Короткі теоретичні відомості

Практична робота № 6

Тема: Застосування облікової інформаційної системи “1С: Бухгалтерія 7.7” для розв’язання управлінських задач.

Мета: Ознайомитися з особливостями облікової інформаційної системи “1С: Бухгалтерія 7.7” та технологією створення оборотно-сальдових відомостей і регламентованих звітів.

Забезпечення: облікова інформаційна система “1С: Бухгалтерія 7.7”

Короткі теоретичні відомості

Програма "1C: Предприятие 7.7" є універсальною комплексною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1C: Бухгалтерия 7.7" є складовою частиною системи програм "1C: Предприятие 7.7", тобто її компонентою.

Класифікаційні ознаки програми "1C: Бухгалтери» 7.7" наступні:

· Клас програми – універсальна, інтегрована, комплексна бухгалтерська програма зведеного обліку (міді-бухгалтерія);

· Призначення - для ведення бухгалтерського обліку;

· Споживачі - невелика чисельність персоналу бухгалтерії;

· Об'єкт обліку - малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності;

· Спосіб реалізації облікових функцій – в основному введення операцій за шаблонами та за допомогою документів.

В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку. Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми:

· Режим "1С-Предприятие 7.7” - застосовується у мережевій версії при роботі кількох бухгалтерів з однією базою даних. У випадку однокористувацької версії використовується для ведення господарських операцій одним бухгалтером.

· Режим "ІС-Предприятие Монопольно" - призначений дня запуску програми в однокористувацькому режимі. Застосовується тільки в мережевій версії програми. Використовується головним бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду.

· Режим "Отладчик" - призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами.

· Режим «Монитор» - призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам'ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером).

Для отримання детальної інформації про наявність і рух засобів підприємства програмою ведеться аналітичний облік. Сама можливість ведення аналітичного обліку і кількість його можливих розрізів по одному рахунку визначається в процесі конфігурування програми.

В програмі "1С:Бухгалтерия7.7" аналітичний облік організується за допомогою спеціального механізму "субконто". На етапі конфігурування визначається перелік можливих видів субконто. Під видом субконто розуміють сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку. Так, всі основні засоби утворюють вид субконто "Основные средства", всі матеріали, відповідно, - "Материалы" і т.д.

Ведення аналітичного обліку по конкретному рахунку визначається налагодженням субконто, що задається в Плані рахунків. Якщо для рахунку ведення аналітичного обліку задано за допомогою набору видів субконто, то такий аналітичний облік називається багаторівневим. З іншого боку, аналітичний облік може бути багаторівневим, якщо одним із субконто рахунку є багаторівневий довідник.

В програмі "1C- Бухгалтерия 7.7" існує можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних систем аналітичних рахунків, які, в свою чергу, різнобічне відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація групується і узагальнюється для потреб управління за певним принципом, що визначається видами субконто.

Аналітичний облік можна вести для будь-якого рахунку або субрахунку і включати від 3-х до 5-ти різних розрізів аналітики, організувавши при цьому ведення аналітичного обліку в необхідних розрізах.

Ведення бухгалтерського обліку за допомогою програми 1С:Бухгалте­рия можна починати лише після того, як будуть задані параметри обліку і введені початкові залишки рахунків.

План рахунків типової конфігурації відповідає Плану рахунків бухгал­терського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств, що за­тверджений Міністерством фінансів України (наказ №291 від 30 листопада 1999 p.). План рахунків не потребує додаткового налаштування, оскільки в ньому містяться всі необхідні рахунки і субрахунки, а також задані парамет­ри для ведення аналітичного, кількісного і валютного обліку.

Перш ніж працювати з програмою, потрібно ввести всі дані про конкретну організацію в константа і довідники. Це, по-перше, інформація про реєстраційні дані підприємства, банківські реквізити, дані про керів­ництво і навіть дані, що стосуються облікової політики. Всю цю роботу можна виконати за допомогою Помощника заполнения констант/Поміч­ника заповнення констант (це детально описано на початку книги).

Ставки податків об'єднані в довіднику Налоги й отчисления/Податки і відрахування. Типова конфігурація містить уже заповнений довідник податків і відрахувань, користувачу достатньо лише відкрити його і пере­вірити задані ставки податків, відрахувань і внесків, а в разі потреби - їх відредагувати. Ставки податків залежать від дати (є періодичними значен­нями). У довіднику відображено ставки податків на робочу дату, що зазна­чено у заголовку вікна довідника. Перевірити дати введення ставок подат­ку можна за допомогою кнопки История значения/Історія значення. Для деяких податків у довіднику є декілька записів. Це податки, ставка яких залежить від бази оподаткування (прибутковий податок). Для таких подат­ків треба ввести, крім ставки податку, межу бази оподаткування.

У разі роботи з програмою 1C: Бухгалтерія довідники можна запов­нити попередньо або ж заповнювати їх під час уведення документів. Однак довідники Наши денежные счета/Наші грошові рахунки і Валюты/Валюти доцільно заповнити заздалегідь. Для кожної валюти потрібно також увести історію курсу, починаючи з тієї дати, з якої заплановано починати вводити господарські операції аж до поточної дати.

Уведення початкових залишків обов'язкове лише у випадку впровад­ження програми 1С:Бухгалтерия на підприємстві, яке діє (на новоство­рюваному не потрібно). Залишки вводять на початок облікового періоду найчастіше рік, може бути квартал чи місяць, датою останнього календар­ного дня попереднього облікового періоду (року, кварталу, місяця). Оскільки процес уведення початкових залишків досить тривалий і трудо­місткий, то зручно задати дату введення залишків як робочу, використав­ши для цього режим налаштування параметрів (команда Параметры/Параметри з пункту Сервис/Сервіс головного меню).

Залишки за деякими рахунками можна, а за деякими навіть потрібно вводити за допомогою документів типової конфігурації, таких як Остатки ТМЦ/Залишки ТМЦ, Остатки взаиморасчетов/Залишки взаєморозрахунків і Начисление зарплаты/Нарахування зарплатні.

Якщо за рахунком як другу аналітику задано вид субконто ТМЦ (ра­хунки 20-22, 26, 28, 02), то початкові залишки за цими рахунками уводять на підставі документа Остатки ТМЦ/Залишки ТМЦ. Цей до­кумент згенерує правильні проведення навіть у тому випадку, коли щодо певної ТМЦ уже є залишки.

За допомогою цього документа вводять або виправляють початкові залишки ТМЦ на складах. Документ може змінити залишки тільки на одному складі, заданому в реквізиті Место хранения/Місце зберігання.

За наявності залишків на декількох складах потрібно вводити декілька документів Ввод остатков ТМЦ/Уведення залишків ТМЦ (кількість документів відповідатиме кількості складів).

Таблична частина документа містить такі реквізити:

· назва ТМЦ, для якої вводять залишки;

· партію, залишки якої коригують, тобто під час проведення докумен­та будуть скориговані залишки саме для партії, визначеної в таблич­ній частині документа;

· базову одиницю вимірювання ТМЦ. Редагування стовпця немож­ливе, оскільки залишки ТМЦ уводять лише у базовій одиниці вимі­рювання;

· кількість ТМЦ, яку списують або вводять (залежно від режиму до­кумента);

· облікову ціну (у гривнях без ПДВ);

· вартість заданої кількості ТМЦ (у гривнях без ПДВ);

· вартість заданої кількості ТМЦ (у гривнях з ПДВ);

· роздрібну ціну одиниці ТМЦ з ПДВ;

· суму торговельної націнки для заданої кількості ТМЦ. Націнка має сенс тільки для роздрібних складів (крамниць). У випадку введення даних для гуртових складів реквізит Наценка/Націнка заповню­ють нульовим значенням.

Скориставшись кнопкою Подбор/Вибрати, ТМЦ можна перемістити з довідника ТМЦ у табличну частину документа. Після натискання на кноп­ку ОК відбувається записування і проведення документа.

Оскільки бухгалтерські проведення формуються в кореспонденції з допоміжним рахунком 00, то цей документ не можна використати з іншою метою, крім початкового введення залишків.

Для введення початкових залишків рахунків, що відображають взаємо­відносини з контрагентами (рахунки 36, 37, 63), у типовій конфігурації передбачений документ Остатки взаиморасчетов/Залишки взаємороз-рахунків, діалогове вікно якого показано на

Цей документ призначений для введення інформації про початкові взаєморозрахунки з клієнтами (покупцями і постачальниками). Під час уведення документа клієнта, для якого вводитимуть залишок, вибирають з довідника Контрагенты/Контрагенти. Після цього вводять залишок, ва­люту взаєморозрахунків, курс цієї валюти щодо гривні і вид торгівлі (вибирають зі списку). У реквізиті Счет/Рахунок задають бухгалтерський рахунок для обліку взаєморозрахунків з цим клієнтом. Кількість доку­ментів, які вводять, відповідатиме кількості контрагентів, взаєморозрахун­ки з якими мають залишки на час впровадження програми.

За допомогою цього документа можна також увести залишки з ПДВ (за рахунками 64.3 Налоговые обязательства/Податкові зобов'язання і 64.4.1 Налоговый кредит/Податковий кредит). Для формування потрібних про­ведень у формі документа треба додатково задати рахунок обліку ПДВ і його аналітику.

Суми залишку вводять у документ як зі знаком "+" (ми винні), так і зі знаком "-" (нам винні).

Тут бухгалтерські проведення також формують в кореспонденції з до­поміжним рахунком 00.

Уведені документи Остатки ТМЦ/Залишки ТМЦ і Остатки взаимо­расчетов/Залишки взаєморозрахунків відображені в журналі Ввод остатков/У ведення залишків.

Початкові залишки з зарплатні уводять за допомогою документа Начисление зарплаты/Нарахування зарплатні з зазначенням виду виплати Ввод остатков/Уведення залишків (цей документ детально описано вище).

Залишки на всіх інших рахунках уводять ручними операціями: почат­кові залишки - за допомогою операцій, проведення яких відповідають допоміжному рахунку 00; дебетові залишки — операціями, що містять про­ведення, рахунок дебету яких відповідає цьому рахунку, а рахунок кредиту 00. Для кредитних залишків рахунок дебету 00, а рахунок кредиту - це рахунок, для якого вводять залишки. Залишки на рахунках, з якими ведуть аналітичний облік, уводять із зазначенням конкретного субконто (об'єкта аналітичного обліку) і виконують це для кожного субконто. Якщо за рахунком ведуть кількісний облік, то потрібно також увести залишки в кількісному вираженні. У випадку ведення на рахунку валютного обліку вводять залишки кожної валюти з обов'язковим заданням гривневого екві­валента.

Якщо залишки введені правильно, то сума обігів за дебетом рахунка 00 дорівнюватиме сумі обігів за кредитом. Перевірити обіги можна, сформу­вавши звіт Оборотно-сальдовая ведомость/Обігово-сальдова відомість за період, якому належить дата введення початкових залишків.

Після введення початкових залишків потрібно ввести інформацію про усі господарські операції, виконані від дати впровадження програми до поточної дати. Найзручніше вводити операції в інформаційну базу за допомогою документів типової конфігурації. У цьому випадку буде де­тальна і достовірна інформація за всіма рахунками й об'єктами аналітич­ного обліку. Якщо кількість таких операцій велика, то можна ввести лише перехресні проведення за рахунками, просумувавши проведення з одна­ковою кореспонденцією рахунків і однаковими субконто. Зазначимо, що це має сенс лише тоді, коли виведено обіги за всіма рахунками для кожного субконто (а також і за валютою, і в кількісному обліку).

Правильність уведення даних можна перевірити, використавши стан­дартні звіти Оборотно-сальдовая ведомость/Обігово-сальдова відо­мість, Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відо­мість до рахунка, Анализ счета по субконто/Аналіз рахунка за суб­конто, Анализ субконто/Аналіз субконто. Звіт Оборотно-сальдовая ве­домость/Обігово-сальдова відомість дає змогу переглянути залишки на всіх синтетичних рахунках. Ці залишки можна порівняти із залишками в Головній книзі. Звіт Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відомість до рахунка використовують для перегляду залишків і обігів на рахунках, за якими ведуть аналітичний облік. Стандартний звіт Анализ счета по субконто/Аналіз рахунка за субконто можна викорис­тати для перегляду залишків і обігів на рахунку за конкретними об'єктами аналітичного обліку, а звіт Анализ субконто/ Аналіз субконто застосову­ють для деталізації залишків і обігів за багаторівневою аналітикою.

Після коригування виявлених помилок період обліку треба змінити на поточний і на цьому процес впровадження програми завершений.

В програмі реалізовано можливість роботи як з стандартними, так і зі регламентованими звітами.

В типову конфігурацію включено набір стандартних звітів. Стандартні звіти - це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту. Вони призначені для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних рахунків. Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь-яких ділянках обліку.

Для роботи зі звітами використовується пункт меню "Отчетность", при чому на екран видається діалогова форма налагодження параметру звіту.

В ній потрібно ввести значення параметрів, що визначають склад даних, які входять до звіту (період, за який видаватимуться дані бухгалтерського обліку, шляхом введення початкової та кінцевої дати, інші параметри, (наприклад, тип валюти).

Програма також надає можливість збереження сукупності параметрів для звіту заданого виду для подальшого використання, і можливість деталізації (розшифровки) звітів при його перегляді. На найнижчому рівні деталізації здійснюється перехід до конкретної проводки операції.

Основні стандартні звіти, реалізовані в програмі, наступні:

"Оборотно-сальдовая ведомость " - містить для кожного рахунку інформацію про залишки на початок та кінець періоду, а також обороти по дебету та кредиту за встановлений період.

"Шахматка " - містить обороти між звітами за деякий обраний період, часто використовується бухгалтерами, оскільки дає уявлення про рух коштів та зобов'язань підприємства.

" Оборотно-сальдовая ведо­мость по счету " - використовується для рахунків, по яких ведеться аналітичний облік, при цьому здійснюється відокремлення залишків від оборотів по конкретних об'єктах аналітичного обліку (субконто).

"Анализ счета" - містить обороти рахунку з іншими рахунками за обраний період, а також сальдо на початок та кінець періоду.

"Анализ счета по датам " - дозволяє отримати обороти по рахунку на кожну дату певного періоду, що дає можливість аналізувати зміни у часі засобів або зобов'язань підприємства, для перевірки відповідності введених даних тим, що вказані в банківських виписках тощо.

"Анализ счета по субконто" - містить підсумкові суми кореспонденцій даного рахунку з іншими рахунками за вказаний період, а також залишки по рахунку на початок та кінець періоду в розрізі об'єктів аналітичного обліку. Цей звіт можна сформовувати тільки для рахунків, по яких ведеться аналітичний облік.

"Главная книга" - використовується для виведення оборотів та залишків рахунку за кожен місяць, при підбитті підсумків та складанні звітності.

"Анализ субконто" - для кожного субконто (об'єкта аналітичного обліку) обраного виду наводяться обороти по всіх рахунках, в яких використовується це субконто, а також розгорнуте та згорнуте сальдо.

"Карточка субконто " – для отримання максимально повної картини. операції по об'єкту аналітичного обліку (субконто) або групі субконто виводять "Карточку субконто", де зібрані всі операції з конкретним об'єктом аналітичного обліку (субконто) в хронологічній послідовності із зазначенням реквізитів проводок, залишків по субконто після кожної операції, на початок та кінець періоду.

"Карточка счета " - відображаються всі проводки в яких задіяний даний рахунок, крім того, наводиться залишок на початок та кінець періоду, обороти за період та залишки після кожної проводки.

Дата добавления: 2015-07-11