Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках іноземної мови

Читайте также:
  1. III А. Витрати діяльності 1 страница
  2. III А. Витрати діяльності 2 страница
  3. III А. Витрати діяльності 3 страница
  4. III А. Витрати діяльності 4 страница
  5. III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
  6. N 66. Методи та прийоми самопізнання
  7. N33 Теорія діяльності в працях А.Н. Леонтьєва

У сучасній педагогіці розроблено різні шкільні технології, побудовані на активізації пізнавальної діяльності учнів. Визначимо ті, які пройшли апробацію часом і сформувалися у певні системи:

а) технологія проблемного навчання;

б) технологія розвитку пізнавального інтересу у навчанні;

в) технологія навчання на основі опорних сигналів;

г) технологія розвитку способів розумових дій;

д) технологія евристичного (пошукового) навчання.

Емоційно пережитий навчальний матеріал легше засвоюється дітьми. Для активізації навчальної діяльності учнів необхідно стимулювати їхню фантазію, творчість, наповнити урок яскравими емоціями через: 1) драматизацію; 2) використання мистецтва (спів, поезія, малювання); 3)використаня мультимедійних засобів навчання; 4) дискусійний метод навчання (М. В. Кларін, Г. А. Китайгородська); 5) метод рольових ігор (Г. А. Китайгородська, М. А. Аріян); 6) метод проектів (Є. С. Полат, М. Ю. Бухаркіна); 7) використання Інтернету; 8) використовують метод створення ефекту здивування й емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів, створювати в учнів відчуття «власного відкриття» певних закономірностей мови; 9) розвиток пізнавальної активності та інтересу молодших школярів здійснюється також через ефект, який базується на принципі «незавершеності»,тобто рРозповідаючи на уроках іноземних мов, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес «здогадування», тобто, створюючи умови для пробудження пізнавальної активності та інтересу; 10)одним із чинників розвитку пізнавальної активності на уроках іноземної мови має стати привнесення елементу новизни, що може виявлятися в незвичних способах подачі інформації. Так, на урок іноземної мови із цікавим завданням можуть завітати казкові герої, які можуть попросити дітей використати знання з іноземної мови, яку учні вивчають, для звільнення якогось персонажу із полону тощо; 11) використання джерел додаткової інформації: прислів’я і приказки, анекдоти, статті з дитячих періодичних видань, ілюстровані словники тощо; 12) Дуже важливою умовою розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземної мови є створення «ситуації успіху». Серед найпоширеніших прийомів створення ситуації успіху можна виділити: «радість класу» (емоційний відгук оточуючих на успіх члена колективу), «авансування» (вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх), приховане інструктування (натяк, порада вчителя щодо способу виконання завдання); мотивування учня (акцентування уваги учня на тому, що його допомога потрібна для розв’язання поставленого завдання), зняття страху (формування в учнів такої установки на виконання завдання, яка сприяє подоланню невпевненості учнів у власних силах.

 

«Технологія проблемного навчання та технологія розвитку критичного мислення»

  Технологія проблемного навчання Технологія розвитку критичного мислення
Головна мета та завдання Метою технології проблемного навчання є розвиток теоретичного мислення студентів у процесі засвоєння знань навчальної дисципліни; формування пізнавального інтересу в студентів. Завдання: - набуття знань, умінь, навичок; - засвоєння засобів самостійної діяльності; - розвиток пізнавальних і творчих здібностей. Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання. Завдання: Формування нового стилю мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлексивність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позиції і точок зору, альтернативності прийнятих рішень. Ø Розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, рефлексивність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності. Ø Розвиток аналітичного, критичного мислення.
Основні положення Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні. Дитина, як активний суб’єкт навчання, засвоює матеріал не просто слухаючи чи сприймаючи органами чуття, а для задоволення потреб у знаннях, які виникли у неї. Умовами успішності навчання є: - проблематизація навчального матеріалу (знання – діти здивовані та зацікавленні); - активність дитини (знання повинні засвоюватися із задоволенням); - зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею. 1) цілі навчання формулюються шляхом створення проблемних ситуацій; 2) використовується засіб навчання (дидактичні матеріали), що ознайомлюють учнів з принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення; 3) зміст навчання подається у вигляді проблемних задач; 4) використовуються проблемні методи навчання, що створюють ситуації вибору; 5) проводяться інтерактивні заняття, що передбачають діалог у процесі розв’язування проблемних задач; 6) застосовується метод контролю, який забезпечує письмове викладення розв’язків із подальшою рефлексією; 7) викладання здійснюється у демократичному стилі, який надає учням право на помилку та моделює ситуації виправлення помилок.
Методи і засоби ділові ігри, метод випадку, ринку розумів, мікровиклад або синектика; мозковий штурм; побудова структурно-логічних схем; спілкування «питання-відповідь»   «Генератор ідей», «Логічне дерево», «Концептуальна таблиця», «Піраміда роздумів», Читання тексту з позначками,дискусія, постановка учнями запитань 1. Інсерт (активне читання з маркуванням). 2. Кластер: передбачає виділення смислових одиниць тексту і його графічне оформлення у вигляді грона. 3. Сінквейн (п’ятивірш) – це неримований вірш, що складається з п’яти рядків, використовується як дидактичний прийом на етапі рефлексії. 4. Фішбоун (рибний кістяк): голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні кісточки – суть понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть. 5. Зведена таблиця: "Плюс. Мінус. Цікаво" (ПМІ). Емоційна оцінка цікавлять учня фактів і думок. 6. Прийом "рафт"
Особливості та прийоми застосування - учитель підводить учнів до суперечності й пропонує їм самостійно знайти спосіб її вирішення; - зіштовхує протиріччя практичної діяльності; - викладає різні точки зору з одного і того ж питання; - спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки з ситуацій, співставляти факти; - ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію. логіку мислення); - визначає проблемні теоретичні і практичні завдання (наприклад, частково-пошукові або дослідницькі); - ставить дослідницькі завдання (наприклад, з недостатніми або надлишковими даними, з суперечливими даними, свідомо допускаючи помилки тощо). На думку дослідників, основні особливості технології РКМ можна сформулювати наступним чином: · Не обсяг знань або кількість інформації є метою освіти, а те, як учень вміє керувати цією інформацією: шукати, найкращим способом привласнювати, знаходити в ній сенс, застосовувати в житті. · Не присвоєння «готового» знання, а конструювання свого, яке народжується в процесі навчання. · Комунікативно-діяльний принцип навчання, що передбачає діалоговий, інтерактивний режим занять, спільний пошук вирішення проблем, а також «партнерські» відносини між педагогом і учнями. · Вміння мислити критично - це не вишукування недоліків, а об'єктивна оцінка позитивних і негативних сторін у пізнаваному об'єкті. · Прості і надмірні узагальнення, стереотипні слова, кліше, штампи, непідтверджені припущення не завжди точні і можуть вести до формування стереотипів. · Слова «все», «ніхто», «завжди», «постійно» та узагальнені припущення
Вимоги до вчителя вимог до формулювання проблемних питань, т. к. питання стає проблемним при певних умовах: він повинен містити в собі пізнавальну трудність і видимі межі відомого і невідомого; викликати здивування при зіставленні нового з раніше відомим, невдоволеність наявними знаннями і вміннями. Значні вимоги проблемне навчання ставить до мови вчителя. Точне словесне формулювання думки – важлива умова правильної постановки проблеми. А правильне розуміння учнями поставленої проблеми великою мірою полегшує її розв’язання, тому що учні швидко виділяють головне і зосереджують на ньому увагу. Діяльність учителя:1. Створює проблемну ситуацію.2. Організує осмислення проблеми і її формулюванням, 3. Організує пошук гіпотези 4. Організує перевірку гіпотези. 5. Організує узагальнення результатів і використання отриманих знань. 1. Поощряют учащихся к выражению и защите собственных идей и мнений. 2. Создают учащимся возможности для применения новых идей и умений. 3. Способствуют взаимодействию учащихся и учителя на основе доверия, терпимости и взаимного уважения. 4. Обмениваются мнениями с учащимися и создают им условия для аргументации и защиты идей. 5. Поощряют разнообразные интерпретации устного и письменного текста. 6. Создают такую атмосферу обучения, при которой не остается безучастных учеников. Учителю при этом отводится роль координатора
Вимоги до учнів Діяльність учня 1. Усвідомлює суперечності у явищі, що аналізується. 2. Формулює проблему. 3. Висуває гіпотези. 4. Перевіряє гіпотезу. 5. Аналізує результати, робить висновки, застосовує отримані знання. ученик является активным субъектом учебной деятельности
Недоліки технології не завжди можна використати через характер навчального матеріалу, непідготовленість учнів, кваліфікацію вчителя, вимагає багато часу, у зв'язку з цим проблемне навчання використовується нечасто Недостатня кількість часу для проходження всіх 3 стадій

 


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 298 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)