Договір поставки: поняття, істотні умови, права та обов’язки сторін

Поставка належить до найпоширеніших договорів у підприєм­ницькій діяльності. Як поставку традиційно розглядають опто­вий оборот товарів, відносини між професійними продавцями і покупцями.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійс­нює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у вста­новлений строк (строки) товар у власність покупця для викорис­тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подіб­ніш використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК).

Правове регулювання здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 3 гл. 54 ЦК, ГК, Законі України “Про постав­ки продукції для державних потреб”^[1], Положеннях про постав­ки продукції виробничо-технічного призначення та про постав­ки товарів народного споживання^[2], а також іншими актами.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору: постачальник (юридичні або фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю) та поку­пець (фізичні або юридичні, які набувають товар для здійснен­ня підприємницької діяльності).

Істотною умовою договору є умова про предмет. Предме­том договору є товар, що покупець набуває для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним викорис­танням.

До істотних умов традиційно відносять умови про ціну та строк поставки. Щодо ціни поставки, то застосовують загаль­ні правила купівлі-продажу. А щодо строку поставки, то дого­вір може бути укладено на 1 рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений до­мовленістю сторін. Однак строк не є істотною умовою, оскіль­ки, якщо його не визначено, то договір вважається укладеним на 1 рік.

Форма договору — письмова. Він може оформлятися таки­ми способами:

• складається один документ, який підписують сторони (кла­сичний);

• обмін листами, телеграмами, телетайпами тощо, підписани­ми стороною, яка їх надсилає;

• прийняття до виконання замовлень.

Під час укладення договорів застосовують уніфіковані фор­ми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машин­ної обробки.

За загальним правилом, зміна або розірвання договору до­пускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК). Однак у Положеннях про поставки продукції передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від вико­нання договору, попередивши про це контрагента за 1 місяць: а) у разі поставки продукції з відхиленнями за якістю від стандартів, технічних умов, іншої документації, а також зраз­ків (еталонів); б) у разі визнання банком покупця неплато­спроможним; в) у разі завищення постачальником ціни на про­дукцію та в інших випадках, передбачених законодавством.

ЦК:

Параграф 3. Поставка Стаття 712. Договір поставки 1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у
встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,
не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання
укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору
поставки товару для державних потреб.

Про поставки продукції для державних потреб: Закон України від 22 грудня 1995 р. // ВВРУ. — 1996. — № з. — Ст. 9.

Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-техніч- ного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно- імпортних операцій // СП СССР. — 1988. — № 24—25. — Ст. 7.

Дата добавления: 2015-12-08