Читайте также:
|
У критичний момент на шляху Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба повернутися до однієї зі сцен, що випереджають початок дії, - до Прологу на небі. У ньому Господь, оточений ангелами, зустрічається з Мефістофелем. Мешканець пекла Мефістофель втілює зло. Вся сцена символізує боротьбу добра і зла, що відбувається у світі.
Мефістофель повністю заперечує за людиною будь-які гідності. Господь визнає що людина далека від досконалості, але все-таки в кінцевому рахунку способі вибратися "з мороку". В якості такої людини Господь називає Фауста. Мефістофель просить дозволу довести, що і Фауста легко збити з шляху істинного. Суперечкаміж Мефістофелем і Богом є суперечкою про природу і цінності людини.
Поява Мефістофеля перед Фаустом не випадково. Мефістофель зовсім не схожий на чорта з наївних народних переказів. Образ, створений Гете, сповнений глибокого філософського змісту. Гете однак не зображує Мефістофеля виключно втіленням зла. Він справді "диявольському" розумний.
Мефістофель не дає Фаустові заспокоїтися. Штовхаючи Фауста на погане, він, сам того не чекаючи, пробуджує найкращі сторони натури героя.
Фауст, вимагаючи від Мефістофеля виконання всіх його бажань, ставить умову:
Тільки-но я мить окремий звеличу,
Скрикнувши: "Мить, почекай!" -
Все кінчено, і я твоя видобуток,
І мені спасіння немає з пастки.
Мефістофель намагається виграти парі з Богом,
Тобто довести йому, що людина — нікчема;
Фауст хоче зрозуміти сенс людського життя на землі
Фауста та Мефістофеля об’єднує неординарність, а різнить призначення. Фауст і Мефістофель — антиподи, як і Мефістофель з Богом. Місія Мефістофеля в цьому світі — показати ницість людську. Він не змушує людей грішити, торгувати своєю совістю та душею; навпаки, він залишає людям право вибору: «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого». Таким чином, велика роль Ме-фістофеля не лише в житті Фауста, але й в ідейному змісті трагедії.
Фауст — не просто узагальнений, типовий образ прогресивного ученого. Під час суперечки на небесах він представляє все людство, хоч і належить до найкращої його частини. Таким чином, він символічно являє собою людську популяцію; його доля та життєвий шлях не просто алегорично відображають усе людство, а начебто вказують на «здоровий рецепт» існування кожної людини: живи спільними інтересами, твори, працюй задля загального добробуту — у цьому є щастя.
Мефістофель — дух руйнування, але водночас ворог бездумної нерухомості та сила, що протистоїть застою, бездіяльності. Він — скептик, який зневажає людську природу й упевнений, що знає про неї всю правду: рід людський нікчемний, слабкий, якому притаманні вади та низькі пристрасті, егоїзм і безпомічність. його роль є двоякою. Як особистість Мефістофель протистоїть Фаусту (та автору) своєю невірою в добро, у гуманістичну сутність людини. Він розкриває людські слабкості, заплутаність та несправедливість людських стосунків; усе низьке та непристойне сприймає як норму буття на землі. і автор, і Мефістофель розуміють та декларують діалектичну творчу роль заперечення.
· Роль злого початку в долі людини (по трагедії “Фауст” Ґете)
Боротьба добра й зла в трагедії Ґете «Фауст»
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 336 | Нарушение авторских прав