Гідравлічний розрахунок системи опалення

При розрахунку системи опалення по заданому витраті теплоносія (води) і розташовується циркуляційного тиску необхідно визначити діаметри мережі теплопроводів (трубопроводів). Розглянемо основні положення розрахунку однотрубних вертикальних індустріальних систем водяного опалення з зустрічним рухом теплоносія при постійному перепаді температур в стояках. Розрахунок систем з попутним рухом теплоносія викладено в [5].

Кількість циркуляційних контурів в однотрубних системах дорівнює кількості стояків.

На аксонометричній схемі системи опалення виділяють основний циркуляційний контур. У тупикових системах - це послідовно з'єднані ділянки, по яких теплоносій переміщається від індивідуального теплового пункту по розподільної магістралі до самого віддаленого стояка і по збірній магістралі - до індивідуального теплового пункту (елеваторна вузла). Основний циркуляційний контур поділяють на дільниці; вузли розгалужень ділянок нумерують; стояк приймають за одну ділянку.

На схемі для кожної ділянки вказують теплове навантаження Q_уч і довжину l_уч. Теплове навантаження - це кількість теплоти, що транспортується або відданої проходять по ділянці теплоносієм (теплове навантаження ділянки дорівнює втрат теплоти приміщеннями, які обслуговує даний ділянка).

Розрахунок системи опалення починають з визначення наявного циркуляційного тиску після ІТП (елеватора), Па:

Δp_ц = Δр_н + БΔр_пр, (2.11)

де: Δp_н - насосне тиск після елеватора (призначено в завданні або може бути прийнято рівним 1000 Па); Б - поправочний коефіцієнт, що враховує вплив зміни природного тиску Δp_пр при центральному якісному регулюванні на гідравлічний режим системи опалення; в однотрубних системах з верхнім розташуванням розподільних магістралей Б = 1,0, з нижнім Б = 0,4.

Природне тиск за рахунок охолодження води в опалювальних приладах, Па:

- У системах опалення з верхнім розташуванням розподільної магістралі:

p_пр = g [h_э(ρ_n-1-ρ_r)+…+h_э(ρ₁-ρ_r)+ (ρ₀-ρ_r)], (2.12)

де: g = 9,81 м/с²; h_е - висота поверху, м; ρ_{n-1 ,} ρ₁ - щільність води при вході в опалювальний прилад відповідно (n-1)-го і першого поверху; n - кількість поверхів у будинку; ρ_r, ρ₀ - щільність води при розрахунковій температурі води відповідно гарячої t_r і зворотної t_o; (щільність води знаходять по пріл.5 в залежності від температури води, визначеної при розрахунку опалювальних приладів.)

- у системах опалення з нижнім розподілом магістралі (у П - подібних системах):

p_пр = 0,13·g·h_{э ·}n t_сис, (2.13)

де Δ t_сис визначають за (2.2).

При гідравлічному розрахунку основного циркуляційного контуру рекомендується залишати запас 5-10% наявного тиску на невраховані розрахунком опору:

А = 100%,(2.14)

де ΣΔр_к - втрати тиску на розрахункових ділянках основного циркуляційного контуру, Па.

Витрата води на розрахункових ділянках визначаємо за (2.7).

Приступаємо до розрахунку самого віддаленого стояка (Ст.1) і ділянка 1 - 2 і 1 '- 2', які є його продовженням.

Витрата теплоносія, віднесений до швидкості 1м / с, (кг / с,) / (м / с):

G_уч / V_уч. (2.15)

У першому наближенні швидкості води у стояку V_уч приймаємо не менше 0,25 м /с (ця швидкість забезпечує видалення повітря із стояків).

Визначивши витрату теплоносія по (15), по (додаток 6) підбираємо умовний діаметр d_у – труби стояка, для якої значення G/v найближче до розрахункового. Гідравлічні характеристики труби: - питомий швидкісний тиск, Па/(кг/с) ²

А= ,(2.16)

де: ρ – щільність води, кг/м³, d – внутрішній діаметр труби, м; характеристика опору 1 м труби, Па/(кг/с) ²

S_тр = А , (2.17)

де: λ/d - усереднене значення приведеного коефіцієнта тертя; λ – коефіцієнт тертя води об стінки труби.

Розрахункова швидкість води в стояку Ст.1, м/с:

V_ст1 = G_ст/(G/V),(2.18)

Швидкість руху води не повинна перевищувати (по умові безшумності руху) максимальних значень, приведених в прик.10. Повна розрахункова характеристика опору стояка Ст.1, ділянок 1 - 2 та 1' - 2' (далі позначатимемо S_ст1). Па/(кг/с) ²:

_{c т1 =} S_эт.ст n_эт.ст + S_р.узл n_р.узл + S_тр l_тр + S_ξ, (2.19)

де: S_ет.ст – характеристика опору поверхостояків (додаток 7); n_ет.ст – кількість поверхостояків; S_р.вузл – характеристика опору радіаторних вузлів верхнього поверху (додаток 7); n_р.вузл – кількість радіаторних вузлів; S_тр – характеристика опору 1м труби (додаток 6); l_тр - загальна довжина прямих ділянок труб, м; S_ξ – характеристика опору місцевих опорів, Па/(кг/с) ²

S_{ξ =} A Σ_ξ, (2.20)

де: Σ_ξ – сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, що розраховується (додатки 8 і 9); місцевих опорів на кордоні двох ділянок (трійник і тд.) рекомендується включати в ділянку з меншим діаметром. Втрати тиску в Ст.1 і ділянках 1-2 та 1'-2', Па:

∆ p_ст.1 = . (2.21)

Далі розраховуємо стояк Ст.2. Для стійкої роботи системи опалювання приймаємо циркуляційний тиск, що розташовується, для даного стояка рівним ∆р_ст.1, тобто:

. (2.22)

Порядок виконання розрахунку:

- Приймають діаметри труб поверхостояків;

- Виписують гідравлічні характеристики труби;

- Знаходять витрату води в стояку Ст.2 по (2.7);

- Розраховують швидкість води в стояку Ст.2 по (2.18);

- Порівнюють її з допустимим значенням;

- Визначають характеристику опору, що розташовується, Па/(кг/с) ² :

.(2.23)

Обчислюють розрахункову характеристику опору за (2.19) (третій доданок необхідно виключити); Визначають розбіжність перепадів тиску, що розташовуються і розрахунок перепадів тиску, що рівносильне розбіжності між характеристиками опору, що розташовуються і розраховуються:

.(2.24)

Розбіжність допускається в межах (±15)%. Якщо витримати допустиму розбіжність за рахунок зміни діаметрів труб неможливо, то встановлюють додатковий опір (дросельну шайбу). Діаметр отвору дросельної шайби, мм:

, (2.25)

де ∆S – необхідне збільшення характеристики опору стояка або магістралі.

Для зменшення вірогідності засмічення отвору шайби його діаметр рекомендується приймати не менше 3 мм. Після встановлення дросельної шайби втрати тиску в стояку Ст.2 будуть близькі до втрат тиску в стояку Ст.1. Порядок розрахунку ділянок магістральних трубопроводів 2-3 та 2' - 3': визначають витрату води по (2.7); приймають діаметр труб; виписують гідравлічні характеристики труб (з додатку 6); обчислюють швидкість води на ділянках по (2.18); розраховують характеристику опору ділянок, враховуючи (2.17) і (2.20), Па/(кг/с) ²:

, (2.26)

Знаходять втрати тиску на ділянках по (21) Далі розраховують стояк Ст.3. Розташовується циркуляційний тиск стояка Ст.3, Па:

, (2.27)

Подальший розрахунок стояка Ст.3 виконуємо так само, як стояка Ст.2. Ділянки магістралей 3-А і 3'-А' розраховують так само, як ділянки 2-3 і 2'-3'. Визначають вимогу гідравлічної стійкості системи опалювання:

, (2.28)

де ∆p_{А-Ст.1-А'} - втрати тиску в гілці А-Ст.1-А'.

Якщо при першому розрахунку співвідношення (2.28) не задовольняється, то необхідно змінити діаметри магістралей. Загальні магістральні ділянки А-В, А'-В', В- ІТП і В'-ІТП розраховують так само, як ділянки 2-3 та 2'-3'. Розрахунок основного циркуляційного конура вважається завершеним, якщо виконується вимога (2.14).

Приклад. Виконувати гідравлічний розрахунок теплопроводів системи водяного опалювання шестиповерхової цегельної житлової будівлі з непрохідним технічним поверхом і неопалювальним підвалом. Система опалювання приєднана до теплової мережі через елеватор в індивідуальному тепловому пункті (ІТП). У тепломережі температура теплоносіїв гарячого Т_г = 105 °С і зворотного Т_е = 70 °С. Перепад температур теплоносія в системі опалювання ∆ t_сис=t_г – t_о = 105-70 = 35 °C. Опалювальні прилади – чавунні секційні радіатори типа МС-140-108. Система опалювання – проточно – регульована з П - образними стояками (з нижнім розташуванням розподільних магістралей) із зустрічним рухом теплоносія в магістралях (див. рис. 2.4). Насосний тиск ∆p_н = 10000 Па. Висота поверху – 2,7 м. Опалювання сходових кліток передбачене повітронагрівачами на перегрітій воді (приєднані до теплової мережі перед елеватором).

Рішення. Основний циркуляційний контур проходить по напрямку руху теплоносія від ІТП через самий видалений стояк Ст.1 і закінчується в ІТП. Розбиваємо основний циркуляційний контур на ділянки. Вказуємо теплове навантаження і довжину кожної ділянки. Природний тиск в системі опалювання за (2.13):

∆p_е = 0,13∙9,81∙2,7∙6∙35 = 723 Па.

Циркуляційний тиск, що розташовується, за формулою 2.11:

∆p_ц = 10000 + 0,4 ∙723 = 10289 Па.

Гідравлічний розрахунок починаємо з останнього по ходу руху теплоносія стояка Ст.1 і ділянок 1-2, 1'-2'. Витрату води в стояку Ст.1 за (2.7):

= = 0,0462 кг/с.

Витрата теплоносія, віднесена до швидкості в 1 м/с, за (2.15) (при цьому приймаємо швидкість не менше 0,25 м/с, ця швидкість забезпечує видалення повітря в системі при русі води зверху вниз):

= = 0,184 (кг/с)/(м/с).

По (додаток 6) підбираємо діаметр стояка Ст.1. Найбільш близьке значення G/V має труба з умовним діаметром 15 мм. З (додаток 6) виписуємо гідравлічні характеристики труби: d_у =15 мм, А =1,373•10⁴ Па/(кг/с) ² λ/d= 2,7 м^{- 1} , G/V=0,192 (кг/с)/(м/с). Розрахунок швидкості води в Ст.1 по (2.18):

V_ст1 = 0,462:0,192 = 0,24 м/с.

Що не перевищує доступного значення швидкості по умові безшумності руху води в трубах (за додатком 10). Розрахункова характеристика опору стояка Ст.1 і участків1-2,1' -2' трубопроводів, що є продовженням цього стояка в підвалі, за (2.19): -десять вертикальних проточно-регульованих поверхостояків висотою 2,7м (додаток 7):

S_эт.ст = 17,7 ∙10⁴ ∙10 = 177,0 ∙10⁴ Па/(кг/с)²;

-два радіаторні вузли верхнього поверху (додаток 7):

S_р.уз= 6,39∙10⁴∙2 = 12,78∙10⁴ Па/(кг/с)²;

-прямі ділянки труб: d_у =15мм, горизонтальна ділянка на шостому поверсі – 5,5м, два опускна в підвал - 2•1,0 = 2 м, ділянки 1-2 та 1' -2', що є продовженням стояка Ст.1 – 13 м, загальна довжина – 20,5 м (додаток 6):

S_тр= 3,674∙10⁴ ∙20,5 = 75,32∙10⁴ Па/(кг/с)²;

-місцеві опори (додатки 8 та 9): вентиль на розподільній магістралі ξ =16, пробковий кран на збірній магістралі ξ = 3,5, відведення гнуті 90° (4 шт.) 1,5∙4 = 6,0, відступи на приєднанні стояка Ст.1 до магістралі (2 шт.) 0,8∙2 =1,6, трійник на прохід на розподільній магістралі ξ = 0,3 при діленні потоків:

G_прх/G_общ = 0,0462:0,0703 = 0,66;

трійник на прохід на збірній магістралі ξ = 1,5 при злитті потоків:

G_прх/G_общ =0,66.

Тоді Σξ= 16+ 3,5+ 6+ 1,6+0,3+ 1,5 = 28,9.

Характеристика опору місцевих опорів за (2.20):

Sξ = 28,9 ∙1,373∙10⁴ = 39,68∙10⁴ Па/(кг/с)².

Повна розрахункова характеристика опору стояка Ст.1 і ділянок 1-2 та 1′-2′ за (2.19):

= (177,0+12,78+75,32+39,68)∙ 10⁴ = 304,78∙10⁴ Па/(кг/с)².

Втрати тиску в стояку Ст.1 і ділянках 1-2 і 1′- 2′ за (2.21):

∆ p_ст.1 = = 304,78 ∙ 10^{4 ∙}∙ 0,462² = 6505,2 Па.

Переходимо до розрахунків стояка Ст.2: у ньому циркуляційний тиск, що розташовується, дорівнює втраті тиску в стояку Ст.1:

= 6505,2 Па.

Витрати води в стояку Ст.2 за (2.7):

= = 0,0241 кг/с.

Діаметр труб поверхостояків і опускній частині стояка Ст.2 приймаємо рівним 15 мм. Гідравлічні характеристики труби такого діаметру:

А=1,373 ∙10⁴ Па/(кг/с)², λ/d= 2,7 м^-1, G/V=0,192 (кг/с)/(м/с).

Розрахункова швидкість води в стояку Ст.2 за (2.18):

V_ст2 = 0,0241:0,192 = 0,126 м/с.

Характеристика опору стояка Ст.2, що розташовується, за (2.23):

= 1120,02 ∙ 10⁴ Па/(кг/с)².

Характеристика опору стояка Ст.2:

п'ять поверхостояків:

S_эт.ст = 17,7 ∙10⁴ ∙10∙5 = 88,5 ∙10⁴ Па/(кг/с)²;

один радіаторний вузол верхнього поверху:

S_р.узл= 6,39∙10⁴∙2 = 12,78∙10⁴Па/(кг/с)².

прямі ділянки труб стояка: горизонтальна ділянка на шостому поверсі – 0.5 м, опускна частина стояка - 2,7 ∙ 5 = 13,5 м, загальна довжина 0.5+13.5 = 14 м; тоді: S_тр= S∙14 = 3,674∙10⁴ ∙14 = 51,44∙10⁴ Па/(кг/с)².

приєднання до розподільної магістралі при нижньому розташуванні (додаток 8) - 33,3∙10⁴ Па/(кг/с)²; приєднання до збірної магістралі - 10,89∙10⁴ Па/(кг/с)²; всього (33,3 10,89)∙ 10⁴ = 44,19∙10⁴ Па/(кг/с)².

Повна розрахункова характеристика опору стояка Ст.2 за (2.19):

= (88,5+6,39+51,44+44,19) ∙10⁴=190,52∙10⁴ Па/(кг/с)².

За (2.24) знаходимо розбіжність (нев'язку) розташованого та розрахункового перепаду тиску в стояку Ст.2, що рівносильне розбіжності між тією, що розташовується і розраховується характеристиками опору стояка Ст.2:

.

Розбіжність H_Ст.2 перевищує допустиме значення (±15%) на 83-15=68%. Необхідно збільшити опір стояка Ст.2. Для цього на його підключенні до розподільної магістралі встановлюємо додатковий опір - дросельну шайбу. Діаметр дросельної шайби за (2.25):

.

При установці на стояку Ст.2 дросельної шайби діаметром 3,8 мм розрахункова характеристика опору стояка Ст.2 дорівнюватиме характеристиці опору стояка Ст.2, що розташовується. Втрати тиску в цьому стояку за (2.21):

∆ p_ст.2 = 1120∙10⁴ ∙0,0241² = 6505,2 Па.

Розраховуємо ділянки магістральних ділянок 2-3 і 2′- 3′.Витрата теплоносія за (2.7):

G_2-3 = G₂′_-3′ = = 0,0703 кг/с.

Приймаємо діаметри труб ділянок d_у = 20 мм. Гідравлічні характеристики труб: А = 0,413 ∙10⁴ Па/(кг/с), λ/d = 1,8 м^-1, G/V = 0,348 (кг/с)/(м/с), S = 0,755 Па/(кг/с)².

Розрахункова швидкість води на ділянках за (2.18):

V = 0,0703: 0,348 = 0,20 м/с.

Характеристика опору ділянки 2-3 розподільної магістралі за (2.26):

=(1,8∙6+0,5+4) ∙0,413∙10⁴= 6,32∙10⁴ Па/(кг/с)².

де: l = 6м, ξ_прх = 0,5,

G_прх/G_общ = 0,0703: 0,1254 = 0,56 (додаток 9);

ξ = 1∙4 - к. м. с чотирьох відведень 90° гнутих (додаток 8) діаметром 20 мм.

Втрати тиску на ділянці 2-3 за (2.21):

∆ p_2-3 = 6,32 ∙ 10⁴ ∙ 0,0703² = 312,3 Па

Характеристика опору ділянки 2′- 3′ по (2.26):

=(1,8 ∙5,5 + 3,0 + 4,0) ∙ 0,413 ∙ 10⁴ = 6,98 ∙ 10⁴ Па/(кг/с)².

де: l = 5,5м, ξ_прх = 3,0 - к. м. с. трійника на прохід в місці приєднання стояка Ст.3 до збірної магістралі при G_прх/G_общ = 0,56 ξ = 1∙4= 4 - к. м. с чотирьох відведень 90° гнутих.

Втрати тиску на ділянці 2′- 3′ за (2.21):

∆ p_2′-3′ = 6,98 ∙ 10⁴∙ 0,0703² = 344,9 Па.

Розраховуємо стояк Ст.3. циркуляційний тиск, що Розташовується, в нім знаходимо як суму втрат тиску стояка Ст.1 і ділянок 2-3 і 2′- 3′ по (2.27):

∆ p_ст.3 = 6505+2+312,3+344,9 = 7162,4 Па.

Подальший розрахунок стояка Ст.3 виконуємо аналогічно розрахунку стояка Ст.2. Діаметр труб поверхостояків і опускній частині в підвал стояка Ст.3 приймаємо d_у = 15 мм. Гідравлічні характеристики труби вказані раніше.

Витрата води в стояку Ст.3 по (2.7):

= = 0,0551 кг/с.

Розрахункова швидкість води в Ст.3 по (2.18):

V_ст3 = 0,0551:0,192 = 0,29 м/с,

що менше допустимого значення швидкості за умовою безшумного руху води в трубах.

Характеристика опору, що розташовується, в стояку Ст.3 по (2.23):

= 235,9∙ 10⁴ Па/(кг/с)².

Розрахункова характеристика опору стояка Ст.3:

- десять вертикальних проточно-регульованих поверхостояків висотою 2,7 м (додаток7)

S_эт.ст = 17,7 ∙10⁴ ∙10∙ = 177 ∙10⁴ Па/(кг/с)²;

- два радіаторних вузла верхнього поверху (додаток 8)

S_р.уз= 6,39∙10⁴∙2 = 12,78∙10⁴ Па/(кг/с)² ;

- приєднання до розподільної магістралі при нижньому розташуванні (додаток7) дорівнює 33,3 ∙ 10⁴ Па / (кг/с) ²; приєднання до збірної магістралі становить 10,89 ∙ 10⁴ Па / (кг/с) ²;

- прямий горизонтальну ділянку труби на шостому поверсі (1,0 м) (додаток 6):

S_тр= = 3,674∙10⁴ ∙1 = 3,67∙10⁴ Па/(кг/с)².

Повна розрахункова характеристика опору стояка Ст.3 за (2.19):

= (177,0+12,78+33,3+10,89+3,67) ∙10⁴=237,64∙10⁴ Па/(кг/с)².

Нев’язка характеристик опору стояка Ст.3 за (2.24):

.

що менше допустимої не в’язки (± 15%).Втрати тиску в стояку Ст.3 за (2.21):

∆ p_ст.3 = 237,64∙10⁴ ∙0,0551² = 7214,8 Па.

Визначаємо втрати тиску на ділянках 3-А і 3'-А' магістральних трубопроводів.

Витрата теплоносія на цих ділянках (2.7):

G_3-А = G₃′_-А′ = = 0,1254 кг/с.

Діаметри труб ділянок приймаємо 25 мм. Гідравлічні характеристики труби: А =0,159 ∙ 10⁴ Па / (кг/с) ², λ / d = 1,4 м^{-1, G / V} = 0,555 (кг/с) / (м/с), S = 0,230 Па/(кг/с) ².

Розрахункова швидкість води на ділянках за (2.18):

V = 0,1254: 0,555 = 0,23 м/с.

що в межах допустимого значення (додаток10).

Характеристика опору ділянки 3-А розподільної магістралі за (2.26):

= (1,4∙4,3+1,5+1,5) ∙0,159∙10⁴ =1,43∙10⁴ Па/(кг/с)²;

де ξ_пк, ξ_тр - к. м. с., відповідно коркового крана і трійника на прохід з поворотом (додаток 8),

ξ_пк = ξ_тр = 1,5.

Втрати тиску на ділянці 3-А за (2.21):

∆ p_3-А = 1,43∙10⁴ ∙0,1254² = 224,87 Па.

Характеристику опору ділянки 3'-А ' збірної магістралі визначаємо аналогічно ділянці 3-А:

(1,4∙5,3+1,5+3) ∙0,159∙10⁴ =1,90∙10⁴ Па/(кг/с)².

Втрати тиску на ділянці 3'-А ' за (2.21):

∆ p_3′-А′ = 1,90∙10⁴ ∙0,1254² = 298,8 Па.

Втрати тиску на ділянці гілки А-Ст.1-А ':

∆ p_А-Ст.1-А = ∆ p_3-А +∆ p_2-3 + ∆ p_{С т.1} + ∆ p_2′-3′ +∆ p_3′-А′ = 224, 9 + 312,3 + 6505,2+344,9 + 298,8 = 7686,1 Па.

Співвідношення втрат тиску в стояку Ст.1 і в гілки А-Ст.1-А ' за (2.28):

Система опалення буде працювати стійко (H_Ст.1 повинно бути більше 70% за умовою (28). Маємо 84,6%> 70%).

Визначимо втрати тиску на ділянці А-В і А'-В '.

Витрата теплоносія за (2.7):

G_А-В = G_А′_-В′ = = 0,27кг/с.

Діаметр труб ділянок приймаємо d_у = 32 мм. Гідравлічні характеристики труби: А = 0,0508 ∙ 10⁴ Па/(кг/с) ², λ/d = 1,0 м^-1, G/V = 0,970 (кг/с)/(м/с), S = 0,050 ∙ 10⁴ Па/(кг/с) ².

Розрахункова швидкість води на ділянці А-В і А'-В ' за (2.18):

V = 0,27: 0,97 = 0,28 м/с.

що в допустимих межах (додаток 11).

Характеристика опору (2.26):

Ділянки А-В:

(1,0∙5,5+1,5+1,5) ∙0,0508∙10⁴ =0,4318∙10⁴ Па/(кг/с)²

Ділянки А'-В ':

(1,0∙5,5+1,5+3) ∙0,0508∙10⁴ = 0,4823·10⁴ Па/(кг/с)²

Втрати тиску за (2.21):

На ділянці А-В:

∆ p_А-В = 0,4318∙10⁴ ∙0,27² = 314,78 Па

На ділянці А-В:

∆ p_А′-В′ = 0,508∙10⁴ ∙0,27² = 370,33 Па

Визначимо втрати тиску на ділянці В-ІТП і В'-ІТП ', Витрата теплоносія за (2.7):

Діаметр труб ділянок приймаємо d_у = 40 мм. Гідравлічні характеристики труби: А = 0,0297 ∙ 10⁴ Па/(кг/с) ², λ/d = 0,8 м^-1, G/V = 1,29 (кг/с)/(м/с), S = 0,024∙10⁴ Па/(кг/с)².

Розрахункова швидкість води на зазначених ділянках за (2.18):

V = 0,5566: 1,29 = 0,43 м/с,

що в допустимих межах

Характеристика опору ділянки У-ІТП за (26):

(0,8∙8,3+0,3∙2)∙0,0297∙10⁴ =0,2150∙10⁴ Па/(кг/с)².

Втрати тиску на ділянці В-ІТП за (2.21):

∆ p_В-ИТП = 0,2150∙10⁴ ∙0,5566² = 666,2 Па.

Втрати тиску на ділянці В '- ІТП' рівні втрат на ділянці В-ІТП так як ділянка В'-ІТП має такі ж геометричні розміри, як і ділянка По - ІТП: чи рівні діаметри труб і їх довжина 8,3 м; обидві ділянки мають по два гнутих відведення 90 °.

Розрахункові втрати тиску в системі опалення за основним циркуляційного контуру ІТП - Ст.1 – ІТП:

Σ∆ p_к = 7686,1 +314,8 +370,3 + 666,2 + 666,2 = 9703,6 Па.

Запас наявного тиску знаходиться в допустимих межах 5 +10%.

Таким чином, розрахунок основного циркуляційного контуру завершений.

Дані гідравлічного розрахунку системи водяного опалення наведені в табл.2

Частина 3

Проектування витяжної вентиляції

---

Дата добавления: 2015-12-07