Загальна характеристика будови атома

Будова атома

А́том — найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка хімічного елемента. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою за розміром хмарою негативно заряджених електронів. Коли кількість протонів дорівнює кількості електронів, атом є електрично нейтральним; в іншому випадку він перетворюється на іон, що має певний електричний заряд. Атоми класифікують відповідно до кількості протонів та нейтронів: кількість протонів визначає хімічний елемент.

Утворюючи між собою зв'язки, атоми об'єднуються в молекули і великі за розміром тверді тіла.

Про існування найдрібніших частинок речовини людство здогадувалося ще з давніх часів, проте підтвердження існування атомів було отримане лише в кінці 19-го століття. Але майже одразу ж стало зрозуміло, що атоми, у свою чергу, мають складну будову, якою визначаються їхні властивості.

Демокрит запровадив в науковий обіг термін «атом».

В 17-му та 18-му століттях хіміки встановили, що хімічні речовини вступають в реакції в певних пропорціях, які виражаються за допомогою малих чисел. Крім того вони виділили певні найпростіші речовини, які назвали хімічними елементами.

Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільним.

Розвиток квантової механіки надав змогу пояснити не лише будову атомів, але також їхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в хімічні реакції, утворювати молекули тощо.

Загальна характеристика будови атома

Атоми складаються з елементарних частинок (протонів, електронів, та нейтронів).

Маса атома в основному зосереджена в ядрі, тому більша частина об'єму відносно порожня. Ядро оточене електронами. Кількість електронів дорівнює кількості протонів у ядрі, кількість протонів визначає порядковий номер елемента в періодичній системі. У нейтральному атомі сумарний негативний заряд електронів дорівнює позитивному зарядові протонів.

Атоми одного елемента з різною кількістю нейтронів називаються ізотопами.

· У центрі атома знаходиться крихітне, позитивно заряджене ядро, що складається з протонів та нейтронів.

· Ядро атома приблизно в 100 000 разів менше, ніж сам атом.

• Ядро оточене електронною хмарою в якій можна виділити оболонки, для кожних з яких існує кілька можливих орбіталей. Заповнені орбіталі складають електронну конфігурацію, властиву для кожного хімічного елемента.

· Кожна орбіталь може містити до двох електронів, що характеризуються трьома квантовими числами: основним, орбітальним і магнітним.

· Кожен електрон на орбіталі має унікальне значення четвертого квантового числа: спіну.

· Орбіталі визначаються специфічним розподілом ймовірності того, де саме можна знайти електрон. Границею» орбіталі вважається відстань, на якій імовірність того що електрон може перебувати поза нею є меншою 90%.

· Кожна оболонка може містити не більше від строго визначеного числа електронів. Наприклад, найближча до ядра оболонка може мати максимум два електрони, наступна — 8, третя від ядра — 18

Дата добавления: 2015-12-07