Студента _____ групи ­­­­­­­­­­­­­­­ ____ від ___

І.1. Який вид культури характеризує сукупність елементів, що виконують «етнодиференціюючу» функцію?

1) Світова культура. 2) Національна культура. 3) Народна культура. 4) Елітарна культура. 5) Масова культура.

2. Хронологічні рамки трипільської культури.

1) VII–III ст.до н.е. 2) IX–VIII ст. до н.е. 3) кн.V–сер.ІІІ тис. до н.е. 4) ІV тис. до н.е.–сер.І тис. н.е. 5) кн.Vтис до н.е.–ІІ тис. н.е.

3. Унікальний твір у формі літопису-автобіографії, що являє собою своєрідний політичний заповіт князя Русі.

1) «Повість минулих літ». 2) «Повчання Володимира Мономаха». 4) «Ізборник Святослава». 4) «Слово про закон і благодать». 5) «Слово о полку Ігоревім». 6) «Житіє і ходіння Данила».

4. Виходець з України, якого вважають основоположником польської ренесансної поезії.

1) Юрій Дрогобич. 2) Павло Русин. 3) Станіслав Оріховський. 4) Олелько Володимирович. 5) Лукаш з Нового Міста.

5. Хто ввів у науковий обіг термін «дума»?

1) Попович. 2) Крип’якевич. 3) Максимович. 4) Франко. 5) Грушевський.

ІІ. Суть поняття «скіфський звіриний стиль».

Говорячи ж про особливості культури скіфів, в першу чергу варто звернутися до так званого "звіриним стилем" у скіфській культурі. Поняттям"звіриний стиль" прийнято позначати широко відому образотворчу манеру майстрів-художників першої половини - середини I тисячоліття до н. е.. Ця манера зображення мала характерні загальні риси в декоративно-прикладному мистецтві скіфських, сарматських, Сако-масагетскіх та інших кочових племен, що населяли Велику степ. Не можна назвати жодної категорії побутових предметів, які не прагнули б прикрасити кочівники. Тисячі виробів з металу, дерева, бересту, шкіри, виявлених в степах Євразії, мали спільні мистецькі мотиви - зображення різних тварин (оленя з підібраними ногами, згорнутого хижака, грифа і ін) і сцени боротьби хижаків або нападу хижаків на копитних.

ІІІ. Особливості українського ренесансу.

Ренесанс в українській культурі був своєрідним і як історичний етап хронологічно не збігався з італійським або західноєвропейським Відродженням. Ренесанс почав торувати свій шлях в українських землях вже на початку XVI ст. Однак лише в другій половині XVI ст. та в перші роки XVII ст. прояви Ренесансу стали досить помітними. Причина такого відставання була насамперед пов´язана із занепадом внаслідок монголо-татарської навали однієї з найрозвинутіших держав Середньовіччя - Київської Русі. На українських землях була на довгий час загальмована культурна еволюція. Були знищені головні культурні центри, втрачена культурна еліта.
Упродовж усього XV ст., коли в Західній Європі розквітав Ренесанс, українська культура із заходу зазнавала асиміляції, з півдня ж - відвертого геноциду. Проте слід відзначити і позитивний польський вплив у поширенні ідей Відродження в землях України, що були в той час у складі Речі Посполитої. Спільними здобутками тут можна вважати формування нових рис гуманістичної шляхетської культури, досягнення в галузях містобудування, архітектури, скульптури, живопису. Водночас специфічна ренесансність української культури кінця XVI - початку XVII ст. полягала саме у прагненні звільнитись від польської "культурної опіки", у формуванні культури національного відродження, що так яскраво виявилось у діяльності братств, у розвитку полемічної літератури, православної освіти та книгодрукування.

З глибоким розумінням засад ренесансного мистецтва були оновлені у другій половині XVI ст. форми середньовічного замку в м. Острозі, що перетворився на справжній ренесансний центр у Східній Європі і заслужено називався "волинськими Афінами". На 70-90-ті роки XVI ст. припадає найбільший розквіт громадянського та культового будівництва в ренесансному стилі у Львові. У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд з ними виникають нові жанри -портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду. Справжніми шедеврами українського мистецтва початку XVII ст., пронизаними ідеями Відродження, є три іконостаси: П´ятницької та Успенської церков у Львові та церкви Святого Духа в Рогатині. Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів´янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30 роки XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. Наприкінці XVI - на початку XVII ст. освіта стає одним з найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності України. Діяльність, що її започаткували і розгорнули в цей час братства на ниві освіти, науки, книгодрукування, дає право віднести їх до громадських організацій нового, ренесансного зразка. Наприкінці XVI ст. польська та українська шляхта, подібно до італійської верхівки, почала широко займатись меценатською діяльністю, створюючи в своїх маєтках центри освіти і мистецтва, збираючи навколо себе інтелектуальну еліту. Розвиток друкарської справи в Україні є найкращим підтвердженням благотворного впливу ренесансної культури. У перший період свого існування наприкінці XVI - початку XVII ст. більшість друкарень, що створювались при братствах, видавали літературу переважно світського спрямування. Поширення освіти спричинило великий попит на навчальну і наукову літературу.

Своєрідність і драматизм Ренесансу в Україні полягає і в тому, що своєї вершини він досягає в період кризи західного гуманізму, панування контрреформації, національних і релігійних воєн, в одній з яких український народ виборював своє право на існування. Зазнавши свіжого подиху європейського Ренесансу, українська культура розвивалася своїм шляхом, трансформуючись у культуру національного відродження, що стала основою державного відродження за доби Б. Хмельницького та І. Мазепи.

Дата добавления: 2015-12-07