Аналіз техно генного навантаження на довкілля та факти екологічних злочинів.

Виробництво АТЗТ «Україна» супроводжується викидами різних шкідливих речовин: натрій гідроокис, хром, азоту діоксид, пил деревини. пил абразивно металевий, кислота оцтова, пил бавовни та ін. Найбільша потужність викиду забруднюючих речовин підприємством зафіксовано для діоксид азоту – 7,512 т/рік, оцтової кислоти – 1,977 т/рік, вуглецю діоксиду – 5827,337 т/рік. Навантаження на довкілля спостерігається також з боку стічних вод підприємства. Виробничі стоки забруднені фарбниками, завислими речовиами, азотом амонійним. Стічні води від ХВО насичені солями натрію, кальцію, магнію. Найбільше за добу надходить хлористого натрію – 293 кг. Згідно програмі «ЕОЛ», яка призначена для визначеня перевищення рівнів ГДК забруднюючими речовинами, встановлено, що у робочій зоні та у межах СЗЗ перевищень рівнів ГДК речовинами не виявлено. Це означає, що рівень забруднення - допустимий, ступінь небезпечності підприємства – безпечний.

Залпових викидів на підприємстві не зафіксовано.

3.2 Економічний механізм виробничого процесу підприємства з охорони навколишнього середовища

Економічні збитки від викидів забруднюючих речовин в атмосферу, який визначається у грошовому вигляді, розраховується згідно постанови КМУ від 01.03.99р. №303 «Порядок встановлення збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», та постанови КМУ №402 від 28.03.2003р.

Плата за викиди в атмосферу забруднюючих ручовин стаціонарними джерелами забруднення компенсує економічні збитки від негативного впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільгоспугіддя та ін.

Розмір плати визначається за формулою:

П = ∑[(Н * М) + (К * Н * М)] *К; де

Н – базовий норматив плати в атмосферу 1 тони забруднюючої речовини у межах ліміту, грн;

М – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тонах межах ліміту, т;

К – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, К = 5;

М – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

К – коригувальний коефіцієт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, визначається по таблиці:

Чисельність населення, тис.чол.	Кнас
До 100	1,00
100,1 – 250	1,20
250,1 – 500	1,35
500,1 – 1000	1,55
Понад 1000	1,80

К – корегувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту,визначається по таблиці:

Тип населеного пункту	К
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)	1,00
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного республіканського, обласного значення)	1,25

Спрощена формула розрахунку оплати за забруднення, на підставі якої розраховані економічні збитки:

П = Н * М * К * К (грн); де

Н – базовий норматив плати в атмосферу 1 тони забруднюючої речовини у грн;

М – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у тонах;

К – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, визначається по таблиці;

К – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Оплата за викди проводиться щоквартально по факту.

Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин наевдені у таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1

Дата добавления: 2015-12-08