Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стандарти Н.323

Читайте также:
  1. Глава 3. СТАНДАРТИЗАЦИЯ
  2. Информация о нормативных документах по стандартизации
  3. История развития стандартизации
  4. Международные организации по стандартизации
  5. Методы стандартизации
  6. Нормативные документы по стандартизации, их категории
  7. Однако стандартизация человека – страшное явление.

АННОТАЦИЯ

Засядько И.В. - Программируемая АТС ООО «Хайберри» -Рукопись.

Дипломная работа направлена на анализ технологии IP-телефонии и установке, а также настройки программируемой АТС Asterisk.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ, SIP, IP-телефония, АТС ASTERISK

ABSTRACT

Zasyadko I.V. - Programmable PBX LLC "Hayberri" -Manuscript.

Thesis aims to analyze technology of IP-telephony installation and configuration programmable PBX Asterisk.

KEY WORDS: TELECOMMUNICATION SYSTEMS, SIP, IP-telephony, PBX ASTERISK


ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................ 6

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.................................................... 7

1.1 РОЗВИТОК IP-телефонії............................................................... 7

1.2 Стандарти Н.323............................................................................ 8

1.3 Стандарти на основі протоколу SIP............................................. 10

1.4 Зв’язок телефонних мереж через Інтернет.................................... 11

1.5 Нове покоління мереж IР-телефонії.............................................. 13

1.6 Перспективи встановлення міні АТС............................................ 15

1.7 Порівняння апаратних цифрових АТС та програмної
АТС «Asterisk».................................................................................... 16

1.8 Архітектура Asterisk...................................................................... 19

1.9 Вибір обладнання.......................................................................... 22

1.9.1 Серверне обладнання.......................................................... 22

1.9.2 Устаткування для IP телефонії............................................ 23

РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.................................................... 25

2.1 Встановлення IP PBX на базі DNS-325........................................ 25

2.2 Налаштування АТС «Asterisk» за допомогою FreePBX............. 26

2.2.1 Додавання нового внутрішнього номера........................... 27

2.2.2 Сервісні коди....................................................................... 30

2.2.3 Вихідна маршрутизація...................................................... 33

2.2.4 Управління транками.......................................................... 36

2.2.5 Настройка привітання......................................................... 40

2.3 Налаштувати програму-телефон................................................... 42

РОЗДІЛ ІII. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА................................................ 45

3.1 Розрахунок капітальних витрат.................................................... 45

3.2 Розрахунок експлуатаційних витрат............................................. 45

3.3 Розрахунок економії від послуг зв’язку....................................... 47

3.4 Розрахунок економічної ефективності впровадження проекту... 49

ВИСНОВКИ............................................................................................... 50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 51

 


ВСТУП

Ми є свідками революційних подій. [AK1] Вони очікувалися вже давно, і тепер, коли процес почався, ніщо не в силах зупинити його. Зміни охопили технологічну область, яка сильно відстала від всіх інших галузей промисловості, об’єднаних загальною назвою hi-tech (від англ. High technology - висока технологія). Мова йде про телекомунікації, революцію в яких здійснив продукт з відкритим вихідним кодом для офісної телефонної станції з виходом у загальну мережу (PBX) під назвою Asterisk.

Asterisk - це платформа для телефонії з відкритим вихідним кодом, розроблена, головним чином, для виконання на Linux. Більш ніж 100-річний досвід телефонного зв'язку дозволив створити надійний пакет тісно інтегрованих телекомунікаційних додатків. Міць Asterisk - в її настроюваній природі в поєднанні з неіснуючими аналогами відповідним стандартам. Жодна інша офісна АТС не надає такі широкі можливості по варіантах її розгортання.

Такі програми, як голосова пошта, конференц-зв’язок, черги викликів і агенти, музика під час очікування і парковка викликів, - все це стандартні функції, вбудовані безпосередньо в програмне забезпечення. Більше того, Asterisk може інтегруватися з іншими бізнес-технологіями такими способами, про які закриті вузькоспеціалізовані офісні иеАТС можуть тільки мріяти.

З Asterisk ніхто не може диктувати, як повинна працювати телефонна система або яка технологія повинна використовуватися. Asterisk твердо слідує ідеї сумісності зі стандартами, дозволяючи при цьому насолоджуватися свободою створення власних нововведень[AK2] [VZ3].

