Читайте также:
|
(2 год.)
Питання для обговорення:
1. Еволюція суспільно-політичного устрою східних слов’ян. Зміни в соціальній сфері (соціальне розшарування населення, посилення військової і племінної знаті, рабство у слов’ян) та суспільному розвитку (розклад родових патріархальних зв’язків та перехід до сусідської територіальної общини, перехід від родово-общинного до класового суспільства (період військової демократії), специфіка верховної влади у слов’ян (народні збори, старійшини, князь, дружина)), завойовницькі походи, розвиток торгівлі, етнічні процеси, зародження міст. Виникнення Києва. Князь Кий.
2. Воєнно-політичний союз антів. Походження етноніму“анти”. Найдавніші відомості про антів у писемних джерелах. Ототожнення антів із археологічними культурами: дискусійні питання. Політична організація та соціальна структура. Взаємини з Візантією. Розпад військово-політичного союзу антів.
3. Племінні союзи та племінні княжіння. Консолідаційні процеси у слов’янському середовищі.Еволюція племінних союзів у племінні княжіння. Літописна інформація про географічне розташування східнослов’янських племінних княжінь. Державне об’єднання волинян, бужан і дулібів (“Валінана”). Куявія, Славія та Артанія, їх територіальна локалізація.
4. Руська земля за князювання Аскольда. Літописний сюжет про появу Аскольда та Діра у Київській землі. Дискусія навколо питання етнічного походження князя Аскольда та його співправління із Діром. Київське князівство Аскольда. Походи на Візантію та їх наслідки. Прийняття Аскольдом християнства.
Розкрити зміст категорій і понять:
Військова демократія (вождизм), народні збори, рікс, архонт, князь, дружина, “Славії” (“Славінії”), територіальна община, мале плем’я, велике плем’я, поселення-гради, племінний союз, племінне княжіння, поляни, древляни, дреговичі, волиняни, бужани, дуліби, сіверяни, уличі, тиверці, білі хорвати, Куявія, Славія та Артанія, Кий, Щек, Хорив та Либідь, Аскольд і Дір.
Теми повідомлень та рефератів:
1. Військові походи слов’ян на Візантію в VI – ІХ ст.
2. Князь Кий в історії східних слов’ян.
Рекомендована література:
1. Давня історія України: У 3-х т. – Т.3. Слов’яно-руська доба. – К., 2000. – 695 с.
2. Давня історія України: У 2-х кн. – К., 1994. – Кн. 2. – 249 с.
3. Україна крізь віки: В 15-ти т. – Т. 3. Баран В. Д. Давні слов’яни – К., 1998. – 376 с.
4. Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. – К., 1996. – 239 с.
5. Котляр М. Русь язичницька. – К., 1995. – 288 с.
6. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2006. – 676 с.
7. Історія України / За ред. В. А. Смолія. – К., 2001. – 423 с.
8. Яковенко Н. М. Нарис з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Ґенеза, 1997. – 324 с.
9. Державні, політичні та громадські діячі України: історичні портрети. – К., 2002. – 437 с.
10. Історія української культури: В 5-ти т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 1.
11. Борисенко В. Й. Курс української історії. – К., 1996.
12. Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К., 1968.
13. Єрмак О. Україна в найдавніші часи: давні слов'яни // Історія України. – 1998.– № 6.– С. 8.
14. Смолій В. Найдавніші часи історії України (Стародавні слов’яни. Анти // Історія України. – 1997. – № 6. – С. 6 – 7.
15. Котляр М. Ф. Кий. Аскольд // Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. – К., 1996.
16. Котляр М. Київська держава часів Аскольда та Олега // Київська старовина. – 1993. – № 3.
17. Котляр М. Перші давньоруські князі. Аскольд // Історія України. – 1996. – № 9.
18. Литаврин Г. Г. Византия и славяне. – СПб., 1999.
19. Морозов А. Г., Корновенко С. В. Анти. – Черкаси, 2001.
20. Літопис Руський / Пер. з давньорус. Л. Махновця. – К.: Дніпро, 1990. – 591 с.
Семінарське заняття № 6
Тема: Виникнення Руської держави. Час “збирання Русі”
(2 год.)
Питання для обговорення:
1. Теорії походження Київської Русі. Об’єднання Північної і Південної Русі в єдину державу. Концепція норманізму. Боротьба між норманістами й антинорманістами в російській та українській історіографії. Хозарська гіпотеза. Питання про походження Київської Русі в сучасній історіографії. Фактори, які зумовили виникнення східнослов’янської державності. Північний і південний осередки державності східних слов’ян у VІІІ – ІХ ст. Похід Олега на Київ та об’єднання Північної і Південної Русі. Значення варязького фактора у виникненні Русі.
2. Правління князя Олега та Ігоря. “ Збирання ” Олегом та Ігорем руських земель навколо Києва. Боротьба з сепаратизмом племен. Зовнішня політика князів. Походи на Константинополь. Русько-візантійські договори 911 та 944 рр. Військові акції у Прикаспії та Закавказзі. Взаємини Русі з кочівниками.
3. Державотворча діяльність княгині Ольги. Проблема походження Ольги.Реформи в державному управлінні, фіскальній політиці. Дипломатичні візити до Константинополя. Хрещення княгині. Стосунки з германським імператором та невдача місії Адальберта. Завершення регентства княгині Ольги.
4. Русь у період князювання Святослава. Військова кампанія на Сході (підкорення в’ятичів, завдання поразки Хозарському каганатові та підкорення ясів і касогів). Стосунки з Візантією. Похід на Болгарією. Напад печенігів на Київ 968 р. Початок державної реформи. Війна з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм. Загибель Святослава.
Розкрити зміст категорій і понять:
Рюрик, Русь, Північна Русь, Південна Русь, нормани (варяги), норманська теорія, норманісти, антинорманісти, хозарська теорія, державний переворот 882 р., регентство, Константинополь, Золотий Ріг, договори Русі з греками 911 та 944 рр., “грецький вогонь”, печеніги, повстання древлян 945 р., реформи княгині Ольги, “становища”, “погости” і “ловища”, Тмутаракань, Іоанн Цимісхій, реформа державного управління Святослава, хан Куря.
Теми повідомлень та рефератів:
1. Походження етноніму «Русь».
2. Договори Русі з Візантією у першій половині Х ст.
Рекомендована література:
1. Літопис Руський / Пер. з давньорус. Л. Махновця. – К.: Дніпро, 1990. – 591 с.
2. Україна крізь віки: У 15-ти т. – Т. 4. Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1998. – 351 с.
3. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996. – 359 с.
4. Греков Б. Д. Киевская Русь. – К., 1951. – 523 с.
5. Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. – К., 1996. – 239 с.
6. Толочко П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – М., 1980. – 345 с.
7. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2006. – 676 с.
8. Історія України / За ред. В. А. Смолія. – К., 2001. – 423 с.
9. Яковенко Н. М. Нарис з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Ґенеза, 1997. – 324 с.
10. Державні, політичні та громадські діячі України: історичні портрети. – К., 2002. – 437 с.
11. Історія української культури. В 5-ти т. – Том 2. Українська культура ХІІІ – першої половини XVІІ століть. – К., 2001.
12. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.
13. Котляр М. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. – К., 2002.
14. Каргалов В. В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. – М., 1966.
15. Домановський А.М. Окремі елементи зовнішньоторговельної політики візантійського уряду та рання історія Давньоруської держави // Археологія. – 2005. – № 2. – С. 34 – 46.
16. Цукерман К. Два этапа формирования древнерусского государства // Археологія. – 2003. – № 1. – С. 76 – 99.
17. Толочко П.П. Русь изначальная // Археологія. – 2003. – № 1. – С. 100 – 103.
18. Котляр М. Київська держава часів Аскольда та Олега // Київська старовина. – 1993. – № 3.
19. Толочко П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – М., 1980.
20. Войтович Л. Літопис князівських династій (Рюрик і Олег) // Берегиня. – 2002. – № 1. – С. 84 – 92.
21. Державні, політичні та громадські діячі України: історичні портрети. – К., 2002.
22. Ольхіна Н. та ін. Віщий Олег у легендах та в історії. Легендарний князь Ігор. „Наймудріша княгиня” (Княгиня Ольга). Святослав Ігоревич – князь-воїн // Історія України. – 2003. – № 29 – 32. – С. 11 – 19.
23. Ричка В. Володарі золотокутого київського престолу. Олег Віщий. // Українська культура. – 2002. – № 7. – С. 38 – 39.
24. Ричка В. Володарі золотокутого київського престолу. Ігор Старий. // Українська культура. – 2002. – № 8. – С. 34 – 35.
25. Ричка В. Володарі золотокутого київського престолу. Святослав Хоробрий. // Українська культура. – 2003. – № 1. – С. 40 – 41.
26. Повстенко О. Велика княгиня Ольга в народній пам’яті і в історії Києва // Хроніка 2000. – 2002. – № 49 – 50. – С. 729 – 742.
27. Парамонів С. Коли й де хрестилася княгиня Ольга // Хроніка 2000. – 2002. – № 49 – 50. – С. 743 – 745.
28. Грачева И. Великая княгиня Ольга: лабиринт родословной и личности // Наука и религия. – 2001. – № 10. – С. 20 – 23.
29. Шаповалов Г. Про місце загибелі князя Святослава Ігоревича // Пам’ять століть. – 2003. – № 1. – С. 30 – 34.
30. Лукошников В. В. „И пошел Святослав на греков, и вышли те против Руси…”: военные походы князя Святослава в конце Х в. // Военно-исторический журнал. – 2001. – № 10. – С. 58 – 64.
31. Сухарев Ю. В. Балканские походы Святослава (Х в.) // Военно-исторический журнал. – 2000. – № 2. – С. 36 – 45.
32. Кушинська Л. А. Про джерела права русько-візантійських угод Х ст. // УІЖ. – 1999. – № 6. – С. 89 – 95.
33. Головко О. Б. Русь у міжнародному житті Європи ІХ – Х ст. – К., 1994. – 24 с.
34. Моця О.П. «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах // Археологія. – 2009. – № 1. – С. 7 – 16.
Семінарське заняття № 7
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 108 | Нарушение авторских прав