V. Ведення зошитів

При оцінюванні поточних робіт у зошиті беруться до уваги такі чинники: грамотність, графічна якість письма, охайність і культура оформлення письмової роботи.

Підсумковий бал за ведення зошитів виставляється двічі на семестр, починаючи з 3 класу. Пріоритетним у його визначенні є дотримання учнем вимог, які ставляться до оформлення письмових робіт.

Критерії оцінювання поточних письмових робіт у зошитах.

Клас	Рівень	Бали	Критерії оцінювання
1-2     3-4	Початковий	–     1-3	Робота виконана, але спотворені форми багатьох букв, неправильні їх поєднання, не витримується однаковий нахил літер та їх розмір; вимоги до культури оформлення письмових робіт виконуються частково; допущено 8 і більше орфографічних та пунктуаційних помилок.
1-2     3-4	Середній	–     4-6	Робота написана розбірливо, але є значна кількість відхилень у написанні букв та їх поєднань; вимоги до культури оформлення письмових робіт в основному виконуються; допущено 5-7 орфографічних та пунктуаційних помилок.
1-2     3-4	Достатній	–     7-9	Робота написана розбірливо, букви та їх поєднання в цілому зображені правильно; відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні; допущено 2-4 помилки.
1-2     3-4	Високий	–     10-12	Робота написана чітко, з дотриманням правильного накреслення літер та їх сполучень; належна культура оформлення роботи; допускається 1 груба чи 1 негруба помилки.

VІ. Виведення підсумкового балу за семестр (рік)

Підсумковий бал виставляється наприкінці кожного семестру (року). Він узагальнено відображає рівень навчальних досягнень учня з української мови.

Підсумковий бал виводиться на основі оцінювання знань, умінь та навичок з таких аспектів:

- слухання-розуміння (аудіювання);

- діалогічне мовлення;

- монологічне мовлення (усний переказ чи твір);

- читання вголос;

- письмо (письмовий переказ);

- знання про мову й мовлення, мовні уміння і навички;

- орфографічні та пунктуаційні навички (диктант);

- графічна навичка письма (контрольне списування);

- ведення зошитів.

У класному журналі на кожний вид перевірки відводиться окрема колонка: “аудіювання”, “діалог”, “усний переказ” чи “усний твір”, “читання”, “письмовий переказ”, “диктант”, “мовна тема” (три колонки), “контрольне списування”, “ведення зошитів”. За фронтальні види перевірки колонка заповнюється після їх виконання, за індивідуальну перевірку бали в колонку виставляються протягом семестру.

Підсумковий бал за семестр виводиться з урахуванням балів, одержаних учнем за кожний вид перевірки.

Види перевірки знань, умінь і навичок учнів з української мови, які проводяться посеместрово в кожному класі, подано в таблиці:

Об’єкт перевірки	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Аудіювання	–
Діалог	–			–		–		–
Усний переказ	–			–		–		–
Усний твір	–	–	–		–		–
Читання			–		–		–
Письмовий переказ	–	–	–	–
Мовна тема	–	–
Диктант	–	–	–
Списування			–		–		–
Ведення зошитів	–	–	–	–
Загальна кількість показників, на основі яких виводиться підсумковий бал

ЧИТАННЯ

Класи

У відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти об’єктами контролю й оцінювання з читання є:

1. Навичка читання з урахуванням всіх її характеристик.

2. Елементарна обізнаність учнів з колом дитячого читання.

3. Усвідомлення школярами літературознавчих понять (практично).

4. Практичні уміння роботи над текстами різних жанрів.

5. Бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння.

Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну.

Смислова сторона читання – передбачає розуміння школярами:

а) значень переважної більшості слів, ужитих у тексті як у прямому так і в переносному значеннях;

б) змісту кожного речення тексту, смислових зв’язків між ними, окремими частинами тексту (абзацами, епізодами, главами);

в) фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв’язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо);

г) основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту (3-4 кл.), ідеї, основної думки твору (2-3 кл. з допомогою вчителя)

У процесі оцінювання смислової сторони читання враховуються рівні розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметри розуміння (повнота, точність, глибина).

На розуміння учнем змісту прочитаного впливають рівні сформованості інших якостей читання. Так, темп читання цілими словами вголос 40 сл/хв дає можливість школяреві сприймати лише фактичну сторону змісту. Розуміння смислу того, що читає учень, відбувається, якщо темп читання близько 60 сл/хв. Володіння синтетичним читанням вголос на рівні 80-90 сл/хв є передумовою до поглибленого розуміння змісту.

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо, як і їх сукупність, підпорядковуються смисловій стороні читання.

Спосіб читання. Розрізняють 5 основних способів читання:

1) побуквений,

2) відривний складовий,

3) плавний складовий,

4) плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів,

5) читання цілими словами і групами слів.

Перші два способи читання є перехідними. Вони характиризують навичку читання у процесі її становлення, зокрема у 1 класі; три останні – є провідними у 2-4 класах.

Правильність читання полягає в тому, що учень не допускає:

а) заміни; б) пропусків; в) перестановок; г) спотворення; д) повторів (букв, звуків, складів, слів у тексті); читає з дотриманням норм орфоепії та наголошування.

Під час перевірки цієї якості читання педагог враховує кількість і характер помилок.

Виразність читання:

Усвідомлення учнями мети виразного читання беспосередньо залежить від розуміння ними змісту і основного смислу твору.

Учні 2 класу під керівництвом учителя вже спроможні усвідомити найпростіші завдання читання під час аналізу творів, зміст яких збігається (відповідає) з їхнім життєвим досвідом. У 2 і 3 класах школярі все частіше зустрічаються в художніх творах з такими ситуаціями, яких не було в їхньому особистому досвіді. Це ускладнює усвідомлення ними мети виразного читання, яка стає доступною учням завдяки спеціальному аналізу.

Оскільки уміння усвідомлювати завдання читання для молодших школярів є складним, процес оволодіння ним у початкових класах не завершується. Під час оцінювання виразності читання учитель враховує цю обставину. Уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів.

Виразність читання виявляється в умінні учня:

а) проникати в емоційний настрій всього твору та б) правильно вибирати і користуватися мовленнєвими інтонаційними та позамовними засобами виразності. Тобто, відповідно до змісту твору правильно робити паузи (логіко-граматичні, психологічні, ритмічні – під час читання віршів; логічні наголоси; вибирати потрібний темп читання, інтонацію та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту; чітко вимовляти слова). Тобто, розуміти, завдання читання: що саме в першу чергу потрібно донести слухачам своїм читанням.

Темп (швидкість) читання. Ця якість навички читання співвідноситься із способом читання, розумінням змісту та періодом (роком навчання) учня. У 1-2 класах рівні опанування темпом читання значно нижчі ніж у 3-4 класах, де методично обгрунтований темп читання вголос наближається до природного розмовного мовлення особи 75-95 сл/хв. Темп читання мовчки перевищує показники читання вголос – орієнтовно на 20-40 слів. У школярів, які дуже добре читають, він може збільшуватись у 1,5 – 2 рази.

Показники темпу (швидкості) читання вголос і мовчки*

Види читання	Семестр	Класи
2-й	3-й	4-й
1. Вголос	І ІІ	25-40 40-60	55-65 65-75	70-80 80-95
2. Мовчки	І ІІ	- 45-70	75-90 90-110	90-110 100-130 і більше

Дата добавления: 2015-12-07