Неможна повірити в неможливе! — обурилася Аліса.

— Просто у тебе мало досвіду, — зазначила Королева. —...Іншими днями я встигала повірити у десяток неможливостей ще до сніданку!» («Аліса в Країні Чудес». Л. Керрол)

Тепер жителі ДееНеРії та еЛеНеРії можуть запросто повірити в... танковий біатлон! І не в мережевій грі, а в самому як там не є реалі!

Все почалося з того, що з розмахом відзначили День танкіста: нагнали до Горлівки танків, вишикували їх біля будівлі міськради, поставили польову кухню і наварили каші. Щоправда, їсти цю кашу і фоткатись на тлі танків прийшло всього осіб триста, а може, і того менше. З, даруйте на слові, майже двохсоттисячного населення.

Але керівництву таке суворе свято, з автоматами в руках і на танковій броні, так сподобалося, що вони одразу ж винайшли іншу забаву: танковий біатлон.

Влаштувати його вирішили на полігоні «Торез», рано вранці 24 вересня горлівчанам подали автобуси для захоплюючої поїздки. І запросили за розвагу зовсім небагато — 100 рублів з носа.

«А далеко все це дійство? А видно буде? Чи тільки в бінокль? А дітям буде цікаво?» — очманів народ від майбутнього щастя.

Щоправда, раділи не всі:

«На біатлон гроші є, а на зарплати шахтарям немає...»

«Не награлися за 1,5 року? Придумати краще нічого не могли?»

«Біатлон — це добре, а ярмарку ковбасного не буде? Коли у нас буде, чим похвалитися, окрім залізяк?»

«Де обіцяний ярмарок вакансій на працевлаштування?!!»

«Ага, народ все життя мріяв про біатлон, танковий до того ж...»

Ні язик, ні рука не повертаються продовжувати коменти в такому ось глузливому дусі, бо...

Бо дітям, яких божевільні батьки привезли дивитися на божевільний біатлон, було не просто «видно» і «цікаво», їм було смертельно! «У МНС ДНР підтвердили інформацію «Русской весны» про те, що 24 вересня на танковому біатлоні в Донецьку стався вибух. У результаті вибуху загинула дитина, є поранені...»

Це «русский мир», дитино...

* * *

«Все, що сказане тричі, стає істиною...» («Аліса в Країні Чудес». Л. Керрол)

...Деякий Сергій Бєлий запостив у «Самообороні Горлівки» (ВК) повідомлення від деякого ополченця Сича, яке просто неможливо не привести через повну — і вельми тривожну! — протилежність тому, що повідомляється у наших ЗМІ (орфографія, пунктуація і лексика збережені):

«...Мнение по политической обстановке: недавние заявления Плотницкого и Захарченко откровенно порадовали. Бойцы еще больше воодушевлены. Интеграцию в РФ ощущаем. Для тех, кто говорит про слив. Господа, мы официально переходим на рубль, система образования переходит на стандарты РФ. Предприятия ЛДНР нашли партнеров в РФ и установлены экономические и финансовые связи. Обещают запустить терминалы с русской системой платежей. Российские партии, такие как КПРФ и ЛДПР, а также менее крупные открывают здесь свои представительства. Отпускники селятся здесь, привозят семьи, и собираются здесь быть надолго. В конце концов — какая армия была в феврале, и какая она сейчас. Во-первых, возросла по количеству в два раза, по качеству в разы. Во-вторых, на нас такие деньги вбухивают, ведь откуда жалование платятся. Кстати говоря, жалование довольно таки не маленькие. Поэтому, как можно говорит о сливе, если идет отрыв связей с Украиной, причем он уже почти закончен (только по энергетической проблеме остались связи) и идет полная привязанность к РФ, ведь если бы готовились нас того, в укропию, не наводили бы столько мостов. Фиг с ним с военторгом и отпускниками — можно вывести. Фиг с ним с рублем. Но стандарты образования, учебники, финансирование. Приезжают строительные бригады из РФ и помогают отстраивать все, дали технику на сбор урожая. Мое мнение, минимум, что с нами будет это второе Приднестровье или вторая Абхазия — Южная Осетия. Это минимум. В состав Украины уже явно не собираемся...»

* * *

Тепер треба зробити так, щоб ці сичі не встигли це все повторити тричі... Встигнути, поки ми все ще — якось уже дуже неспішно! — летимо у глибокий колодязь невідомості...

Дата добавления: 2015-12-08