Стан та перспективи розвитку державного фінансового контролю в Україні

фінансовий контроль — це один із способів наповнення державного бюджету, що є важливим для такої країни, як наша. Це також інструмент боротьби зі злочинами у сфері фінансових відносин, спосіб збереження державного майна і коштів, що вкрай актуально останнім часом в Україні. Крім того, ефективність здійснення контрольних функцій є чинником підвищення авторитету держави у світовому співтоваристві.

Фінансовий контроль держави — одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень — на своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів

Наявність фінансового контролю об'єктивно зумовлено тим, що фінансам як економічній категорії притаманна не тільки розподільча, а й контрольна функції. Тому використання фінансів державою та місцевими утвореннями для вирішення своїх завдань обов'язково передбачає здійснення контролю за їх виконанням. Фінансовий контроль здійснюється у встановленому законодавством порядку усією системою органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі спеціальними контролюючими органами.

результати проведених державною контрольно-ревізійною службою контрольних заходів свідчить, що на підприємствах, в установах і організаціях допускаються суттєві фінансові порушення.

Головним правовим актом, що є своєрідною системоутворювальною ланкою загальної системи нормативно-правових актів державного фінансового контролю, має стати Закон України "Про державний фінансовий контроль".

З метою вдосконалення й розвитку незалежного фінансового контролю доцільно прийняти в новій редакції Закон України "Про Рахункову палату", чітко визначивши в ньому спрямованість її основної діяльності: Рахункова палата здійснює незалежний системний контроль за формуванням і використанням державних фінансових, матеріальних та інших ресурсів, золотовалютних резервів, державної власності (майнових і немайнових активів і пасивів держави).

8. Завдання. Джерела послідовність проведення ревізії.(каса)

Як свідчать матеріали ревізій, протягом останніх років збіль-шується кількість зловживань бухгалтерами підприємств. Почастіша-ли випадки привласнення грошових коштів, в тому числі і додатково виділених із бюджету, за рахунок отримання готівки в установах банку, а також інші зловживання, пов’язані з підробкою банківських доку-ментів. Отже, перед ревізією операцій на рахунках в банку та інших грошових коштів стоять такі завдання:

1. Забезпечення збереження коштів.

2. Перевірка своєчасності, законності, достовірності операцій, відображених на рахунках у банку після надходження і списання грошових коштів.

3. Контроль за використанням грошових коштів суворо за цільовим призначенням.

4. Контроль за своєчасністю надходження і перерахування кош тів по розрахунках з постачальниками і підрядниками, покупцями та замовниками, бюджетом, банками за позиками, з робітниками і служ бовцями по заробітній платі.

5. Контроль за дотриманням правил та форм розрахунків із покупцями та замовниками.

6. Контроль за іншими грошовими коштами.

Джерелами ревізії операцій на рахунках банку є: виписки банку по відповідних рахунках (субрахунках) з додатками, що є підста вою для проведення прибутково-видаткових операцій, копії платіжних доручень, доручень-вимог, заяв на виставлення акредитивів, книги грошових та розрахункових чеків і т.д.; книги аналітичного обліку ін-ших грошових коштів; облікові регістри по рахунках 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти”; Головна книга; баланс.

Дата добавления: 2015-12-08