Читайте также: |
|
Державна влада з усіма її атрибутами зосереджується в руках короля. В 1614 році французька монархія була оголошена божественною.
Генеральні штати більше не скликалися, міста поступово втрачають самоврядування. Королю належить право законодавства, він призначає людей на державні і церковні посади, приймає найважливіші зовнішньополітичні рішення.
За Болонським конкордатом 1516 року і Нантським едиктом 1598 року король повністю підкорив собі Католицьку Церкву.
Обмежений контроль за королівською владою здійснював лише один орган — паризький парламент, судова установа, яка мала право реєстрації королівських ордонансів. Однак Людовик XIV у 1673 році позбавив парламент такого права.
був створений бюрократичний централізований апарат управління. Дворянство займає в ньому основні адміністративні посади, підкорює собі церковний апарат. Певні вакансії дворянству надавала і служба мушкетерів.
Значно розрослися і ускладнилися в цей час центральні органи влади. Людовик XIV 1661 року створив Велику раду, до якої входили герцоги, міністри, державні секретарі, канцлер і різного роду державні радники. Для обговорення зовнішньополітичних питань скликалася більш вузька за складом Верховна рада, питання внутрішнього управління обговорювались у Раді депеш. Існувала ще Рада з фінансових питань.
З XVI століття у Франції з'явилися дуже впливові посади державних секретарів, один з яких виконував фактично функції першого міністра. У XVIII столітті з'являються заступники державних секретарів, при яких утворюються значні за своїми розмірами бюро.
Дуже впливовим при дворі Людовика XIII був кардинал Рішельє, який поєднував у одній особі тридцять дві державні посади і титули.
На початок XVI століття політику центру на місцях проводили губернатори, які мали значну владу і відчували себе досить незалежними. Тому у другій половині XVI століття Францію було розділено більш як.на тридцять адміністративних округів — інтендантств. На чолі цих округів були поставлені інтенданти поліції, юстиції і фінансів. Ці посади заміщалися молодими дворянами, як правило, із збіднілих родин.
Людовик XIV провів важливу військову реформу: держава відмовлялася від наймання іноземців і переходила до вербування рекрутів із місцевого населення. З 1781 року виняткове право на зайняття офіцерських посад було закріплене за дворянством.
Архаїчною і складною залишалася судова система. В деяких районах Франції зберігалася сеньйоріальна юстиція. Самостійну систему становили церковні суди. Існували і спеціалізовані трибунали: комерційні, банківські і т.д. Дуже заплутаною була і система королівських судів. Нижчі суди було ліквідовано, збереглися лише суди в бальяжах. Важливу роль відігравав Паризький парламент і судові парламенти в інших містах.
У період абсолютизму у Франції створюється розгалужена поліцейська служба: в провінціях, у містах, на великих шляхах і т.д. В 1667 році було введено посаду генерал-лейтенанта поліції, завданням якого було підтримувати порядок у масштабах усього королівства. В його розпорядженні знаходилися підрозділи кінної поліцейської гвардії, судова поліція.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав