Укладання.

На закінчення про розвиток методів, які, можливо, у майбутньому використовуватимуться запобігання і лікування наркоманії і алкоголізму.

Алкоголізм і наркоманія придбали у суспільстві характер епідемії. Та головне – перемогти недуги сьогодні практично неможливо. Методів, щоправда, багато, але стовідсоткового результату поки що не домігся. То що робити? Можливо, у недалекому майбутньому проблема наркоманії і алкоголізму вирішить з допомогою генетичної вакцинації. Річ у тім, що італійські вчені висунули гіпотезу у тому, що в 15% людей є гени, відповідальні за прояв з так званого комплексу задоволень. Саме це гени визначають схильність людини до зловживання алкоголем, наркотиками, психотропними речовинами і курінням. Розумна природа, щоправда, передбачила засоби захисту небажаних пороків, звані гены-блокаторы. Добре, якщо вони працюють нормально. Якщо ж немає, то біда – "наркотичні" гени виявляються "у всій красі".

Деякі вчених вважають, що пройде якихось 20 років, і буде винайдено ДНК-чипы, з допомогою яких немислимий будь-який бажаючий зможе швидко перевірити себе схильність до пороків. "На відміну від чоловіка з нормальними генами, той, хто має "наркотичні" гени, – каже кандидат біології Олександр Шпаков, – ризикує вже після однієї-двох доз наркотику стати наркоманом". Шпаков вважає, що позаяк гени наркоманії переходять від своїх батьків про дітей, то, створюючи сім'ю, молодята повинні порадитися з лікарем щоб уникнути невдалих поєднань "наркотичних" генів в дитини. Або якщо таки такого поєднання уникнути вдається, то крайнього заходу, можна буде потрапити вжити заходів, попереджуючі поява небезпечних пристрастей. По крайнього заходу, у звичайних генетичних консультаціях кожному яка звернулася людині може сказати, чи є в нього схильність до алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок.

Також деякі учені гадають, що близьким є той день, коли молекулярні біологи навчаться блокувати "наркотичні" гени. Уже сьогодні лікарі вміють вводити у організм людини ділянки ДНК з необхідними генами, але це отже, саме так можна доставляти у клітини тіла гены-блокаторы, що перешкоджають роботі "наркотичних" генів. Гены-блокаторы можуть бути у організм і з вірусами чи бактеріями, несучими ці гени. Мікроби доставлять "правильні гени" туди, куди це потрібно. До речі, такий принцип вже покладено основою створення генних вакцин, що ще називають "вакцинами четвертого покоління". З їхньою допомогою медики успішно борються зі смертельно небезпечними на інфекційні захворювання.

Також однак фахівці вважають, що вдасться впровадити гены-блокаторы в генофонд ембріона і придушити "наркотичні" гени вже в стадії. На думку американського генетика Пауля Вольфа, саме генетичні "операції" дозволять людству уникнути прийдешньої тотальної наркотизації людського суспільства. Проте вчені вагаються точно, як блокування "поганих" генів чи підсадка нових позначиться подальшому розвиток "зараженого" ембріона, і навіть його нащадків.

Єдине, що насторожує: якщо буде будь-якої людини перевірити на схильність до алкоголізму чи наркоманії, вона може виникнути з захистом прав людини на таємність геному. Адже жодна фірма, жодна компанія, коли в неї виявляться інформацію про результати перевірки "на вошивість", не візьме працювати потенційного алкоголіка чи наркомана. Хоча є такого поняття, як "лікарська таємниця". Якщо вона поширяться і такого тестування, тоді має бути гаразд. Інакше дискримінації за ознакою схильності людини до різним пороків уникнути вдасться.

Є ще одне "але". Не все вчені поділяють думку, що наркоманія передається у спадок. Так, група учених із Орегонського університету (США) провела ряд експериментів із мишами. Подопытные, генетично повністю ідентичні мыши-близнецы, досліджувалося щодо впливу спадковості на характер їхньої поведінки. У експериментах використовувалися близнюки з цілком однаковими умовами змісту, годівлі і тестування. Поведінка мишей було цілком ідентичним в усьому, включаючи ставлення алкоголю, але радикально розрізнялося у реакції на кокаїн. На цьому експерименту вченими зроблено попередній висновок: щодо наркотиків поведінка живого організму індивідуально і визначається генетичними чинниками. На відміну від алкоголю. Можливо, це пов'язано з тим, що алкоголь природно метаболитом живого організму, а кокаїн та інші наркотики – немає. На людях, звісно ж, подібні експерименти не ставилися. Цілком то, можливо, що результати були б інакші. Проте коли з допомогою генетичної вакцинації вдасться справитися з наркоманією, можна буде перемогти іще одна страшний порок – алкоголізм. Теж непогано.

Список використаної літератури:

1. Бабаян Э.А. Гонопольских М.Х. Наркология Учеб.пособие-2-е вид.- Медицина, Москва, 1990

2. Іванова Е.Б. Як допомогти наркоману. «Комплект», Санкт-Петербург,1997

3. Білогуров С.Б. Популярно про наркотики і наркоманиях. – 2-ге вид., испр. і доп. – СПб: «Невський Диалект», 2000.

4. Популярна медична енциклопедія, Ташкент, Головна редакція енциклопедій, 1993

5. Березін С.В., Лисецкий К.С., Мотынга І.А. Психологія ранньої наркоманії.- Самара, 1997.

6. Билибин Д.П., Дворников В.Є. Патофизиология алкогольної хвороби та наркоманій.- М.: Вид- у УДН, 1991.

7. Дунаєвський В.В., Стяжкин В.Д. Наркомании і токсикоманії.- Л.: Медицина, 1990.

8. Наркомании у підлітків/ В.С. Битенский, Б.Г. Херсонський, С.В. Дворяк, В.А. Глушков.- До.: Здоров'я, 1989.

9. Наркоманія. Нейропептид- морфиновый рецептор/ Під ред. Зайцева О.В., Яригіна К.Н., Варфоломеева С.Д.- М.: МДУ, 1993.

10. П'ятницька І.Н. Наркомании.- М.: Медицина, 1994.

Дата добавления: 2015-07-14