Заохочення

Заохочення за працю — це публічне визнання результатів заслуг працівника та його успіхів у роботі. Заохочення є важливим засобом виховання в трудовому колективі і зміцнення трудової дисципліни. Кожний керівник у межах наданих йому прав повинен заохочувати підлеглих за зразкове і сумлінне виконання трудових обов’язків. Під­ставою для застосування до працівника заходів заохочення є його сумлінна ефективна праця, тобто бездоганне виконання трудових обов’язків, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості про­дукції, тривала сумлінна робота, а також інші досягнення в роботі. У статутах та положеннях про дисципліну підстави для застосування заходів заохочення можуть уточнюватися стосовно особливостей умов праці в конкретних галузях економіки чи сферах діяльності. Так, згід­но зі ст. 4 Дисциплінарного статуту прокуратури України прокурорсько-слідчі працівники, а також працівники навчальних, наукових та інших установ прокуратури заохочуються за сумлінне і зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу та оперативність у роботі. За пунк­том 24 Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств працівники заохочуються за зразкове виконання трудових обов’язків, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва і якості роботи, суворе дотримання правил, норм та інструкцій з безпечного ведення робіт, новаторство, виявлені ініціативу, самовідданість і вина­хідливість у роботі, дбайливе ставлення до майна підприємства, три­валу і бездоганну працю.

Відповідно до ст. 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватися будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутріш­нього трудового розпорядку. До 20 березня 1991 р. ця стаття містила також перелік заходів заохочення, нині ж він відсутній. На практиці основними видами заохочень є: оголошення подяки; видача премії; нагородження коштовним подарунком; нагородження почесною гра­мотою; занесення в Книгу пошани та на Дошку пошани (п. 21 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій від 20 липня 1984 р.). Проте прави­лами внутрішнього трудового розпорядку конкретного підприємства, установи і організації можуть бути передбачені також інші заохочення. Наприклад, Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників

Секретаріату та патронатної служби Центральної виборчої комісії, затвер­джені постановою Центральної виборчої комісії від 12 травня 2005 р. № 82, встановлюють, що за сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов’язків та інші досягнення в роботі до працівників Комісії застосо­вуються такі форми матеріального і морального заохочення: а) грошо­ва винагорода (надбавки, доплата, преміювання); б) відзначення подякою Комісії; в) оголошення подяки Комісії; г) нагородження Почесною грамотою Комісії; ґ) нагородження цінним подарунком. Правила внут­рішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства аграрної політики України, затверджені наказом Міністер­ства аграрної політики України від 17 лютого 2004 р. № 39, передбача­ють такі форми матеріального та морального заохочення:

а) оплата праці (надбавки, доплати, преміювання);

б) оголошення подяки;

в) нагородження трудовою відзнакою «Знак Пошани» міністерства, Почес­ною грамотою Мінагрополітики України;

г) нагородження цінними подарунками. Як інші заходи заохочення підприємства можуть уста­новити, наприклад, такі: збільшення частки доходів у прибутках робо­тодавця; призначення спеціальної надбавки за високий професіоналізм; присвоєння звання кращого працівника тощо. При застосуванні заходів заохочення забезпечується поєднання морального та матеріального стимулювання праці.

До працівників, на яких поширюється дія спеціальних законів, статутів та положень про дисципліну, застосовуються заохочення, передбачені ними. Так, у ст. 33 Закону України від 20 вересня 2001 р. № 2728-ІII «Про дипломатичну службу» до заходів заохочення праців­ників дипломатичної служби включено: оголошення подяки; грошову винагороду; нагородження цінним подарунком; дострокове або поза­чергове присвоєння дипломатичного рангу або рангу державного службовця; нагородження Почесною грамотою Міністерства закордон­них справ України. Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту передбачає такі види заохочення: оголошення подяки; преміювання; нагородження цінним подарунком; нагородження по­чесною грамотою; присвоєння звання кращого працівника за фахом; нагородження нагрудним значком; нагородження нагрудним знаком «Почесному залізничнику». Заходами заохочення згідно з Дисциплі­нарним статутом прокуратури України є: подяка; грошова премія; подарунок; цінний подарунок; дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині; нагородження нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України».

Отже, заохочення поділяються:

а) за способом впливу на праців­ників — на моральні (подяка, нагородження Почесною грамотою, за за­несення в Книгу пошани та на Дошку пошани тощо) та матеріальні (премії, цінні подарунки тощо);

б) за сферою дії — загальні, що за­стосовуються до будь-якого працівника, та спеціальні, що застосову­ються до певних категорій працівників чи у визначених галузях гос­подарства;

в) за суб’єктами, які їх застосовують, — заохочення, що застосовуються роботодавцем, та заохочення, що застосовуються дер­жавними органами. Допускається одночасне застосування декількох видів заохочення. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення за­ходи заохочення до працівника не застосовуються.

Заохочення застосовуються роботодавцем разом або за погоджен­ням з виборним органом первинної профспілкової організації (проф­спілковим представником) підприємства, установи, організації. Заохо­чення оголошуються наказом (розпорядженням) роботодавця в уро­чистій обстановці. У разі, якщо безпосередній начальник працівника вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення підлеглих, він може порушувати клопотання про їх заохочення перед вищестоя­щим керівником.

Положення та статути про дисципліну можуть встановлювати особливості в порядку застосування заохочень. Так, за Дисциплінарним статутом прокуратури України Генеральному прокурору України на­лежить право застосовувати всі заходи заохочення, в той час як про­курори Кримської АРСР, областей, міста Києва, інші прирівняні до них прокурори мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією та подарунком. Про застосування інших видів заохочення прокурори вносять подання Генеральному прокурору України. Подан­ня про нагородження державними нагородами та присвоєння почес­ного звання «Заслужений юрист України» вносить Генеральний про­курор України.

Заохочення заносяться до трудових книжок працівників відповідно до правил їх ведення. Так, згідно з п. 2.23 Інструкції про порядок ве­дення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністер­ства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства со­ціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, до трудових книжок працівників вносяться: а) у розділ «Відомості про нагородження» — відомості про нагородження державними нагоро­дами України та відзнаками України; б) у розділ «Відомості про заохо­чення» — відомості про заохочення за успіхи у праці. До трудових книжок не вносяться відомості про премії, які передбачені системою заробітної плати або виплата яких має регулярний характер.

Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів підприємства, установи, організації (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов та ін.). Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі.

За виконання особливо відповідальних завдань працівникові, який обіймає посаду державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» може бути присвоєно черговий ранг достро­ково в межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю при ви­ході на пенсію працівникові може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи до заохочення, нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками, присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією. Державні нагороди згідно зі ст. 92 Конституції України можуть встановлюватися виключно закона­ми України. Президент України нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними (ст. 106 Кон­ституції України).

За роки незалежності відповідно до Основного Закону України на основі історичної національної нагородної спадщини та міжнародного досвіду в Україні створено нагородну систему України. Сформовано відповідне законодавство, визначено організаційні засоби та створено матеріально-технічні основи забезпечення його реалізації. Система державних нагород стала важливим чинником утвердження української державності, морального заохочення громадян за активну діяльність у розвитку економіки, науки, культури, у соціальній сфері, захисті Віт­чизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності. Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, Закону України від 16 березня 2000 р. № 1549-ІІI «Про державні нагороди» та указів Пре­зидента України, що видаються відповідно до нього. Державні нагоро­ди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги в розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Віт­чизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. У статті 3 Закону України «Про державні нагороди» передбачено такі види державних нагород: звання Герой України; орден; медаль; відзна­ка «Іменна вогнепальна зброя»; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.

Вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Воно присвоюється громадянам України за здійснення визначного герой­ського вчинку або визначного трудового досягнення. За визначні тру­дові досягнення Герою України вручається орден Держави.

В Україні встановлено такі ордени:

· орден Свободи — для відзначення видатних та особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консо­лідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних та політичних реформ, відстоювання конституційних прав і свобод людини і громадянина;

· орден князя Ярослава Мудрого І, II, III, IV, V ступенів — для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську ді­яльність;

· орден «За заслуги» І, II, III ступенів — для відзначення видатних заслуг громадян в економічній, науковій, соціально-культурній, військо­вій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності;

· орден Богдана Хмельницького І, II, III ступенів — для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцненні обороноздатності та безпеки України;

· орден «За мужність» І, II, III ступенів — для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя;

· орден княгині Ольги І, II, III ступенів — для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім’ї;

· орден Данила Галицького — для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, а також державних службовців за значний особистий вне­сок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українсько­му народові;

· орден «За доблесну шахтарську працю» І, II, III ступенів.

Почесні звання України («заслужений» та «народний») є держав­ними нагородами України, що присвоюються за особисті заслуги перед Українською державою. Почесні звання «заслужений» присвоюються артистам, архітекторам, будівельникам, винахідникам, учителям, еко­номістам, журналістам та ін. Усі почесні звання є між собою рівно­значними, крім тих, що мають ступені. Почесні звання «Народний артист України», «Народний архітектор України», «Народний вчитель України», «Народний художник України» є вищим ступенем відповід­них почесних звань «Заслужений артист України», «Заслужений архі­тектор України», «Заслужений вчитель України», «Заслужений худож­ник України». Присвоєння почесних звань України, за винятком тих, що мають ступені, вдруге не провадиться. Почесні звання «заслуже­ний» присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі еконо­мічної та соціально-культурної сфери, як правило, не менше десяти років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність, якщо інше не встановлено положенням про почесне звання України. Почесне звання «народний» може присвоюватися, як правило, не ра­ніше ніж через десять років після присвоєння відповідного почесного звання «заслужений». Положення про почесні звання України затвер­джено Указом Президента України від 29 червня 2001 р. № 476/2001.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державні нагороди» встанов­лено такі Державні премії України:

· Національна премія України імені Тараса Шевченка;

· Державна премія України в галузі науки і техніки: за видатні наукові дослідження, які сприяють дальшому розвитку гуманітарних, природничих і технічних наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі; за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень; за роботи, які становлять значний внесок у розв’язання проблем охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки; за створення підручників для середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладів, що відповідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню знань, істотно впливають на поліпшення підготовки майбутніх спеціалістів;

· Державна премія України в галузі архітектури;

· Державна премія України імені Олександра Довженка;

· Державна премія України в галузі освіти — за видатні досягнення в галузі освіти за номінаціями: дошкільна і позашкільна освіта; загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; наукові досягнення в галузі освіти.

Відповідно до Порядку представлення до нагородження та вручення державних нагород України, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 2003 р. № 138/2003, подання про відзначення державними нагородами вносять Президентові України Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Генеральна прокуратура України, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Комісія державних нагород та геральдики при Президентові України, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, які вносять спільне подання. Кандидатури до відзначення державними нагородами висуваються гласно за місцем роботи осіб, яких представляють до нагородження, у трудових колективах підприємств, установ, організацій незалежно під типу та форми власності. Клопотання про відзначення державною нагородою порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня. Органи, яким надано право вносити подання про відзначення державними нагородами, надсилають на ім’я Президента України подання і нагородний лист установленого зразка, затверджений Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України. У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про відзначення її державною нагородою, та проставляється печатка підприємства, установи, організації за місцем роботи особи. Подання про відзначення державними нагородами, які вносяться з нагоди державного, професійного свята, ювілею особи або ювілею підприємства, установи, організації, області, району, міста, селища, села, вносяться не пізніш як за місяць до відповідної дати. Особу, яку відзначено державною нагородою, може бути представлено до наступного нагородження не раніше ніж через три роки після попереднього нагородження, за винятком представлення до нагородження за виявлену особисту мужність і героїзм.

Для попереднього розгляду питань, пов’язаних із нагородженням державними нагородами, при Президентові України утворюється Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і пра­цює на громадських засадах.

Особі, удостоєній державної нагороди, вручаються державна нагоро­да та документ, що посвідчує нагородження нею. Державні нагороди та документи про нагородження вручаються в обстановці урочистості і ши­рокої гласності. Перед врученням оголошується Указ Президента України про нагородження. Державні нагороди та документи про нагородження вручає Президент України або за його дорученням вищі посадовці (Голо­ва Верховної Ради України, його Перший заступник і заступники, Прем’єр-міністр України, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та ін.). Державні нагороди та документи про нагородження мають бути вручені протягом двох місяців з дня набрання чинності Указом Президента України про нагородження.

Про вручення державних нагород та документів про нагородження складається Протокол вручення державних нагород України за вста­новленою формою, що підписується особою, яка їх вручила, та скріп­люється печаткою органу, що проводив вручення. Протокол надсила­ється до Управління державних нагород та геральдики не пізніш як через тиждень після вручення державних нагород.

У разі, якщо нагороджений через хворобу або іншу поважну при­чину не зміг з’явитися на вручення, державну нагороду та документ про нагородження може бути вручено вдома, у лікарні, де він перебуває, тощо. У разі смерті нагородженого, якому за життя державну нагороду та документ про нагородження не було вручено, або нагородження особи посмертно державна нагорода та документ до неї передаються сім’ї такого нагородженого для зберігання як пам’ять.

Позбавлення державних нагород може бути проведено Президен­том України лише у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду у випадках, передбачених законом.

До нагород виконавчої влади слід віднести Почесну грамоту Кабі­нету Міністрів України. Почесна грамота є нагородою за багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, особистий внесок в економічну, науково-технічну, соціально-культурну, військову, громадську та інші сфери діяльності і заслуги перед Українським на­родом у сприянні становленню правової держави, здійсненню заходів щодо забезпечення захисту прав і свобод громадян, розвиткові демо­кратії, ефективній діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Згідно з Положенням про Почесну грамо­ту Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 17, Почесною грамотою, як правило, нагороджуються особи, які раніше заохочувалися відповід­ними відомчими відзнаками. Особи, удостоєні державної нагороди або Почесної грамоти Кабінету Міністрів, можуть бути представлені до нагородження Почесною грамотою не раніше ніж через три роки після останнього нагородження. Подання про нагородження Почесною гра­мотою вносять до уряду України центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Се­вастопольська міські державні адміністрації, обласні ради. Клопотан­ня про нагородження Почесною грамотою можуть порушувати перед зазначеними органами керівні органи творчих спілок, товариств, об’єднань громадян, підприємства, установи та організації, які є юри­дичними особами, незалежно від форми власності та господарювання. Клопотання погоджується з відповідним місцевим органом виконавчої влади. Особи висуваються для нагородження гласно, як правило, у тру­дових колективах, де вони працюють. Нагородженим Почесною гра­мотою працівникам апарату органів виконавчої влади, органів проку­ратури, судів та інших органів, умови оплати праці яких визначено актами урядом України, виплачується одноразова винагорода у роз­мірі 50 % посадового окладу в межах фонду оплати праці відповід­ного органу. Іншим нагородженим Почесною грамотою особам над­бавка до посадового окладу в розмірі 15 % може встановлюватися і виплачуватися за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, де вони працюють, згідно з рішенням керівника.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають право, відповідно до Указу Президента України від 18 листопада 1996 р. № 1094 «Про відомчі заохочувальні відзнаки», встановлювати відомчі відзнаки для заохочення працівників за значні трудові досягнення у відповідній галузі чи сфері діяльності. Згідно з п. 2 Примірного по­ложення про відомчі заохочувальні відзнаки, затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1997 р. № 134/97, відомчі заохочу­вальні відзнаки встановлюються після експертизи і позитивного ви­сновку Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. Відомчі відзнаки можуть встановлюватись у вигляді медалей, нагрудних знаків, значків, грамот, вітальних листів та не можуть від­творювати державні нагороди України. Положення про відомчі заохо­чувальні відзнаки затверджуються міністерствами, іншими централь­ними органами виконавчої влади за погодженням з відповідними га­лузевими професійними спілками і мають містити визначення заслуг осіб, які заохочуються.

Кандидатури висуваються гласно, як правило, у трудовому колек­тиві, де працює особа, яку представляють до заохочення. Подання про нагородження передається в колегію міністерства, іншого центрально­го органу виконавчої влади для розгляду й ухвалення рішення. У разі потреби для попереднього розгляду подання про нагородження можуть створюватися на громадських засадах комісії з нагородження відомчи­ми заохочувальними відзнаками. Рішення про нагородження відомчою заохочувальною відзнакою ухвалюється колегією міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. Відомча заохочувальна відзна­ка вручається міністром, керівником іншого центрального органу ви­конавчої влади або за його дорученням членами колегії. Відомчі заохо­чувальні відзнаки вручаються в урочистій обстановці. Вручення від­знак доцільно приурочувати до загальнодержавних свят, галузевих професійних свят, ювілейних дат працівників, підприємств, установ, організацій тощо.

Дата добавления: 2015-07-14