Державні премії

нами (нотаріальними конторами, судовими установами, рагсами, консульствами, органами виконавчої влади та іншими уповноваженими державою особами). Платника­ми Д. м. виступають юридичні та фізичні особи, які зверта­ються у відповідні органи і в інтересах яких останні здійснюють значущі дії і видають документи, що підтвер­джують це. Об'єктом обкладання є певні дії, з яких стя­гується Д. м. Ставки Д. м. визначаються у відсотках і твердих сумах. Сплата Д. м. здійснюється готівкою, пере­рахуванням, митними марками.

ДЕРЖАВНЕ ОБОВ'ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ - фор­ма страхування, за якої законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюдже­ту. Сюди належать обов'язкове страхування військово­службовців, працівників правоохоронних органів, народ­них депутатів та деяких інших категорій працівників.

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО — термін, аналогічний терміну «конституційне право», застосовується для визначення га­лузі права, що регулює основи соціально-економічного, політичного та територіального устрою, закріплює ос­новні права та свободи громадян і визначає систему ор­ганів державної влади певної держави.

ДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ - форма страхування,

коли страхувальником виступає державна організація. У країнах з розвиненою ринковою економікою державні страхові компанії страхують особливо небезпечні і спе­цифічні ризики (напр., воєнні, атомні); в країнах, що розвиваються, державні страхові й перестрахувальні ком­панії створюються для перешкоди вивезенню валюти ка­налами страхування.

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ — цілеспрямована, підза-конна, юридично-владна форма діяльності органів вико­навчої влади щодо реалізації завдань і функцій держави у сфері господарського, економічного, соціально-культурно­го та адміністративно-політичного будівництва у державі.

ДЕРЖАВНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ - посадова особа, яка провадить примусове виконання рішень і постанов суду в цивільних справах, вироків, ухвал та постанов суду в кримінальних справах у частині майнових стягнень, а та­кож постанов інших органів, що підлягають виконанню.

ДЕРЖАВНИЙ ЛАД — система соціальних, еко­номічних і політичних відносин, які закріплені нормами конституційного права. Д. л. визначає основні ор­ганізаційні форми та інститути механізму політичної вла­ди в державі. Д. л. може відрізнятися від конституційно­го ладу, якщо дія держави на суспільство чиниться в обхід Конституції та інших легітимних джерел права, з пору­шенням обов'язків громадянином і суспільством.

ДЕРЖАВНИЙ ОБВИНУВАЧ - прокурор, який підтримує обвинувачення у кримінальній справі в суді. Участь Д. о. в судовому розгляді — один з елементів публічного судочинства. Підтримання державного обви­нувачення в суді прокурором є однією з основних кон­ституційних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ — політико-територіальна ор­ганізація влади, яка визначає правове положення регіональних частин держави та їх взаємовідносини з центральною владою.

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ — регулюються Законом Ук­раїни "Про поставки продукції для державних потреб", який встановлює загальні засади формування, розміщен­ня й виконання на договірній (контрактній) основі за­мовлень держави на поставку (закупівлю) різноманітних товарів та продукції, виконання робіт, надання послуг хія задоволення державних потреб у суб'єктів госпо­дарської діяльності України всіх форм власності і сфер діяльності.

ДЕРЖАВНІ ПРЕМІЇ — щорічні нагороди як одна з форм заохочення за видатні творчі досягнення в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва, архітектури, за ви­датні успіхи в праці. В Україні існують такі Д. п.: Д. п. України в галузі науки і техніки та за досягнення у праці, Д. п. України ім. Т. Г. Шевченка у галузі літератури, жур­налістики, мистецтва та архітектури. Особам, удостоєним Д. п. України, присвоюється відповідно звання "Лауреат Державної премії" і "Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка", вручаються диплом, почесний знак і грошова частина премії. Ці премії присуджуються раз у житті.

ДЕРИВАТЙВ

ДИСКОНТ

ДЕРИВАТЙВ ~ стандартний документ, що засвідчує права та/або зобов'язання придбати чи продати цінні па­пери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кош­ти на певних умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма Д. й порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До Д. належать: форвардний і ф'ючер-ний контракти, ощіони.

ДЕ-ФАКТО (лат. сіє Гасіо, букв. — насправді, фактич­но) — в міжнародному праві одна з форм визнання дер­жави чи уряду, що означає офіційне, але не остаточне визнання. Як правило, визнання Д. передбачає, що на­стануть певні правові наслідки, однак воно має тимчасо­вий характер, є ніби перехідним етапом до визнання де-юре.

