Читайте также:
|
8.1. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАСПОРТА
1. Загальна інформація
План будинку і розріз представлено на рис. 10.
Рис. 10 План і розріз одноповерхового будинку
2. Розрахункові параметри
Згідно з ДБН В.2.6-31 для житлових будинків розрахункова температура внутрішнього повітря t в = 20 0С, розрахункова температура зовнішнього повітря для умов міста Донецька – t з = -22 0С.
Кількість градусо-діб опалювального періоду для І-ої температурної зони –
Dd = 3750 0С·діб.
Згідно з СНиП 2.01.01 тривалість опалювального періоду для м. Донецька складає z оп= 183 доби, середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період t оп з= -1,8 0С.
3. Функціональне призначення, тип і конструктивні рішення будинку
Окремо розташований житловий будинок, збудований за індивідуальним проектом. Конструктивна схема будинку – безкаркасна з поздовжніми несучими стінами. Зовнішні стіни будинку виконанні з цегли товщиною 250 мм з зовнішнім утепленням мінераловатним утеплювачем, товщиною 120 мм, ззовні закритим лицевою цеглою. Загальна товщина становить 510 мм.
Горище – холодне, перекриття холодного горища – залізобетонні багатопустотні плити товщиною 220 мм з мінераловатним утеплювачем товщиною 150 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційним плитам.
Підлога передбачена по ґрунту.
Світлопрозорі конструкції (вікна) виконані з ПВХ-профілів з заповненням двокамерними склопакетами.
В будинку передбачено водяне опалення, що має підключення до системи індивідуального теплопостачання та гаряче водопостачання. Система опалення однотрубна з термостатами та авторегулюванням на IТП.
4. Геометричні показники
Площі зовнішніх огороджувальних конструкцій, опалювана площа, площа житлових приміщень та кухонь, опалюваний об’єм, а також форма, тип та орієнтація будівлі, необхідні для розрахунку енергетичного паспорта, визначається на основі проектних даних.
Основні об’ємно-планувальні показники:
· Опалювана площа будівлі – F h = 82,2 м2, визначається як площа, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни.
· Площа житлових приміщень та кухонь – F l ж = 60,4 м2, визначається як сума площ усіх приміщень квартири за винятком зовнішнього тамбура.
[ F l ж = (2,45 × 4,41 + 3,2 × 4,41 + 3,8 × 4,41) + (2,99 × 3,77 + 2,99 × 2,48) = 41,6745 + 18,6875 = 60,4]
· Опалюваний об’єм будівлі – Vh = 230,2 м3, визначається як об’єм, обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій.
· Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій – F Σ = 279,8 м2. В тому числі:
Загальна площа зовнішніх непрозорих стінових (без вікон і дверей) огороджувальних конструкцій – F нп = 103,6 м2, [115,4 – 9,9 – 1,9 = 103,6]
Зовнішніх стін (з вікнами, дверима і без укосів)
F нп1 = (4,41 + 10,29 + 9,2 + 7,69 + 4,79 + 2,6) × 2,8 × 109,1 м2.
Площа віконних укосів: [(3 + 1,2) × 4 + 1,8] × 0,2 = 4,3 м2.
Площа укосів дверей (0,9 + 2,1 × 2) × 0,2 = 1,0
Площа зовнішньої стіни (з вікнами, дверима і укосами)
F нп = 109,1 + 4,3 + 1,0 = 115,4 м2.
Загальна площа зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій – F сп в = 9,9 м2, [(1,5+1,2) × 4 + 1,5 × 1,8 = 9,9].
Загальна площа вхідних дверей – F д = 1,9 м2, [0,9 × 2,1 = 1,9].
Загальна площа перекриття холодного горища – F пк хг = 82,2 м2.
Загальна площа підлоги – F ц1 = 82,2 м2.
Площа підлоги по зонах:
F ц1 =63,0 м2; F ц2 = 19,2 м2.
5. Теплотехнічні показники
Теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій визначаються за даними проекту відповідно до ДБН В.2.6-31.
5.1. Приведений опір теплопередачі визначається на основі вимог ДБН В.2.6-31. За розрахункові значення було прийнято мінімально допустимі значення опору теплопередачі для кожного окремого виду огороджувальної конструкції.
Приведений опір теплопередачі зовнішніх непрозорих стінових огороджувальних конструкцій – R Σ пр нп = 2,8 м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища – R Σ пр хг = 5,0 м2 · К/Вт.
Приведений опір теплопередачі зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій (4 м1 – 16 – 4 м1 – 14 – 4 i) – R Σ пр сп в = 0,72 м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі вхідних дверей в будинок – R Σ пр д = 0,70 м2·К/Вт.
Опір теплопередачі зон підлоги [з урахуванням шару паркету δ = 0,04 м з λр = 0,33 Вт/(м×К) та теплоізоляційного шару з екструзійного пінополістиролу, що ззовні утеплює фундамент δ = 0,1 м з λр = 0,049 Вт/(м×К)]:
1 зона – R ц1 = 
м2·К/Вт;
2 зона – R ц2 = 
м2·К/Вт.
Приведений опір теплопередачі підлоги по ґрунту становить
R Σ прц = 
м2·К/Вт.
5.2. Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку kΣ пр, Вт/(м2×К), визначається за формулою
,
де ξ – коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13.
Тоді
= 0,339 Вт/(м2×К).
5.3. Умовний коефіцієнт теплопередачі будинку, що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації й вентиляції k інф, Вт/(м2×К), визначається за формулою
,
де χ2 = 0,278 – розмірний коефіцієнт;
c – питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг∙К);
υv – коефіцієнт зниження об’єму повітря в будинку, який враховує наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій, приймаємо υv = 0,85;
γз – середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації, кг/м3, визначається за формулою
= 1,4 кг/м3;
n об – середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, визначається за формулою
= 0,926 год-1;
η – коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях; приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку і становить η= 0,7.
= 0,157 Вт/(м2×К).
5.4. Загальний коефіцієнт теплопередачі будинку К буд, Вт/(м2×К), визначається за формулою
К буд= kΣ пр+ k інф = 0,339 + 0,157 = 0,496 Вт/(м2×К).
5.5. Об’ємно-планувальні характеристики.
Коефіцієнт скління фасадів будинку m ск визначається за формулою
.
Показник компактності будинку Λк буд, м-1, визначається за формулою
м-1.
6. Енергетичні показники
6.1. Розрахункові витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду Q рік, кВт·год, визначаються за формулою:
Q рік = [ Qk - (Q вн п + Qs)× n×ς ]×b h,
де Qk – загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку, кВт·год;
Q вн п – побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт·год;
Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт·год;
n – коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло під час періодичного теплового режиму; для будинку, що розглядається n = 0,8;
ς – коефіцієнт авторегулювання подачі тепла в системах опалення; в будинку використовується двотрубна система опалення з поквартирним регулюванням; ς = 0,95;
b h – коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системи опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів додатковими тепловтратами через радіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для будинку баштового типу b h = 1,11.
6.2. Загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку за опалювальний період визначаються за формулою
Qk = χ1× К буд× D d × F Σ = 0,024 × 0,496 × 3750 × 279,48 = 1,25 × 104 кВт·год.
6.3. Побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, визначаються за формулою
Q вн п = χ1× q вн п × z оп × Fl ж ,
де q вн п – величина побутових теплонадходжень на 1 м2 житлової площі будівлі; для житлових будинків q вн п = 10 Вт/м2.
Тоді, Q вн п = 0,024 × 10 × 183 × 60,4 = 0,265 × 104 кВт·год.
6.4. Теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу, визначаються за формулою
Qs = ζ в ε в (FПнIПн + FСIС + FПдIПд + FЗIЗ) + ζ зл ε зл F сп л I г,
де ζ в, ζ зл – коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, приймаються згідно з Додатком 3;
ε в, ε зл – коефіцієнти відносного проникання сонячної радіації відповідно для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або згідно з Додатком 3;
FПн , FС , FПд , FЗ – площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямками світу, за проектом:
FС = 6,3 м2; Fз = 3,6 м2;
F сп л – площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;
IПн , IС , IПд , IЗ – середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт·год/м2, приймаються за Додатком 4, для умов міста Донецька
IС = 217 кВт·год/м2; IЗ = 223 кВт·год/м2;
I г – середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на горизонтальну поверхню за умов хмарності, кВт·год/м2. Враховуючи, що на горищі відсутні світлові прорізи, то F сп л = 0 м2. Тоді формула в даному випадку може бути представлена у вигляді
Qs = ζ в ε в (FСIС + FЗIЗ).
Для двокамерних склопакетів зі скла в одинарних плетіннях: ζ в = 0,8, ε в = 0,48.
Отже, Qs = 0,8 · 0,48 · (6,3 · 217 + 3,6 · 223) = 0,083 ·104 кВт·год.
Знаючи значення складових тепловтрат і теплонадходжень в будинок, визначимо Q рік за формулою
Q рік = [1,25×104 - (0,265×104 + 0,083·104)×0,8×0,90]×1,11 = 1,11·104 кВт·год.
6.5. Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВт·год/м2 визначається за формулою
кВт·год/м2.
7. Визначення класу енергетичної ефективності будинку
Клас енергетичної ефективності будинкувизначається згідно з додатком Ф ДБН В.2.6-31 на підставі аналізу виразу
,
де Еmax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт·год/м2, що встановлюється згідно з ДБН В.2.6-31 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку; для даного будинку Еmax = 130 кВт·год/м2.
Тоді = 
= 3,8%
Згідно з ДБН В.2.6-31даний будинок відноситься до класу енергетичної ефективності “С”.
8.Для даного будинку допускається зниження рівня теплозахисту зовнішніх огороджувальних конструкцій до оптимального відповідно до 3.3 ДБН В.2.6-31.
8.2.ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ
Енергетичний паспорт за формою, що рекомендована Додатком Ф [1], наведено в таблиці 8
Таблиця 8 – Енергетичний паспорт житлового будинку
Загальна інформація
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав