Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

V. Знання з мови та мовні вміння

Читайте также:
  1. N 66. Методи та прийоми самопізнання
  2. N63Структура самопізнання
  3. VI. Визнання витрат та доходів за будівельним контрактом
  4. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
  5. Визнання витрат
  6. Визнання витрат (доходів), активів та зобов'язань, пов'язаних з податком на прибуток

Перевіряються вміння розпізнавати мовні явища, групувати, класифікувати мовні одиниці, а також мовні вміння, які стосуються розуміння значення слова, уміння правильно вимовляти слова, утворювати форму слова, будувати (доповнювати, трансформувати) сполучення слів та різні за синтаксичною будовою речення.

У 1, 2 класах перевірку здійснюють усно, у ході поточної роботи над програмовим матеріалом; навчальні успіхи учнів оцінюють словесно.

У 3, 4 класах тричі на семестр здійснюють письмову перевірку, розділивши матеріал з мови на 3 тематичні блоки. Для перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слів, сполучень слів, речень та пов'язаних між собою груп речень (2-3 речення).

Форма такої роботи фронтальна. Усім учням пропонують 4 завдання, які передбачають вибір правильної відповіді з трьох даних варіантів. Наприклад: “Написання слова весна можна перевірити за допомогою слова: ð веснянка, ð весняний, ð весно”. “Яке з даних слів означає людину за її професією: ð продавець, ð покупець, ð молодець?”

Обсяг тестових завдань планується так, щоб учень середнього рівня підготовки міг виконати її за 15-20 хвилин.

Усне опитування стосовно знань з мови та мовних умінь використовується для навчальних, а не для контрольних завдань.

Підсумкова оцінка з мови виводиться на основі зазначених вище основних показників навчальних успіхів школярів. Оцінку в балах виставляють, починаючи з 3 класу.

У 3, 4 класах перевірні види робіт по семестрах розподіляють так:

 

    1 семестр ІІ семестр І семестр ІІ семестр
        Аудіювання Діалогічне мовл. Усне зв’язне висл. Читання вголос Письмовий переказ Правописні вміння     Техніка письма (оцінюється під час списування) Зошити Знання з мови, мовні вміння   - - - 2 (1 списув., 1зор.слух.дикт)         2 (1 списув., 1 зор.слух.дикт)         - - - 2 (1спис. 1слух.дикт)         2 (1 списув. 1слух.дикт.)      

 

МАТЕМАТИКА

Об'єктами контролю навчальних досягнень учнів з математики є: знання про:

− нумерацію чисел (усну й письмову);

− арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) та їх властивості;

− рівняння, нерівності, буквені вирази;

− задачі (їх типи, структуру);

− геометричні фігури (круг, коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, п'ятикутник, шестикутник); тіла (куб, куля, циліндр, конус);

− величини (одиниці довжини - см, мм, дм, м, км; одиниці площі см 2, дм 2, м 2; одиниці швидкості - км/год, м/с; одиниці маси - кг, г, ц, т; одиниці об'єму - л; одиниці часу - год, хв, с; грошові одиниці - к., грн., та співвідношення між одиницями вимірювання (1 см = 10 мм, 1 дм = 10 см і т.п.), залежності між величинами.

уміння:

− аналізувати математичні об'єкти (числа, геометричні фігури, вирази, величини, задачі тощо);

− порівнювати математичні об'єкти за окремими властивостями;

− класифікувати математичні об'єкти;

− виконувати арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) усним і письмовим способами;

− розв'язувати задачі та приклади різними способами;

− будувати геометричні фігури;

− обчислювати периметр та площу геометричних фігур;

− використовувати залежності між величинами під час виконання завдань та розв'язування задач.

 

Засвоєння навчального матеріалу і навчальна діяльність учнів з математики мають різнорівневий характер. Ці рівні можна охарактеризувати так:

І рівень (початковий) - учень розпізнає математичні об'єкти (приклади, задачі, геометричні фігури, символи) запропоновані вчителем, за допомогою вчителя виконує елементарні завдання. Відповідь учня фрагментарна.

II рівень (середній) - учень може відтворити інформацію, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. Частково застосовує свої знання на практиці. Відповідь стисла, учень недостатньо володіє математичним мовленням.

III рівень (достатній) - учень знає істотні ознаки математичних понять, зв'язки між ними; застосовує набуті знання в стандартних ситуаціях, використовує їх на практиці, в повсякденному житті; учень достатньо аргументує свої міркування під час розв'язування завдань, відповідь учня повна, правильна, логічна, але допускаються окремі неточності, які дитина може виправити за вказівкою вчителя.

IV рівень (високий) - учень вільно орієнтується в завданнях, що вимагають перенесення набутих знань в нові умови, пропонує нові шляхи розв'язку математичних задач, здатен виконувати математичні завдання творчого характеру. Учень вміє аналізувати математичні завдання та знаходити шляхи їх виконання. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, з елементами власного судження.

 

Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.

До грубих помилок належать:

− обчислювальні помилки в прикладах і задачах у випадках, коли мета завдання - перевірка обчислювальних вмінь та навичок;

− помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;

− неправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;

− незакінчене розв'язання задачі чи прикладу;

− невиконане завдання (не приступив до його виконання);

− незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;

− невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;

− невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.

Негрубими помилками є:

− нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;

− неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі;

− неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі;

− неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;

− не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення;

− помилки у записах математичних термінів, символів;

− неправильні обчислення у випадках, коли мета завдання не пов'язана з перевіркою обчислювальних вмінь та навичок;

− відсутність відповіді у завданні або помилки у записі відповіді.

Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.

 

Основними видами перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики є поточна, тематична і підсумкова перевірки.

Знання, уміння і навички учнів з математики оцінюють за результатами усного опитування, поточних, тематичних і підсумкових письмових робіт.

 


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 134 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)