ДЕ-ЮРЕ (лат. сіє ]те — за правом) — в міжнародному праві повне, остаточне і офіційне визнання держави та уряду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА — 1) у формально-юридичному ро­зумінні засіб юридичного виразу права, в результаті чого воно об'єктивується, набуває офіційності й загальної обов'язковості. У такому розумінні Д. п. можуть бути: нормативно-правовий акт, правовий звичай, правовий прецедент, нормативний договір; 2) у матеріальному розумінні — матеріальні умови життя суспільства, які зумовлюють спрямованість і зміст правових приписів; 3) в ідеологічному розумінні — наукові, релігійні та інші погляди, теорії, концепції щодо чинного, можливого та бажаного права.

ДЖЕРЕЛО ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ - діяльність, пов'язана з використанням чи експлуатацією певних об'єктів, особливі властивості яких створюють підвищену ймовірність заподіяння шкоди (використання транспорт­них засобів, механізмів, електроенергії високої напруги, атомної енергії, вибухових, сильнодіючих отруйних речо­вин тощо). За шкоду, заподіяну Д. п. н., закон установлює більш сувору відповідальність порівняно з відпо­відальністю, передбаченою загальними правилами про зо­бов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Зобов'язання відшкодувати шкоду покладається незалеж­но від вини заподіювача. Він звільняється від відповідаль-

пості, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непере­борної сили або умислу потерпшого. Відповідальність по­жадається, як правило, на особу, у володінні якої знахо­диться Д. п. н. (власник або організація, яка здійснює право господарського відання чи оперативного уп­равління Д. п. н.), а також на громадянина чи організацію, котрі отримали Д. п. н. у володіння на передбачених за­коном підставах (за договором оренди, прокату, за довіреністю на право керування тощо). Шкода, заподіяна особою, якій Д. п. н. надано в технічне керування (напр., керування машиною без оформлення довіреності на це), або особою, з якою власник (володілець) пов'язаний тру­довою угодою (водієм, машиністом та ін.), завжди відшко­довується володільцем. Особа, що здійснює технічне керу­вання, може нести відповідальність перед власником (во­лодільцем) лише в порядку регресу після відшкодування шкоди потерпілому.

ДИВІДЕНДИ (від лат. сііуісіепсіит — те, що треба розділити) — доходи, отримані суб'єктами оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, зокрема доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або внески до статутних фондів; части­на прибутку акціонерного товариства, який щорічно роз­поділяється між акціонерами після сплати податків, відрахувань до розширення виробництва. Д. залежать від кількості та виду акцій, якими володіють акціонери.

ДИЛЕР — юридична або фізична особа, яка здійснює операції з валютою, депозитами, цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

ДИПЛОМАТИЧНІ РАНГИ — службові звання

працівників дипломатичної служби. Д. р. наявні у більшості країн світу. їхні назви, градація і порядок при­своєння визначаються внутрішнім правом країни. Стар­шинство членів дипломатичного персоналу центрального апарату відомства закордонних справ та його дипломатич­них представництв визначається не рангами, а посадами.

ДИСКОНТ (англ. сіізсоипі, італ. зсопіо, фр. езсотріе, від лат. сотриіо — рахую) — 1) у банківській практиці обліковий відсоток, який стягується банками при обліку векселів; 2) у практиці валютного і товарного ринків —

ДИСКРЕЦІЙНА ВЛАДА

ДІЗНАННЯ

зниження курсу валюти за готівковими операціями або з ціни товару при термінових валютних угодах; 3) у прак­тиці фондової біржі — різниця між номіналом цінного паперу та його біржовим курсом у тому разі, коли ос­танній нижчий від номіналу.

ДИСКРЕЦІЙНА ВЛАДА — надання органові чи поса­довій особі повноважень діяти на власний розсуд у межах закону. Напр., у парламентській республіці глава держави за звичайних умов не має права видавати нормативні ак­ти без скрепи міністра чи відповідного прем'єр-міністра (контрасигнатури). За надзвичайних обставин він може видавати їх дискреційно, тобто без контрасигнації. Най­частіше Д. в. здійснюється адміністративними органами, судами.

ДИСПАША (фр. сіізразпе) — 1) розрахунок збитків і розподіл їх між судном, фрахтом і вантажем пропорційно до їхньої вартості в разі загальної аварії; 2) спеціальний документ, що встановлює наявність загальної аварії в разі корабельної аварії і є підставою для обчислення збитків від аварії.

Дата добавления: 2015-12-07