Правила перевезень цукру

25.4.1. Цукор-пісок, цукор-пісок рафінований, цукрозу та пудру упаковують насипом у чисті мішки для цукру першої та другої категорії масою нетто до 50 кг. При більш дрібній розфасовці дозволяється упакування цукру-піску навалом у багатошарові паперові мішки. Цукор у такій упаковці можна перевозити тільки при відсутності багаторазових перевалок.

25.4.2. Колотий та грудковий цукор-рафінад упаковують насипом у мішки для цукру першої та другої категорії масою нетто до 40 кг.

Допускається упакування колотого цукру-рафінаду насипом у сухі дощаті чи фанерні ящики масою нетто до 25 кг.

Ящик з цукром-рафінадом повинен бути щільно збитий, викладений з середини папером, забитий цвяхами та скріплений по кутах накладками з металевої стрічки.

25.4.3. Фасований цукор-рафінад упаковують:

а) грудковий - в картонні коробки масою нетто 0,5 чи 1,0 кг. Коробки укладають в гофрокартонні ящики масою нетто до 20 кг;

б) цукор-пісок та цукор-пісок рафінований - в паперові пакети масою нетто 0,5 чи 1,0 кг. Пакети укладають в гофрокартонні ящики масою нетто до 20 кг;

в) дозволяється упакування грудкового цукру-рафінаду в картонних коробках термоусадочною плівкою блоками масою нетто до 20 кг.

25.4.4. У кожній окремій партії мішки з цукром повинні мати однакову масу.

25.4.5. На кожному мішку з цукром повинна бути бирка з нанесеним на ній маркуванням (ДСТУ 2316-93).

25.4.6. Під час перевезення цукру слід вживати заходів щодо запобігання його псуванню в дорозі.

Не дозволяється перевезення цукру в забруднених кузовах автомобілів (із слідами вантажів, що перевозились раніше), а також в автомобілях, в яких безпосередньо перед цим перевозили вапно, сіль, пахучі та отруйні вантажі.

25.5. Правила перевезень солі

25.5.1. Сіль кухонну для торговельної мережі перевозять у дрібній і крупній упаковці. Пачки і пакети упаковують в ящики N 8 з гофрованого картону, двошарову паперову обгортку або в поліетиленову обгортку вагою нетто до 20 кг. Допускається використання паперових чотирьох-шарових мішків вагою нетто 50 кг. Для промислових підприємств дозволяється перевезення солі як в тарі, в тому числі у контейнерах типу МКР-1,0 С вагою нетто до 1 тонни, так і навалом.

25.5.2. На дрібній упаковці маркування наносять на самій упаковці друком, на крупній упаковці (крафт-паперові або полімерні мішки) - штампом або на бирках, які прикріплюються до мішків.

25.5.3. Під час перевезення солі потрібно вжити заходів щодо запобігання її забрудненню.

Автомобілі, в які вантажиться харчова сіль, повинні бути чистими, забезпеченими засобами захисту від атмосферних опадів.

Не дозволяється перевезення солі споживачам для харчування на відкритих автомобілях, а також в автомобілях з-під живності чи з-під хімічних продуктів, що залишають після себе запах.

25.5.4. Для перевезення солі треба використовувати автомобілі з міцними, щільними кузовами, що забезпечені засобами накриття.

Для перевезення технічної солі навалом можуть бути використані відкриті автомобілі.

25.5.5. Перед завантаженням солі кузови автомобілів слід піддавати ретельному огляду, а у разі потреби - зачистити та вимити.

Завантаження солі в неочищені кузови не дозволяється.

25.5.6. При вантаженні (розвантаженні) солі у мішках забороняється: користуватися крюками, працювати у взутті, що може пошкодити мішки, застосовувати сталеві сітки, сталеві стропи чи рослинні, не обшиті брезентом.

25.5.7. Під час атмосферних опадів вантажні роботи з сіллю слід припинити.

25.5.8. Сіль, що перевозиться у мішках, забороняється розміщувати разом з вантажами, які мають властивості легко поглинати вологу, наприклад, волокнистими речовинами, тютюном, цукром, кондитерськими виробами.

Перевезення солі разом з отруйними вантажами, кислотами та лугами забороняється.

25.5.9. Після вивантаження солі кузов автомобіля слід очистити від залишків вантажу, прокладного і підстилкового матеріалу і по можливості промити водою.

Дата добавления: 2015-07-11