на визначення кількісного та якісного складу об’єктів права власності, а також дозволяє окреслити правомочності щодо володіння, користування та розпорядження належним майном, яке слугує матеріальним підґрунтям функціонування будь-якого суб’єкта. Варто зауважити, що права та обов’язки, які обумовлюються спеціальною правоздатністю, виникають для НФСО як юридичної особи в цілому, а не для її органів управління, посадових осіб чи учасників. Органи управління слугують для набуття та здійснення прав, якими може володіти юридична особа. Прийнято вважати, що правоздатність юридичної особи, а відповідно і НФСО, які мають статус юридичної особи, виникає в момент її створення і припиняється в момент внесення запису до єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи. Отже, однією з особливостей правового становища НФСО є порядок їх створення, реєстрації, припинення та (або) ліквідації.

4.2 Правовий режим майна непідприємницьких оздоровчо-спортивних організацій

Як вже зазначалось в одному з попередніх підрозділів однією з основних ознак непідприємницьких юридичних осіб є відокремлене майно.

На цьому наголошує В.Д. Примак, зазначаючи, що майнова відокремленість являє собою одну із визначальних «конститутивних» ознак юридичної особи, що становить основу її цивільно-правового статусу. На важливості цієї ознаки наголошував і Д.І. Мейєр, який вказував на те, що правоздатна організація за своєю суттю є таким суб'єктом права, котрий може припинитися через повне відпадіння майна, оскільки тоді вона позбудеться всякої реальної опори своєї діяльності.

У той же час, слід відмітити, що, характеризуючи складові елементи правового становища НФСО, точніше буде вести мову не просто про відокремлене майно НФСО, а про його правовий режим. Для цього, насамперед, потрібно визначитись із основними поняттями, якими є «майно» та «правовий режим майна», а потім вже розкривати зміст та особливості правового режиму майна НФСО.

Доктрина сучасного цивільного права пропонує декілька значень поняття «майно»:

1) сукупність речей (включаючи гроші та цінні папери), що належать на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління юридичній особі (на праві власності або на праві користування фізичній особі); 2) сукупність речей та майнових прав на придбання речей або іншого майнового задоволення від інших осіб (актив); 3) сукупність речей, майнових прав та обов’язків, які характеризують майнове становище їх носія (актив та пасив).

Наведені положення були враховані вітчизняним законодавцем, який на початку XXI століття закріпив визначення майна у ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001р., який встановлює, що майном, яке може оцінюватися є об'єкти в матеріальній формі, земельні ділянки, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності (ст. 3). Згодом термін «майно» отримав законодавче закріплення й у ЦК України 2003 р. Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Дата добавления: 2015-07-18