Читайте также:
|
Проблема формування мотивації до науково-дослідницьких робіт завжди була актуальною. Як відомо, зміст досліджень, його значимість для учня лежать в основі мотиваційної сфери. Від змісту досліджень залежить спрямованість учня, тобто мотиви науково-дослідницької діяльності.
В системі науково-дослідницької діяльності можна розглянути дві групи мотивів:
- пізнавальні – інтерес до здобуття нових знань, фактів, ідей, інтереси до прийомів самостійного набуття знань, до саморегуляції дослідницької діяльності, самостійне вдосконалювання способів здобуття знань;
- соціальні мотиви – перш за все це сфера застосування отриманих результатів дослідницької діяльності. Тобто чітке розуміння мети проведення досліджень та їх практичне застосування.
Як було зазначено вище, мотивації учнів сприяє метод проектів, але основним фактором є свідоме виконання роботи. Учень має точно знати для чого саме йому потрібні ці знання, вміння та навички.
Етапи написання науково-дослідницької роботи:
1. Створення викладачем мотивації.
2. Створення навчального середовища, визначення мети досліджень та очікуваних результатів.
3. Вибір теми наукової роботи. Тема науково-дослідницької роботи має становити інтерес для учня, бути пов’язаною з його діяльністю та сприяти максимальному використанню здобутих знань, умінь, навичок і практичного досвіду.
4. Формулювання мети та основних завдань наукової роботи
Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.
Правильне визначення мети роботи дасть змогу учневі виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук матеріалу, проаналізувати основні факти, узагальнення з даної проблеми, підвищити якість роботи.
Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми.
5. Складання змісту наукової роботи
На початку підготовки наукової роботи учню необхідно ознайомитись зі змістом наукових публікацій, переглянути періодичні видання з обраної теми та скласти розгорнутий зміст із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником.
Зміст науково-дослідницької роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.
6. Виклад матеріалу наукової роботи
Матеріал роботи учень повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього потрібно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути літературні джерела і періодичні видання з даної проблеми і, взагалі, творчо підійти до написання науково-дослідницької роботи. Проаналізувавши статистичні данні, особисті враження та узагальнення, потрібно зробити належні висновки, висвітлити досягнуті успіхи і внести відповідні пропозиції, рекомендації щодо можливостей подальшого удосконалення діяльності об’єкта досліджень.
Отже, основними вимогами до використання методу проектів є:
1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язування (наприклад, проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище, проблема використання існуючого програмного забезпечення для вирішення завдань аграрного характеру).
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про екологічний стан даного регіону, про чинники, які впливають на цей стан, про тенденції, які простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, рекомендації щодо удосконалення с/г техніки тощо);
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
4. Визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних проектів.
5. Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.
6. Структурування змістовної частини проекту (з вказуванням поетапних результатів).
7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналізотриманих даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола», статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо).
8. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені деяким чином (відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах, Web–сторінка тощо).
Залучайте учнів до виконання телекомунікаційних проектів, їх особливості:
1. Телекомунікаційний проекти, як і проекти будь-якого іншого виду, можуть бути ефективні тільки в контексті загальної концепції навчання і виховання. Вони припускають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншою, передбачають ретельно продумане і концептуально обґрунтоване поєднання з різноманіттям методів, форм і засобів навчання. Це тільки лише компонент системи освіти, а не сама система.
2. Організація телекомунікаційний проектів вимагає спеціальної і досить ретельної підготовки як викладачів, так і учнів.
3. Телекомунікаційні проекти дозволяють не тільки передавати учням суму знань, а також навчити придбати ці знання самостійно за допомогою можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet; вміти користуватися одержаними знаннями для розв’язування нових пізнавальних і практичних завдань.
4. Педагогічні працівники і учні в процесі роботи в телекомунікаційному проекті набувають комунікаційних навичок і вмінь, тобто вміння працювати в різних групах, виконуючі різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, тощо).
Для реалізації будь-якого телекомунікаційного проекту педагогічний працівник повинен мати такі знання та вміння:
- уміння побачити і відібрати найбільш цікаві і практично значущі теми проектів;
- володіння всім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміння організувати дослідницьку самостійну роботу учнів;
- переорієнтація всієї навчально-виховної роботи учнів з свого предмета на пріоритет різноманітних видів самостійної діяльності учнів, на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового, творчого планів. Учень може розвивати свої потенційні здібності, природні задатки тільки при умові, що вона буде мати можливість працювати в різних режимах, але з пріоритетним акцентом на індивідуальній самостійній діяльності;
- володіння мистецтвом комунікації, яке передбачає уміння організувати і вести дискусії, не нав'язуючи свою точку зору, не давлячи на аудиторію своїми авторитетом; здатністю генерувати нові ідеї, направити учнів на пошук шляхів вирішення поставлених проблем; уміння встановлювати і підтримувати в групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;
- якщо мова йде про міжнародний проект – практичне володіння мовою партнера, достатню обізнаність про культуру і традиції народу, про державний і політичний устрої країни, її історію;
- володіння комп'ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційною технологією, користуванням базою даних, принтером, серверами глобальної мережі Internet);
- уміння інтегрувати знання з різних областей для розв’язування проблематики вибраних проектів.
Від учнів для роботи з телекомунікаційними проектами потрібно:
- знання і володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і висування нових проблем, висунення гіпотез, методів їх розв’язування);
- володіння комп'ютерною грамотністю, що передбачає: уміння вводити і редагувати інформацію (текстову, графічну), користуватися комп'ютерною телекомунікаційною технологією, обробляти кількісні дані, які одержуються за допомогою програм електронних таблиць, користування базами даних.
- володіння комунікативними навичками;
- уміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для розв’язування пізнавальних задач, які містяться в телекомунікаційному проекті;
- у разі міжнародного проекту – практичне володіння мовою партнера.
Перераховані елементарні уміння дозволять учню/викладачу відчувати себе досить комфортно в мережах і досить повно користуватися різноманітними послугами освітніх мереж.
Отже, перехід до проектних технологій в інноваційній педагогічній діяльності, які укладаються в русло сучасного розвитку нашого суспільства, орієнтованого на самоорганізацію, виховання людей творчих, здатних відстоювати і втілювати у життя власні думки й ідеї, обумовлює необхідність формування проектного мислення і проектної культури з використанням інформаційних технологій.
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи аналіз психолого-педагогічної літератури, можна зробити наступні висновки:
1. Науково-дослідна діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учня, яка формується тривалий час. Метою застосування дослідницької технології в навчанні є набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднання інтелектуальних здібностей учнів, їх дослідницьких умінь.
2. Форми організації науково-дослідної роботи: групова (гурткова робота, колективна робота над проектом), та індивідуальна (проектна діяльність, виконання курсового або дипломного дослідження, написання рефератів).
3. Займаючись науково-дослідною роботою учні придбають уміння аналізувати, узагальнювати, класифікувати та систематизовувати різного роду інформацію; висувати гіпотезу по дослідженню поставленої проблеми; обирати методи математичного аналізу даних досліджень; використовувати набути професійні знання та уміння зі спецдисциплін відповідно до особливостей нових умов навчальної чи виробничої діяльності; прогнозувати технічний стан експериментального обладнання й кінцевий результат дослідження; спостерігати за ходом експерименту; порівнювати та оцінювати результати досліджень, доводити та обґрунтовувати доцільність своїх рішень, робити висновки; здійснювати самоконтроль та саморегуляцію дослідницької діяльності; контролювати результат своєї діяльності.
Із практичних умінь учні набувають вміння працювати з різного роду джерелами інформації (навчальна, науково-методична, технічна література, Інтернет, експериментальні дані, тощо); обирати необхідний матеріал, контрольно-вимірювальні прилади, інструмент та обладнання під час підготовки дослідження; налаштовувати та працювати з контрольно-вимірювальними приладами та інструментами; застосовувати необхідні математичні розрахунки;
робити висновки та оформляти науково-дослідницьку та конструкторську документацію.
Також учні набувають комунікативні уміння, а саме вміння викладати та відстоювати свої думки; використовувати методи співробітництва у процесі навчально-дослідницької чи виробничої діяльності; проводити апробацію результатів дослідження.
Із проведеного дослідження встановлено, що учні професійно-педагогічного коледжу вважають найбільш ефективною формою організації науково-дослідної роботи – гурткову та виконання курсових проектів з вивчаємих дисциплін. Методи, які сприяють науково-дослідній роботі – проблемний, дослідницький, проектний. Науково-дослідна робота проводиться в поза навчальний час, підготовку учнів до її проведення можна проводити в процесі професійного навчання, використовуючи при цьому вищеназвані методи.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав