Читайте также:
|
1. Роль комунікаційних технологій у сучасному світі.
2. Ефективність соціально-комунікаційних технологій як запорука прогресу суспільства.
3. Соціальні технології чи комунікаційні технології?
4. Соціально-комунікаційні технології як система маніпулятивних дій-комплексів.
5. Діапазон поняття «соціально-комунікаційні технології».
6. Специфіка технологій інформаційного охоплення (пропаганди) в епоху посттоталітаризму в Україні.
7. Роль трешіміджевих процесів у формуванні міжнародного образу України.
8. Технології інформаційного протистояння (інформаційних війн) США проти Радянського Союзу.
9. Основи технологій соціальних зв’язків (паблік рилейшнз) в Україні в період від 1991 до 1997 років.
10. Роль соціально-комунікаційних технологій, що застосовувались в УРСР після 26 квітня 1996 року (Чорнобильської трагедії).
11. Класифікація релігійних технологій у сучасному світі.
Розділ 2
ТЕХНОЛОГІЇ МУТАЦІЇ
2.1. Соціально-комунікаційні технології додавання.
2.2. Соціально-комунікаційні технології модифікації.
2.3. Соціально-комунікаційні технології трансформації.
2.1. Соціально-комунікаційні технології додавання
Соціально-комунікаційні технології додавання є початковою стадією мутації, під час дії якої до моделей поведінки та світогляду, які формуються, додається інформація, що тягне за собою добровільні позитивні зміни.
До низки соціально-комунікаційних технологій додавання (мутація) слід зарахувати технології соціалізації, громадських зв’язків (паблік рилейшнз), виправлення інформації (спіндоктор), технології формування промов (спічмейкінг, спічрайтинг), технології просування (маркетингові комунікаційні технології), технології електронних мереж, технології мобільного зв’язку, технології організації дозвілля тощо.
Далі подається деталізований перлік соціально-комунікаційних технологій додавання (мутація).
1.1.1. Технології соціалізації
1.1.1.1. Технології соціалізації на ранньому етапі розвитку особистості (стадія немовля: від народження до 1,2–1,5 рока)
1.1.1.2. Технології соціалізації на етапі перших психо-соціальних невдач (від 1,5 до 5 років).
1.1.1.3. Технології соціалізації на етапі затвердження індивіда в мікросоціумах – у сім’ї, у колективах дошкільних закладів освіти, у компанії двору (від 5 до 6-7 років).
1.1.1.4. Технології соціалізації на етапі молодшого шкільного віку (від 6-7 до 9-10 років).
1.1.1.5. Технології соціалізації на етапі середнього шкільного віку (від 9-10 до 14-15 років).
1.1.1.6. Технології соціалізації на етапі старшого шкільного віку (від 14-15 до 17-18 років).
1.1.1.7. Технології «студентської» соціалізації на етапі перших років самостійної трудової кар’єри (від 17-18 до 22-23 років).
1.1.1.8. Технології соціалізації на етапі професійного становлення (від 22-23 до 33-35 років).
1.1.1.9. Технології соціалізації на етапі соціального та фахового визрівання (від 35-36 до 55-60 років).
1.1.1.10. Технології соціалізації на етапі поновлення та передавання соціального досвіду прийдешнім поколінням (від 55-60 до 65 років).
1.1.1.11. Технології соціалізації на етапі мудрості або, на думку Е. Еріксона і Р. Бернса, етапі “кінцевого становлення ідентичності” (від 65 років до смерті).
1.1.1.12. Технології девіантної соціалізації.
1.1.2. Технології виправлення інформації (спіндоктор) (Мендельсон П., Почепцов Г.)
1.1.2.1. Технології допромовної підготовки оратора, який мав у минулому мовленнєві помилки.
1.1.2.2. Технології регулювання висоти голосу після невдалої промови.
1.1.2.3. Технології фіксації помилок і обмовок оратора з метою «роботи над помилками» у подальшій роботі.
1.1.2.4. Технології управління подіями, які очікуються.
1.1.2.5. Технології аналізу подій навколо фігуранта.
1.1.2.6. Технології консалтингу.
1.1.2.7. Технології використання неформальних механізмів підтримки контактів (підготовка за лаштунками майбутніх вчинків і дій фігуранта).
1.1.2.8. Технології використання особистісних знайомств із журналістами.
1.1.2.9. Технології використання власного авторитету.
1.1.2.10. Технологія використання знання інформаційної інфраструктури.
1.1.2.11. Технологія організації і проведення обідів і вечерь у ресторанах із потрібними фігурантами з метою добування інформації.
1.1.2.12. Технологія створення ситуацій кулуарного спілкування спіндоктора з фігурантами в парламенті.
1.1.2.13. Технології вмілого використання витоку інформації від журналістів, що готують провокаційні для фігуранта матеріали.
1.1.2.14. Технологія критики матеріалів журналістів для «коригування непрофесійно поданих новин» про фігуранта.
1.1.2.15. Технологія організації потрібної спіндоктору реакції на виступ опонента фігуранта з метою зменшення його значущості.
1.1.2.15.1. Технологія організації демонстрації оператором під час прямого ефіру опонента, який засинає.
1.1.2.15.2. Технологія організації демонстрації оператором чи фотографом невдоволених облич аудиторії на виступ опонента.
1.1.2.15.3. Технологія організації демонстрації оператором чи фотографом політика, який запинається, хитається, диригує оркестром, засинає; пропонує відомому колезі льодяник, перебуваючи на трибуні під час святкування Дня Незалежності; кричить на підлеглих, падає, спотикається, замахується тощо.
1.1.2.16. Технологія організації публічних виступів, дозволених вузько обмеженому колу осіб, яким делегується таке право.
1.1.2.17. Технологія організації фотографування фігуранта представниками мас-медіа.
1.1.2.18. Технологія організації режиму постійних зустрічей фігуранта з представниками мас-медіа.
1.1.2.19. Технологія налагодження довіри між представниками мас-медіа і прес-секретарем (який виконує роль спіндоктора) з метою запобігання ляпів від фігуранта.
1.1.2.20. Технологія структурування «порядку денного» з метою вигідного для себе подальшого трактування.
1.1.2.21. Технологія створення слоганів, гасел і «звукових цитат» з огляду на те, що вони повинні стати назвами журналістських матеріалів.
1.1.2.22. Технологія підготовки відповідей на запитання-вигуки з боку натовпу журналістів.
1.1.2.23. Технологія «вибудови» промови фігуранта таким чином, щоб у ній звучало попередження (упередження) тим негативним діям, які можуть іти після промови і які можуть змінити ситуацію на негативне.
1.1.2.24. Технології підготовки інформації про рішення офіційних фігурантів
1.1.2.25. Технологія евфемізації (називання подій і дійових осіб у такий спосіб, який є вигідним на даний момент конкретному фігурантові).
1.1.3. Технології зв’язків із громадськістю (паблік рилейшнз)
1.1.3.1. Технології досягнення глобальної ефективності роботи підприємства
1.1.3.1.1. Технологія глобальної багаторічної концепції діяльності підприємства.
1.1.3.1.2. Технології створення і підтримки іміджу підприємства.
1.1.3.1.3. Технології організації рекламних кампаній і презентацій.
1.1.3.1.4. Технології організації виставок продукції і послуг підприємства.
1.1.3.2. Технології в галузі політичного менеджменту
1.1.3.2.1. Технології підготовки до публічних виступів (спічмейкінг, коучинг, технології маніпуляції в риториці).
1.1.3.2.2. Технології іміджування виступів у ЗМІ.
1.1.3.2.3. Технології передвиборчої кампанії.
1.1.3.2.4. Технології постійної роботи з мас-медіа.
1.1.3.3. Технології внутрішнього менеджменту підприємства
1.1.3.3.1. Технології створення правил внутрішнього розпорядку й етикету працівників підприємства.
1.1.3.3.2. Технологія створення іміджу підприємства та його службовців.
1.1.3.3.3. Технології формування корпоративної культури працівників підприємства.
1.1.3.3.4. Технології соціально-психологічного регулювання взаємин між працівниками підприємства.
1.1.3.3.5. Технології організації внутрішньо підприємницьких взаємин.
1.1.3.3.6. Технології організації внутрішніх конференцій працівників підприємства.
1.1.3.3.7. Технології організації короткотривалого і довготривалого навчання для службовців підприємства.
1.1.3.4. Технології зовнішнього менеджменту підприємства
1.1.3.4.1. Технології регулювання взаємин між представниками влади і різних соціальних груп потенціальних споживачів.
1.1.3.4.2. Технології залучення іноземних інвестицій до розвитку й підтримки справ на підприємстві.
1.1.3.4.3. Технології планування стратегії і тактики діяльності підприємства.
1.1.3.4.4. Технології статистичного й соціально-психологічного аналізу зовнішньої діяльності підприємства.
1.1.3.4.5. Технологія організації шоу (концертів, торговельно-рекламних ігор, вистав на вулиці, на телебаченні, на радіо з метою залучення потенційних споживачів, частування відомих у місті й країні людей за рахунок підприємства).
1.1.3.4.6. Технології діагностики й профілактики зовнішніх кризових ситуацій у суспільстві.
1.1.3.4.7. Технології діагностики еволюції й руху курсу валют.
1.1.3.4.8. Технології організацій міських, обласних, національних і міжнародних зустрічей та конференцій і семінарів, шкіл для обміну досвідом роботи; навчання професійних навичок роботи службовців підприємства.
1.1.3.5. Технології планування маркетингової політики підприємства
1.1.3.5.1. Технологія вивчення попиту на товари й послуги, які реалізуються і пропонуються підприємством.
1.1.3.5.2. Технології розміщення (позиціонування) товарів і послуг у тій галузі, у якій споживач потребує їх.
1.1.3.5.3. Технології пристосування товарів і послуг підприємства для потреб споживачів.
1.1.3.5.4. Технології аналізу маркетингової політики підприємства.
1.1.3.6. Технології організації й участі підприємства в благодійних заходах та акціях
1.1.3.6.1. Технології надання допомоги харчуванням для хворих і пенсіонерів, ветеранів воєн.
1.1.3.6.2. Технології надання допомоги освітнім закладам і закладам культури.
1.1.3.6.3. Технології підтримки колишніх спортсменів, акторів, вчителів, учених, медиків, бібліотекарів, працівників клубів, військовослужбовців.
1.1.3.6.4. Технології підтримки лікування людей, які живуть із ВІЛ/СНІД.
1.1.3.6.5. Технології допомоги молодим сім’ям.
1.1.3.6.6. Технології допомоги в’язням.
1.1.4. Технології формування промов (спічрайтинг, спічмейкінг)
1.1.5. Рекламні технології
1.1.5.1.Технології зовнішньої реклами
1.1.5.1.1. Технології реклами на транспорті.
1.1.5.1.2. Технології реклами на вулицях.
1.1.5.1.3. Технології реклами в супермаркетах.
1.1.5.1.4. Технології реклами в офісах підприємців.
1.1.5.1.5. Технології реклами в державних закладах освіти.
1.1.5.1.6. Технології реклами в органах охорони здоров’я.
1.1.5.1.7. Технології реклами в банківських установах.
1.1.5.2. Технології телевізійної реклами
1.1.5.2.1. Технології вмілого розміщення реклами в телепередачах, які переглядає цільова аудиторія.
1.1.5.2.2. Технологія адаптування рекламної інформації для її сприйняття різними соціальними верствами.
1.1.5.3.Технології реклами на радіо
1.1.5.4.Технології реклами в друкованих ЗМІ
1.1.5.5.Технології реклами в Інтернеті
1.1.6. Технології просування (маркетингові комунікаційні технології)
1.1.7. Технології електронних мереж
1.1.7.1.Технологія підбору й розміщення новин.
1.1.7.2.Технологія інформування через підписку про розсилання інформації.
1.1.7.3.Технологія аналізу тематичних подій.
1.1.7.4.Технологія підбору тематичної інформації.
1.1.7.5.Технологія електронного маркетингу.
1.1.8. Технології мобільного зв’язку
1.1.9. Технології організації дозвілля
2.2. СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДИФІКАЦІЇ
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав