Викладення тексту

СТАНДАРТ УСТАНОВИ

ВИПУСКНІ, КУРСОВІ ПРОЕКТИ І РОБОТИ.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ

СТУ 1:2009

Затверджено науково-методичною

радою ДДТУ 11.12.2008р., пр. № 3

Дніпродзержинськ

2009

ПЕРЕДМОВА

1. Розроблений і внесений

Науково-методичною радою Дніпродзержинського державного технічного університету (ДДТУ) – протокол № 3 від 2008 – 12 - 11.

2. Затверджений і введений в дію наказом по ДДТУ від

3. Уведений замість СТУ 1-02

4. Розробники: О.М. Коробочка, доктор технічних наук, професор (керівник розробки); О.О. Могілевцев, кандидат технічних наук, доцент; С.І. Чухно, кандидат технічних наук, доцент.

5. Погоджено:

Декан металургійного факультету,

канд. техн. наук, доцент В.В. Перемітько

Декан енергетичного факультету,

доктор техн. наук, проф. А.М. Павленко

Декан механічного факультету,

канд. техн. наук, доцент В.Ю. Солод

Декан факультету електроніки
та комп’ютерної техніки,

доктор техн. наук, проф. О.М. С’янов

Декан хіміко-технологічного
факультету, канд. техн. наук, доцент О.І. Полянчиков

Декан факультету економіки і менеджменту,

канд. фіз.-мат. наук, доцент С.Г. Дронов

Декан факультету соціології та філології,

доктор філ. наук, проф. М.С. Конох

Декан заочного факультету,

канд. фіз.-мат. наук, доцент Є.Б. Лейко

Декан факультету післядипломної освіти,

канд. техн. наук, доцент І.В. Губарєв

ЗМІСТ

1 Галузь застосування................................................………........................5

2 Загальні положення................................................……….........................6

3 Написання та оформлення текстових документів....................................9

3,1 Загальні вимоги………………………………………………………..9

3.2 Викладення тексту…………………………………………………….9

3,3 Побудова і рубрикація тексту………………………………………..11

3.4 Оформлення ілюстрацій……………………..…………………….....12

3.5 Побудова та оформлення таблиць…………………………………...14

3.6 Формули та розрахунки………………………………………………18

3.7 Примітки………………………………………………………………19

3.8 Виноски………………………………………………………………..19

3.9 Посилання на джерела інформації…………………………………...20

3.10 Оформлення пояснювальної записки до дипломного проекту…...21

3.11 Позначення частин…………………………………………………..27

3.12 Оформлення аркушів пояснювальної записки…………………….28

3.13 Оформлення пояснювальної записки до курсового проекту…......29

3.14 Оформлення випускних та курсових робіт…………………….…..31

4 Загальні правила оформлення графічної частини

дипломних та курсових проектів...............................................................36

4.1 Формати………………………………………………………………..36

4.2 Оформлення аркушів графічної частини……………………….……36

4.3.Основні написи………………………………………………………...37

4.4 Інші вимоги…………………………………………………………….39

Додаток А - Приклади оформлення графіків..................……...................41

Додаток Б – Форма титульного аркуша пояснювальної

записки до дипломного проекту...........................................42

Додаток В – Приклад оформлення титульного аркуша

пояснювальної записки до дипломного проекту……….... 43

Додаток Г – Форма завдання на дипломний проект............................….44

Додаток Д - Приклад заповнення завдання на дипломний проект……46

Додаток Е – Форма оціночного аркуша……………...............................48

Додаток Ж – Приклад реферату до дипломного проекту...............…...49

Додаток И - Приклад оформлення змісту (фрагмент)………................50

Додаток К - Приклад оформлення відомості матеріалів

дипломного проекту...........................................................51

Додаток Л – Форми основного напису для текстових документів…..52

Додаток М – Форма титульного аркуша курсового проекту……..….53

Додаток Н – Приклад заповнення титульного

аркуша курсового проекту……………………………….54

Додаток П - Форма титульного аркуша випускної роботи………/….55

Додаток Р – Приклад заповнення титульного

аркуша випускної роботи…………………………………56

Додаток С – Форма завдання на випускну роботу……………………57

Додаток Т – Приклад оформлення завдання на випускну роботу…...59

Додаток У – Приклад реферату на дипломну роботу…………………61

Додаток Ф – Форма титульного аркуша курсової роботи…………….62

Додаток Х – Розташування рамок та написів на аркушах

графічної частини………………………………………...63

Додаток Ц – Розміри основного напису для аркушів графічної

частини дипломних та курсових проектів……………...64

Додаток Ш – Розміри додаткових граф……………………………….65

Додаток Ю – Приклади оформлення аркушів графічної частини…..66

СТУ 1:2009

Міністерство освіти і науки України

Дніпродзержинський державний технічний університет СТАНДАРТ УСТАНОВИ

ВИПУСКНІ, КУРСОВІ ПРОЕКТИ І РОБОТИ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ І ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ

Чинний від 2009-01-01

1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт розроблений на основі Державних стандартів, чинних в Україні: Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), Державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ), Системи інформаційно-бібліографічної документації та ДСТУ 3008 - Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

1.2 Цей стандарт встановлює загальні вимоги до змісту та оформлення випускних та курсових проектів і робіт студентами Дніпродзержинського державного технічного університету (ДДТУ).

1.3 Додаткові специфічні вимоги, які не суперечать цьому стандарту, можуть встановлюватися випусковими кафедрами шляхом видання відповідних методичних документів, які затверджуються в установленому порядку.

1.4 Відхилення від вимог цього стандарту відзначаються у відгуку керівника проекту (роботи) та рецензії і, як правило, тягнуть за собою зниження оцінки. При наявності грубих відхилень завідувач випускової кафедри має право не допустити проект (роботу) до захисту до усунення зазначених відхилень.

1.5 Після захисту випускні проекти (роботи) зберігаються в архіві ДДТУ протягом встановленого періоду; курсові проекти та роботи, а також ілюстративний матеріал до випускних робіт зберігаються на кафедрі протягом трьох років.

2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1 До випускних проектів (робіт) належать проекти та роботи, які виконуються студентами наприкінці навчання і є обов’язковими елементами підсумкової державної атестації фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Назва випускного проекту (роботи) повинна відповідати галузевому стандарту освіти та освітньо-професійній програмі відповідної галузі знань, напряму, спеціальності та спеціалізації.

Курсові проекти (роботи) виконуються з окремих дисциплін відповідно до чинних навчальних планів.

2.2 Дипломний, курсовий проект - це комплект технічної документації, що включає креслення та інші графічні матеріали (графічну частину) і пояснювальну записку (текстові частини). Він передбачає проектування цеху, дільниці або їх реконструкцію чи технічне переозброєння, проектування нового обладнання, машини, механізму, вузла, деталі, моделі, приладу, технологічного процесу тощо.

2.3 Випускна, курсова робота, як правило, не пов'язана з проектно-конструкторськими розробками і може носити науково-дослідний, науково-прикладний, аналітичний, розрахунковий характер або мати за мету розробку алгоритму або програмного засобу для комп’ютера.

2.4 Випускний проект (робота) повинен мати елементи новизни. Випускні проекти (роботи) компілятивного характеру до захисту не допускаються.

2.5 Випускний проект (робота) виконується студентом індивідуально і самостійно під керівництвом і при консультації керівника проекту (роботи), який затверджується наказом по ДДТУ, і консультантів з окремих частин, які призначаються завідувачами відповідних кафедр за узгодженням з завідувачами випускових кафедр.

2.6 Керівниками випускних проектів (робіт) можуть бути викладачі випускової кафедри або кваліфіковані фахівці підприємств, установ і організацій.

2.7 Випусковою кафедрою призначається викладач, який здійснює нормо-контроль випускних проектів і робіт. До обов'язків нормоконтролера входить перевірка виконання вимог чинних стандартів, включаючи цей стандарт установи, та інших нормативних документів у проекті (роботі). Невиправлені зауваження нормоконтролю зазначаються у відгуку керівника дипломного проекту (роботи) і впливають на загальну його оцінку.

2.8 Випускна робота, кожна частина пояснювальної записки і кожний аркуш графічної частини дипломного проекту повинні мати всі необхідні підписи. Підписання здійснюється у такому порядку:

- студентом - автором проекту (роботи);

- консультантами з відповідних частин;

- керівником проекту (роботи);

- відповідальним за нормоконтроль;

- завідувачем випускової кафедри, його заступником або іншою особою, яка має право затвердити і допустити до захисту проект (роботу) – далі - завідувач випускової кафедри.

Курсові проекти та роботи підписуються студентом-автором, керівником і консультантами (якщо вони призначені).

За відсутності бодай одного з зазначених підписів дипломний, курсовий проект (робота) до захисту не допускається.

2.9 Відповідальність за зміст і правильне оформлення випускного, курсового проекту (роботи) несе його автор.

2.10 Теми випускних проектів (робіт) розроблюються випусковими кафедрами з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики відповідного рівня, актуальності з точки зору розв'язання реальних проблем, здібностей і побажань студентів. Тема повинна бути сформульована досить конкретно і однозначно визначати коло питань, що підлягають опрацюванню.

2.11 Теми випускних проектів (робіт) затверджуються і закріплюються за студентами і керівниками наказом по ДДТУ. Завдання на окремі частини проекту (роботи) розроблюються відповідними кафедрами і погоджуються з завідувачем випускової кафедри.

2.12 Випускний проект (робота) вважається реальним, якщо виконана принаймні одна з таких умов:

- проект (робота) є частиною госпдоговірної або держбюджетної науково-дослідної роботи;

- проект (робота) виконаний за рекомендацією підприємства або є частиною проекту (роботи), що виконується в інтересах підприємства;

- до проекту (роботи) додані документи, які підтверджують його практичне застосування (впровадження);

- по темі проекту (роботи) є принаймні одна публікація або патент, рішення про публікацію або подана заявка на винахід.

2.13 Дипломний проект (випускна робота) може бути частиною комплексного дипломного проекту (випускної роботи), що виконується кількома студентами. Кожний студент індивідуально виконує окремий проект (роботу), що входить до складу комплексного дипломного проекту (роботи). Комплексні дипломні проекти (роботи) можуть бути кафедральними, міжкафедральними або міжвузівськими.

По комплексному дипломному проекту (роботі) наказом по ДДТУ призначається керівник проекту в цілому і керівники кожного окремого проекту (роботи), який входить до нього.

2.14 Структура дипломного проекту (випускної роботи), обсяг окремих частин, мінімальна кількість аркушів графічної частини проекту та ілюстративного матеріалу роботи, загальні вимоги до них встановлюються для кожної спеціальності випусковою кафедрою, узгоджуються з методичною комісією деканату та затверджуються наказом ректора ДДТУ.

2.15 Вимоги до змісту, обсягу і структури курсових проектів (робіт) встановлюються відповідними кафедрами.

3 НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ

3.1 Загальні вимоги

3.1.1 До текстових документів належать випускні, курсові роботи та пояснювальні записки до випускних, курсових проектів.

3.1.2 Текст повинен бути написаний студентом власноручно, розбірливим почерком, чисто і охайно, однаковим чорним, синім чи фіолетовим чорнилом (пастою) на аркушах білого паперу формату А4 на одній стороні аркуша. Рисунки і таблиці великого розміру допускається виконувати на аркушах формату АЗ. На одній сторінці допускається не більше трьох виправлень, зроблених охайно і розбірливо.

3.1.3 Допускається виконувати текстові документи друкарським способом або з застосуванням комп’ютерних засобів. При виконанні комп’ютерним способом використовують шрифт Times New Roman № 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Використання сканованих або копійованих іншим способом матеріалів не допускається, за винятком рисунків – з обов’язковим посиланням на джерело інформації.

3.1.4 Текстовий документ повинен мати тверду обкладинку. Для курсових проектів (робіт) допускається м’яка обкладинка.

Викладення тексту

3.2.1 Текст повинен бути написаний чіткою і ясною літературною мовою без граматичних і стилістичних помилок.

3.2.2 Текст, як правило, пишеться державною мовою. Допускається написання іншою мовою, якщо це передбачене завданням.

3.2.3 Текст викладається, як правило, в безособовій формі, наприклад,... проектом передбачено... або... проектом передбачається...

В описі операцій, що виконуються людиною, рекомендується використовувати третю особу множини або однини, наприклад,... подачу дуття припиняють... майстер допускає зварювальника до роботи....

В математичних викладках допускається використовувати першу особу множини, наприклад,... враховуючи рівняння (1.5) і (1.6), знаходимо....

В описі роботи механізмів, автоматичних пристроїв тощо рекомендується використовувати третю особу однини, наприклад,... автомат формує сигнал....

Викладення від першої особи однини не допускається (крім цитат). Наприклад, не можна писати: "Я в своєму проекті вирішив..."

3.2.4 В тексті (крім цитат) не допускається:

- вживати звороти розмовної мови;

- вживати застарілі та жаргонні терміни і вислови;

- вживати скорочені слова, крім встановлених чинними стандартами і загальноприйнятих в літературної мові.

3.2.5 В тексті, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- вживати математичний знак мінус (-) перед від'ємними величинами (треба писати слово "мінус");

- вживати умовні позначення, прийняті на кресленнях, наприклад, знак діаметру;

- вживати позначення стандартів та інших документів без зазначення номеру, наприклад: правильно:... згідно з стандартом..., згідно з ДСТУ 1.0-93;

неправильно:... згідно з ГОСТом...;

- вживати без числових значень знаки <, >, ≤, ≥, =, ≠, %, №..

3.2.6 В тексті треба вживати стандартизовані найменування, позначення і одиниці фізичних величин (система СІ).

3.2.7 Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в однакових одиницях, то позначення одиниці вказують тільки після останнього числового значення, наприклад... 1,50; 1,75; 2,00 м... або... від 1 до 5 мм.

3.2.8 Числові значення величин треба вказувати з необхідною точністю, при цьому в рядах величин (в тому числі в таблицях) здійснюють вирівнювання числа знаків після десяткової коми, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00.

В необхідних випадках треба застосовувати математичне округлення, наприклад: правильно:... продуктивність цеху 10000 т на рік …або 10 тис. т,... неправильно:... продуктивність цеху 10002,4864 т на рік.

3.3 Побудова і рубрикація тексту

3.3.1 Текстовий документ розділяють на частини (розділи). Частини (розділи) за необхідності поділяють на підрозділи, а їх, в свою чергу, на пункти і підпункти. У цьому випадку кожна з зазначених структурних одиниць повинна включати не менше двох структурних одиниць більш низького рівня.

Частини та їх підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть не мати заголовків.

3.3.2 Частини (розділи) повинні мати порядкові номери в межах усього документу. Вступ, висновки і перелік посилань не нумеруються. Номери частин (розділів) позначають арабськими цифрами і записують перед заголовком частини (розділу) без крапки.

Номер підрозділу, пункту чи підпункту складається з номера структурної одиниці більш високого рівня і номера даної структурної одиниці, поділених крапкою. В кінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці зазначають перед її заголовком, а при його відсутності - перед початком тексту даної структурної одиниці, наприклад:

1 Загальна частина

1.1 Заголовок першого підрозділу загальної частини

1.2 Те ж саме - другого підрозділу

2 Спеціальна частина. Тема спеціальної частини

2.1 Заголовок першого підрозділу спеціальної частини

2.1.1 Заголовок першого пункту першого підрозділу другого розділу

2.1.2 Те ж саме - другого пункту

2.1.2.1 Текст першого підпункту другого пункту першого підрозділу другого розділу

2.1.2.2 Те ж саме - другого підпункту

2.2 Заголовок другого підрозділу спеціальної частини

3.3.3 Всередині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять дефіс (-), малу літеру з дужкою або арабську цифру з дужкою, наприклад:

а)..........;

б)..........;

1)..........;

2)..........;

в)...........;

3.3.4 Кожну частину починають з нового аркуша. Текст кожної структурної одиниці починають з абзацу.

3.3.5 Заголовки пишуть (друкують) без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з кількох речень, їх поділяють крапкою. Заголовки частин (розділів) друкують великими літерами грубим шрифтом і розміщують симетрично тексту. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів (якщо вони мають заголовки) друкують малими літерами (крім першої великої) грубим шрифтом і розміщують з абзацу.

Перенесення слів в заголовках не допускається.

3.3.6 Відстань між попереднім текстом і заголовком має бути в два-три рази, а відстань між заголовком і наступним текстом — в півтора - два рази більше міжрядкового проміжку звичайного тексту. Після заголовка на сторінці повинні бути принаймні два рядки тексту.

3.4 Оформлення ілюстрацій

3.4.1 Текстова частина може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій тощо. Всі ілюстрації називають рисунками.

3.4.2 Рисунки повинні бути виконані чітко і охайно, з застосовуванням інструментів для креслення, тушшю, олівцем, фломастером, фарбою чи пастою. Допускається використання різних кольорів. Допускається виконання рисунків на комп’ютері. Електрографічні копії допускаються з дозволу керівника проекту (роботи) з посиланням на джерело інформації.

3.4.3 Рисунки розміщують, як правило, на окремих аркушах. Допускається розміщення на одному аркуші кількох рисунків, а також розміщення невеликих рисунків безпосередньо в тексті.

3.4.4 Рисунки нумерують в межах кожної частини (розділу) двома числами - номером частини, розділу або позначенням додатку і порядковим номером рисунка - поділеними крапкою.

3.4.5 На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад,... наведено на рисунку 4.2.

3.4.6 Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово "Рисунок", його номер і найменування розміщують під рисунком і розташовують таким чином:

Рисунок 2.1 — Деталі приладу

Після найменування рисунка крапку не ставлять.

3.4.7 За необхідності над номером і найменуванням рисунка розміщують пояснювальні дані (так звану “легенду”: розшифровку номерів позицій на кресленнях або ескізах, позначення кривих на графіках тощо).

3.4.8 Графіки, як правило, повинні мати координатні осі і координатну сітку. На гістограмах, кругових (секторних) діаграмах і т.п. допускається координатні осі і сітку не зображати за умови, що масштаб величин визначений іншим способом.

3.4.9 На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійному або нелінійному масштабі.

Поряд з поділками координатної сітки і (або) з ділильними штрихами шкали повинні бути вказані відповідні значення величин. Допускається використовувати додаткові ділильні штрихи без написання відповідних їм значень. Якщо початок відліку обох шкал - нуль, його зазначають один раз у точці перетину шкал. Числа коло шкал треба розміщувати поза полем графіка і розташовувати горизонтально.

Допускається паралельно основній шкалі графіка розміщувати додаткові шкали.

3.4.10 Найменування фізичної величини, яка відкладена на графіку, пишуть текстом паралельно шкалі. Позначення одиниці фізичної величини (якщо вона має розмірність) зазначають після її найменування через кому. Літерне позначення величини (за необхідності) вказують перед позначенням одиниці, виділяючи комами. Напис розміщують поза полем графіка. В кінці напису крапку не ставлять.

3.4.11 Осі шкал виконують суцільною основною лінією завтовшки s, координатну сітку і ділильні штрихи - суцільною тонкою лінією, криві на полі графіка виконують суцільною лінією завтовшки 2 s. Якщо на графіку зображено дві або більше кривих, допускається виконувати їх лініями різного типу (суцільними, штриховими та ін.) або різного кольору.

3.4.12 Точки, одержані виміром чи розрахунком, позначають на графіку кружальцями, хрестиками або іншими умовними знаками. Допускається наносити точки у вигляді хрестів або еліпсів розсіяння.

3.4.13 За необхідності лінії і точки графіка позначають літерами або арабськими цифрами. Перетин ліній і написів не допускається. За нестачею місця в лінії роблять розрив. Позначення пояснюють у “легенді” над найменуванням рисунка.

Приклад виконання графіка подано в додатку А на рисунку А.1.

3.4.14 Графіки, що схематично зображують характер залежності, допускається виконувати без шкал і координатної сітки. У цьому випадку осі графіка закінчують стрілками, які вказують напрямок зростання фізичної величини. Такі графіки виконують тільки в лінійному масштабі (рисунок А.2).

Дата добавления: 2015-11-26