Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод [42]

Рим, 4 листопада 2000 року

(витяги)

Стаття 1. Загальна заборона дискримінації. 1. Здійснення будь-якого перед­баченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1.

<...>

Протокол № 13 до Конвенції про захист прав людини

І основоположних свобод, який стосується скасування

смертної кари за будь-яких обставин [43]

Вільнюс, 3 травня 2002 року

(витяги)

Стаття 1. Скасування смертної кари. Смертна кара скасовується. Жодна людина не може бути засуджена до такого покарання або страчена.

Стаття 2. Заборона відхилень. Жодні відхилення від положень цього Прото­колу на підставі статті 15 Конвенції не допускаються.

Стаття 3. Заборона застережень. Жодні застереження до положень цього Протоколу на підставі статті 57 Конвенції не допускаються.

<...>

ЗАКОН УКРАЇНИ

від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР

Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та

Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції

(витяги)

Верховна Рада України постановляє:

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі, ратифікувати з такими заявами та застереженнями:

1. Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компе­тенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядо­вої організації або групи осіб заяви на ім’я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Україна повністю визнає на своїй території дію статей 25 та 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо протоколів № 4 і
№ 7 до Конвенції.

<...>

Голова Верховної Ради України О. МОРОЗ

Дата добавления: 2015-07-14