Дипломна робота спрямована на аналіз технології IP-телефонії та встановлення, а також налаштування програмної АТС Asterisk. У цій роботі виключається налаштування АТС Asterisk за допомогою конфігураційних файлів і показується спосіб налаштування Asterisk за допомогою web інтерфейсу.

 


РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

1.1 Розвиток IP-телефонії

IP-телефонія - це сервіс, який забезпечує комутовані голосові з’єднання переважно за схемою «один до одного» і який підтримується мережею, що використовує протокол IP у формі загальнодоступного Інтернету або приватної IP-мережі.

У своєму розвитку IP-телефонія пройшла три етапи.

На першому етапі це була, швидше, інтернет-іграшка, придатна хіба що для спілкування двох ентузіастів, готових миритися з супроводжуючим діалогом кваканням і шипінням. Два комп’ютери, оснащені мікрофонами, динаміками, звуковими картами з підтримкою оцифровки звуку і не дуже складним програмним забезпеченням, дозволяли вести двосторонній діалог через Інтернет в реальному часі.

Проте до зручностей звичайнох звичайних телефоннох телефонних послуг такий спосіб спілкування явно недотягаував. Абонентам потрібно було знати IP-адресау комп’ютера співрозмовника, домовлятися про час розмови, вибирати момент для якіснішої передачі голосумови, коли трафік Інтернету між даними конкретними точками не стикався з перевантаженнями і затримками. Крім того, за відсутності стандартів на обох комп'ютерах потрібно було встановити таке програмне забезпечення, яке підтримувало б один і той же спосіб кодування голосу і упаковки його в пакети. Взаємодії між комп’ютером і телефоном, підключеним до звичайної телефонної мережі, що не передбачалося. Зате витрати обмежувалися невеликою платою провайдеру за звичайне комутоване підключення до Інтернету.

Другий етап ознаменувався появою стандартів IP-телефонії, насамперед - стандартів групи Н.323, розроблених ITU-T, і стандартів на основі протоколу SIP, розробленого IETF.

До третього етапу можна віднести появу нового покоління IP-телефонії, що підтримує широкіий спектр додаткових послуг, подібний до того, який надають абонентам розвинені телефонні мережі.

 

Стандарти Н.323

Розробники стандартів Н.323 виходили з того, що дві мережі - телефонна і IP - будуть співіснувати пліч-о-пліч достатньо тривалий час, а значить, важливо регламентувати їх взаємодію з урахуванням існуючих у традиційних телефонних мережах процедур встановлення з'єднання, а також домовитися про спосіб передачі виклику і власне голосу по IP-мережі.

В рамках встановленого сеансу Н.323 абоненти можуть обмінюватися не тільки голосовийою, але й відео інформацією, тобто користуватися відеотелефонами або устаткуванням для організації відеоконференцій.

У стандартах Н.323 визначається дві групи протоколів (рис. 1.1):

1. • Протоколи транспортної (transport plane) або користувальницької (user plane) площиніи відповідають за безпосередню передачу голосу по мережі з комутацією пакетів. Протоколи цієї площини визначають способи кодування голосу (сюди входять стандарти різних кодеків, наприклад G.711, G.723.1, G.729, G.72 8 і ін.) і відео (кодеки Н.261, Н.263 та ін.). Голос і відео передаються в пакетах протоколу RTP, який визначений в RFC3550 і переносить позначки часу і послідовні номери пакетів, допомагаючи кінцевим вузлам сеансу відновлювати аналогову інформацію реального часу. Пакети RTP переносяться в пакетах протоколу UDP.

2. • Протоколи управління викликами (call control plane) переносять по мережі запити на встановлення з'єднань і реалізують такі службові функції, як авторизація доступу абонента до мережі і облік часу з’єднання. Ця група протоколів працює через надійні ТСР-з’єднання і включає протокол сигналізації Q.931, що забезпечує встановлення і завершення з’єднання між абонентами; протокол Н.245, за допомогою якого абонентське обладнання дізнається про функціональні можливості протилежної сторони, наприклад про те, які аудіо- і відео кодеки підтримуються, а також про те, скільки аудіо- та відео потоків будуть використовувати абоненти в рамках даного з’єднання. За замовчуванням IP-телефон підтримує тільки один голосовий потік, але відеотелефон вже підтримує два потоки один голосової та один відео, а обладнання відеоконференцій може підтримувати декілька аудіо потоків і кілька відео потоків. Ще один протокол цієї групи - RAS (Registration, Admission, Status) служить для обліку дзвінків, реєстрації користувача в деякому адміністративному домені (наприклад, в домені організації, де працює користувач) і контролю доступу в мережу (тобто перевірці мережевих ресурсів, таких як вільна пропускна спроможність, необхідних для якісного обслуговування телефонного виклику).


Рисунок 1.1 – Стек протоколів Н.323

 

Основними елементами мережі Н.323, в яких реалізуються протоколи цього стеку, є так звані IP-телефони, що підключаються безпосередньо до IP-мережі, і шлюзи, що зв’язують традиційну телефонну мережу з IP-мережею (рис. 1.2). Основне завдання площині управління викликами - встановлення з’єднання між абонентами через мережі з комутацією пакетів - в простому випадку може бути вирішена шлюзом, а в більш загальній постановці доручається спеціальному елементу мережі - воротареві.

Зазвичай один воротар обслуговує так звану зону, тобто частину мережі, що знаходиться під адміністративним управлінням однієї організації. Всі функції воротаря в архітектурі Н.323 можуть виконувати термінальні пристрої - телефони та шлюзи, але таке рішення погано масштабується, а потік викликів насилу контролюється і тарифікується.

 



Рисунок 1.2 – Елементи мережі Н.323

 

1.3 Стандарти на основі протоколу SIP

Основним конкурентом протоколів стандарту Н.323 є протокол SIP (Session Initiation Protocol - протокол ініціювання сеансу), розроблений інтернет-спільнотою і стандартизований IETF в RFC 3261

SIP є протоколом сигналізації, він відповідальний за встановлення сеансу між абонентами, при цьому SIP виконує функції протоколів Q.931, RAS і Н.245 стандарту Н.323 (точніше - частина з них). Для передачі аудіо- і відеоданих в ході сеансу протокол SIP передбачає використання протоколу RTP.

Протокол SIP дуже близький за стилем до протоколу HTTP: він має схожий набір і синтаксис повідомлень, якими обмінюються сторони в процесі встановлення сеансу. Як і у протоколі HTTP, SIP-повідомлення текстові, вони добре зрозумілі програмістам, які мають досвід створення веб-додатків. Тому системи IP-телефонії, побудовані на основі SIP, виявилися набагато ближче до світу Інтернету, ніж стандарти Н.323, що прийшли «від телефоністів». Сьогодні SIP-телефонія більш тісно інтегрована з веб-послугами, ніж телефонія стандарту Н.323.

Архітектура SIP передбачає як безпосередню взаємодію абонентів через IP-мережу, так і більш масштабовані схеми, що включають участь серверів-посередників (проксі-серверів). Основним таким сервером є так званий проксі-сервер SIP, він виконує функції, близькі до функцій воротаря Н.323. Крім того, в архітектурі SIP може бути присутнім сервер позиціонування (SIP Location Server).


Рисунок 1.3 – Взаємодія абонентів SIP

 

1.4 Зв’язок телефонних мереж через Інтернет

На другому етапі розвитку IP-телефонії IP-мережа (Інтернет або приватна мережа) широко використовувалася як транзитної мережі між двома місцевими телефонними мережами (рис. 1.4). Дана схема реалізації загальнодоступних послуг IP-телефонії стала досить популярною у всьому світі. Вона полягає в тому, що абонент дзвонить за певним номером, який закріплений за провайдером місцевої телефонної мережі, і на дзвінок відповідає сервер інтерактивно голосової відповіді (IVR). IVR-сервер запрограмований на виконання рутинних процедур аутентифікації абонента і прийому номера викликаного абонента. Для цього залучається техніка розпізнавання голосових відповідей (якими можуть бути і сигнали тонового набору, використовуваного викликаючим абонентом для відповідей на запити IVR-сервера).

Для реалізації послуги IP-телефонії за описаною схемою оператору зв’язку не треба створювати власну дорогу транспортної інфраструктури і мати безпосередній доступ до абонентів. Проте стратегічні перспективи такого підходу залишають бажати кращого через погану масштабованості і вузького спектру послуг.

Масштабованість такого варіанту обмежується кількома факторами. По-перше, провайдеру доводиться встановлювати численні однорагові зв’язки зі своїми друзями-суперниками по бізнесу. По-друге, протоколи обох площин необхідно реалізовувати в усіх елементах мережі IP-телефонії: і в воротаря, і в шлюзах, і в терміналах, що призводить до зайвої складності і дорожнечі всіх цих пристроїв. І нарешті, користувачам надаються тільки базові послуги з обробки викликів, оскільки взаємодія з протоколами міжстанційної сигналізації (SS7) і службами інтелектуальної мережі (IN) відсутня. Цю останню групу недоліків можна віднести на рахунок стандартів Н.323, в яких явно не йдеться про те, які протоколи сигналізації повинен підтримувати шлюз з боку телефонної мережі. Перелік додаткових послуг з обробки викликів визначений у специфікації Н.450. Таким чином, це скоріше вада реалізації шлюзів того покоління, в яких підтримка SS7 і IN, як правило, відсутня.

Крім того, сам діалог досить обтяжливий - набагато зручніше просто набрати номер з невеликою приставкою начебто 8-20 і отримати доступ до послуг міжнародного IP-телефонії. Але для цього провайдеру потрібен прямий доступ до абонента або домовленість з місцевими операторами про переадресацію таких викликів на шлюз IP-телефонії провайдера за допомогою засобів інтелектуальної мережі (а вони поки підтримуються далеко не всіма місцевими операторами). Таким чином, для виходу IP-телефонії на більш високий рівень національного або міжнародного оператора потрібні інші стандарти та обладнання, щоб мережі, побудовані на базі протоколу IP, могли рівноправно межувати з традиційними телефонними мережами.



Рисунок 1.4 – Взаємодія двох місцевих телефонних мереж через Інтернет

 

1.5 Нове покоління мереж IР-телефонії

Мережа нового покоління IР-телефонії може підтримувати власних абонентів і служити транзитною для традиційних телефонних мереж з наданням повного спектру послуг, включаючи послуги інтелектуальної мережі.

Ця мережа володіє декількома відмітними особливостями. Так, у вузлах IP-телефонії нового покоління відбулося чітке розділення функцій на три групи:

1. • транспортну;

2. • управління викликами;

3. • прикладних сервісів.

Транспортна група утворилася за рахунок виділення з шлюзу функціональної частини, яка виконує дуже просту операцію - комутацію між вхідними та вихідними портами (фізичними або віртуальними). Цей елемент, який отримав назву транспортного шлюзу (Media Gateway, MG), є свого роду аналогом комутаційного поля телефонної станції.

Наступну групу - групу управління викликами - складають протоколи сигналізації IP-телефонії (Н.225.0, RAS зі стандарту Н.323 або SIP). До цієї групи відносять також протоколи керування транспортними шлюзами, які ініціюють дії по комутації портів. Всі перераховані базові функції з обробки викликів сьогодні часто реалізуються одним пристроєм - так званим програмним комутатором (softswitch).

Третя група функцій утворює рівень сервісів, реалізованих у вигляді звичайних мережевих додатків універсальними серверами. Прикладами таких сервісів є ініціювання телефонного виклику при натисканні на певній кнопці веб-сторінки, передача виклику абоненту, підключеного до Інтернету по телефонній мережі, а також послуги інтелектуальної мережі.

У мережах IP-телефонії другого етапу розвитку рівень сервісів практично був відсутній - користувальницькі послуги надавав тільки IVR-сервер, а решта прикладні програмні системи цього рівня реалізовували внутрішні для провайдера функції -аутентіфікацію, білінг і т.п.. Тепер рівень сервісів підтримує весь спектр додаткових послуг, які можуть надавати абонентам розвинені телефонні комутатори міського типу, в тому числі і за допомогою інтелектуальної мережі: переадресацію викликів у відповідності з різними умовами, телеголосування, безкоштовний дзвінок, дзвінок за спеціальним тарифом, скорочений набір і т. п..

Дуже важливо, що взаємодія між рівнями здійснюється через стандартні інтерфейси, а це створює серйозні передумови для побудови телефонних вузлів IP-телефонії на основі продуктів різних виробників із застосуванням загальноприйнятих способів обробки викликів. Такий уніфікований модульний підхід був би дуже привабливий і при розробці традиційних телефонних мереж, однак виробники телефонних комутаторів зазвичай реалізовували функції двох нижніх рівнів і взаємодія між ними з використанням власних корпоративних стандартів. Тільки при створенні архітектури інтелектуальної мережі вдалося, нарешті, втілити в життя принцип незалежності верхнього рівня від двох нижніх і прийняти як стандарт міжрівневу взаємодію протокол INАР (Intelligent Network Application Protocol - прикладний протокол інтелектуальної мережі), що працює поверх протоколів системи сигналізації SS7.

 

1.6 Перспективи встановлення міні АТС

Зараз вже практично неможливо уявити собі працюючу компанію, яка не має міні АТС. Вона стала таким же невід’ємним атрибутом сучасного офісу, як меблі, комп’ютери або стійка-ресепшн на вході. Навіщо ж вона потрібна і чому при організації нового офісу одне з перших питань - це організація телефонного зв'язку.

По-перше, міні АТС істотно полегшує внутрішній зв’язок між співробітниками. Далеко в минуле пішли ті часи, коли люди бігали з кімнати в кімнату, стукали в стіну умовним стуком або кричали на весь офіс для того, щоб покликати потрібну людину до міського телефону. Тепер досить натиснути кілька кнопок на телефонному апараті (а краще одну кнопку на системному телефоні) для того, щоб викликати необхідну людину. Якщо того немає на місці можна скористатися системою гучного оповіщення для його пошуку. Просто стало організовувати селекторні наради та конференції - є спеціалізовані офісні АТС, які дозволяють зібрати необхідних співробітників у спільну розмову не відволікаючи їх з робочих місць, в деяких випадках до конференції навіть можна підключати міських абонентів.

По-друге, за допомогою міні АТС більш раціонально використовуються міські лінії. Раніше практично кожному співробітнику було необхідно виділити окрему лінію, щоб він міг приймати і здійснювати дзвінки. Тепер же всі ці лінії є загальними, включені в станцію, яка надає для дзвінка будь-яку вільну. Крім того, можна заборонити будь-яким співробітникам вихід на будь-яку лінію, регулюючи таким чином навантаження на певні канали. З погляду прийому вхідних дзвінків міні АТС також надає велику гнучкість - якщо абонент зайнятий, можна автоматично перевести дзвінок на іншого співробітника, поставити його в чергу до зайнятого і передати в лінію заздалегідь записані повідомлення або мелодію для того, щоб процес очікування не здавався таким довгим і болісним або направити дзвонити в голосову поштову скриньку, щоб він міг залишити повідомлення своєму адресату.

По-третє, наявність міні-АТС спрощує процес роботи своїм користувачам. Сучасні програми (а міні АТС можна уявити собі у вигляді спеціалізованого комп’ютера, що працює під управлінням певної програми) надають велику кількість допоміжних функцій, які дозволяють краще і швидше організовувати зв’язок. Наприклад, якщо треба подзвонити в місто, а всі вихідні лінії зайняті можна просто встановити свій виклик в чергу, і станція автоматично сповістить про те, коли з’єднання стане можливим. Якщо співробітник пішов зі свого робочого місця в інше приміщення, де є внутрішній телефон, він може перевести на нього всі виклики зі свого апарату, АТС транслюватиме всі дзвінки на його нове робоче місце. Для тих, хто часто дзвонить по обмеженому списку номерів корисним виявиться наявність записника, набір із якого проводиться натисненням декількох клавіш. Існує ще безліч різних можливостей: перехоплення дзвінка, режим «не турбувати», відкриття дверного дзвінка і т.д.

Ну і нарешті, по-четверте, це престижно і сучасно. Наявність встановленої і правильно запрограмованої міні АТС дозволяє підвищити рівень обслуговування клієнтів, максимально швидко і чітко вирішуючи їх завдання і заощаджуючи час. Якщо при дзвінку у фірму людина чує привітання, записане ввічливим і мелодійним голосом, а потім його швидко і чітко перемикають на потрібного абонента, у нього відразу ж формується позитивна думка про якість обслуговування і загальному рівні фірми, що дуже важливо при подальшому ухваленні рішення про співпрацю саме з нею.

Тому установка міні АТС в офісі хоча і доставляє деякі клопоти на початковому етапі, але зате потім істотно спрощує роботу і дозволяє зробити процес комунікацій ефективним і зручним.

 

1.7 Порівняння апаратних цифрових АТС та програмної АТС «Asterisk»

Випускаються в даний час апаратні цифрові АТС та міні АТС Panasonic, Samsung, LG, Nortel та інші мають практично однаковий набір функцій, що включає можливості нарощування зовнішньої і внутрішньої ємності за рахунок підключення додаткових модулів (обладнання), підключення різних типів телефонів (аналогових, цифрових, DECT, IP, системних та ін.), протоколів зв'язку, маршрутизації вхідних і вихідних дзвінків.

При наявності всіх стандартних функцій апаратних цифрових АТС, основна відмінність програмної АТС Asterisk від зазначених вище АТС в її практично необмеженої масштабованості (тобто збільшенні внутрішньої і зовнішньої ємності), гнучкості та додаткові можливості. Цими додатковими можливостями є в першу чергу можливості Call-центру, системи запису розмов, інтеграції з програмами CRM і online адміністрування АТС. Причому IP-АТС Asterisk забезпечує весь функціонал як при використанні її в режимі роботи АТС великої компанії з віддаленими (в інші міста і країни) телефонами на тисячі абонентів, так і в режимі міні-АТС малого підприємства з кількістю абонентів менше 10.

Ще однією перевагою офісної IP-АТС Asterisk є її включення в локальну комп’ютерну мережу компанії. В результаті до робочого місця не треба тягнути дроти комп'ютерної та телефонної мереж, а тільки однієї комп'ютерної. При цьому стара телефонна мережа також може бути збережена в повному обсязі.

Перелік основних можливостей IP-АТС Asterisk:

1. - DISA і інтерактивне голосове меню. На відміну від апаратних цифрових АТС, що мають обмеження на кількість каналів DISA, Asterisk має необмежені і потужними можливостями з побудови голосового меню. Більше 100 команд управління планом набору в поєднанні з WEB інтерфейсом, що дозволяє завантажувати звукові файли в будь-якому форматі (wav, mp3, ogg та ін.), Дозволить підняти якість обслуговування вхідного дзвінка на новий рівень, піднімаючи авторитет компанії.

2. - Переведення. В апаратних цифрових АТС можливості переадресації обмежені. Для отримання необмежених можливостей переадресації (наприклад, переадресація виклику на внутрішнього абонента) зазвичай потрібна додаткова плата розширення. В системі Asterisk можна зробити переадресацію за часом доби, присутності на робочому місці, переадресувати одночасно на кілька телефонів, скласти індивідуальний алгоритм переадресації (мобільний, домашній і т.д.).

3. - Немає потреби в виділеній лінії для факсу. Прийом факсів забезпечується на всіх номерах з автоматичною відсиланням на email.

4. - Голосова пошта. Кількість голосових повідомлень не лімітовано (може бути обмежене адміністратором) і залежить від ємності жорсткого диска. В апаратних цифрових АТС залежить від типу встановленого модуля і в максимальній конфігурації часто обмежена 32-ма годинами запису. Крім перевірки голосової пошти по телефону через систему DTMF в Asterisk автоматично працює відправка голосових повідомлень на e-mail, а також існує WEB інтерфейс для управління своєю пошти, що неоціненно в разі переповнення голосової пошти, так як "розгрібати" його через DTMF було б дуже втомлює і довго.

5. -Відсутність Системного телефону. Для управління Asterisk використовується WEB інтерфейс, завдяки якому можна проводити налаштування системи (адміністраторський рівень доступу), а також керувати дзвінками (переадресація, ініціація виклику click2call, конференції, статус телефонів) на рівні доступу секретаря.

6. - Єдина мережева інфраструктура і скорочення техперсоналу. На відміну від традиційних систем зв'язку, що вимагають прокладку окремої кабельної мережі для телефонії, IP-PBX Asterisk працює по протоколу TCP / IP поверх існуючих мереж даних. Адміністрацією телефонної інфраструктури займається системи або мережі, а не зв’язківець, так як IP-PBX - це мережевий додаток, що не вимагає особливих знань в телефонії.

7. - VoIP (Voice over IP). Завдяки підтримці 3-х протоколів IP телефонії Asterisk дозволить самостійно вийти на операторський ринок IP телефонії і підключитися до міжміського / міжнародного зв’язку з операторських цінами. Це значно здешевить користування міжміського / міжнародного зв'язку. Використовуючи інтернет для зв’язку між офісами, компанія може об’єднати всі свої філії і віддалених працівників в єдиний номерний план і зробити їх спілкування взагалі безкоштовним, або дозволити своїм співробітникам бути на зв’язку "всередині" офісу, де б вони не знаходилися.

8. - Так як Asterisk працює на OC Linux в тому числі, можливо поєднання функцій АТС і Web сервера.

9. - Інші функціональні можливості, такі як запис розмов, встановлення дзвінків у чергу, індивідуальна та корпоративна записна книжка прямо в станції і служба каталогу, передплачені картки, інтеграція з базами даних і CRM системами, функція «зворотний дзвінок», а також відкритий інтерфейс розробника API, дозволить компанії максимально тісно інтегрувати телефонію в усі комунікаційні канали компанії.

Економічна ефективність програмної АТС Asterisk по рівнянно з апаратними цифровими АТС значно вище як з придбання, так і по експлуатації.

Вартість придбання програмної АТС нижче за рахунок використання серверного обладнання та програмного забезпечення з відкритим кодом (не потрібно купувати ПО і відсутні ліцензії на кожну функцію).

Вартість експлуатації також значно нижче, тому використовується тільки комп'ютерна мережа і не потрібне обслуговування телефонної мережі.


1.8 Архітектура Asterisk

Програмне забезпечення Asterisk було розроблено з метою врахування чинників максимальної доступності та гнучкості. Спеціальні інтерфейси програмування (API), починаючи від ядра системи (Core) і до функціональних модулів (Loadable Module), дозволяють створювати прикладні рішення, не беручи до уваги протоколи з’єднання, голосові або відео кодеки і прийнятні інтерфейси для підключення до інших телекомунікаційних рішень.

Ядро системи Asterisk забезпечує наступні функціональні рівні:

Комутація - дозволяє виконувати комутацію каналів (викликів, прикладних задач), як це робить звичайна АТС або комутатор. Завдання цього рівня - створення з’єднання між двома або кількома напрямками, не враховуючи наявності та специфічності багатьох апаратних або програмних інтерфейсів.

Виконання прикладних завдань - цей рівень забезпечує виконання завдань (як вбудованих, так і завдань користувача) для створення заданого сервісного обслуговування для абонента, наприклад, таких як голосова пошта, конференц-зв’язок, програвання голосових файлів, а також робота з базою даних.

Перетворення кодування - завдяки завантаженим функціональним модулям рівень гарантує сумісність комутованих каналів по типу кодування мови або відео-зображення.

Менеджер планування задач і каналів введення / виводу - програмні блоки цього рівня виконують обробку даних, переданих в каналах, на різному рівні, керують роботою системи в середовищі операційної системи, враховуючи багатогранність завдань, і оптимізують їх виконання.

Ядро використовує 4 інтерфейсу API:

1. Апаратний інтерфейс - виконує обробку сигнальної інформації та інформації користувача, специфічної до фізичного і логічному рівню каналу, при використанні якого створюється вхідний або вихідний виклик. Бібліотеки цього рівня забезпечують такі види з'єднань, як VoIP (H.323, SIP, MGCP, SCCP, T.38), TDM / TDMoE (FXS, FXO, MF / MFC-R2, ISDN-BRI, ISDN-PRI, SS7).

2. Інтерфейс модульного завантаження програм телефонії - виконує завантаження відповідних бібліотек для забезпечення сервісного обслуговування користувача або надання необхідної функціональності (голосова пошта, конференц-зв’язок).

3. Інтерфейс обробки кодеків - на цьому рівні бібліотеки, які будуть завантажені відповідно до можливих перетвореннями мови або відео в системі, наприклад, такі типи кодування як G.711A / Mu, GSM, LPC, G.723, G.726, G.729, MP3, H.261 / 263 / p.

4. Інтерфейс обробки форматів файлів - набір бібліотек, які відновлюють відповідні формати заощадження голосової, графічної або відео інформації на жорсткому диску (також компакт-диску) в системі. Підтримуються такі формати, як RAW, MP3, WAV, WAV49 (GSM), VOX (ADPCM), JPG, PNG.

Завдяки такій архітектурі системи, програмне забезпечення Asterisk працює на певному рівні абстракції між функціональністю ядра платформи та багатьма, як існуючими технологіями, так і технологіями які знаходяться в розробці.



Рисунок 1.5 – Архітектура Asterisk

 

 

1.9 Вибір обладнання


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 163 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
способ. Метод неопределенных коэффициентов.| Серверне обладнання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.022 сек.)