За два тисячоліття до Переходу

На місце величезних за обсягом томів юдейської дріб’язкової регламентації, залякувань, погроз і проклять (нормативний рівень мислення) Ісус Христос поставив дві головні заповіді любові: “Люби Бога над усе” і “Люби ближнього свого, як самого себе” (цілісне мислення — див.: 4.3.3. “Психоінформатика і вертикальна типологія”).

Він повернув гідність жінці (семіти вважали, що жінка не має душі і є істотою другого сорту). Він навчив людей, як любити дітей, і казав своїм учням, що діти мають цілком особливі стосунки з Богом. Він повернув гідність Людині. Якщо Бог став людиною, якщо він народився дитиною, якщо бавився у поросі галілейських доріг, тоді вже неможливо дати ляпаса людині, не давши при тому ляпаса самому Богові.

Його вчення перевищувало розумові і духовні можливості переважної більшості людей тієї епохи. Воно поєднувало в гармонійну цілісність те, що люди вважали непоєднуваним.

Любіть ворогів ваших і благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добротим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує.

Не давайте святого псам і не розсипайте перли свої перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, щоб не розшматували і вас.

Іди зі Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою — підстав йому й другу.

Не мир я прийшов принести на землю, але меч.

Хто не зі Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.

А тепер хто має гаманець, нехай візьме ще й торбу, хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Він показав приклад фізичної, психічної і духовної досконалості, гармонійного поєднання божественного і людського, любові і справедливості, милосердної вибачливості і незламної рішучості, смиренності і сили, “миру і меча”.

Два тисячоліття люди намагаються осягнути Христове вчення. За два тисячоліття було отримано багато відповідей і ще більше нових запитань. Нерідко виявлялось, що вчення Христа і християнство — це далеко не одне і те ж. В ім’я Христа люди зробили багато добра, але й немало зла. Та головне відбулося: Христос увів людство в стан сильного духовного напру­жен­ня, перебуваючи в якому воно швидко еволюціонує.

Ми вже говорили, що арійці — це люди, які знаходяться на вістрі фізичного, інтелектуального і духовного розвитку людського роду, це еволюційний фронт Homo sapiens (див.: 6.1.3. “Нові арії”). Ісус Христос був істинним арійцем. Він показав нам ідеал, мету і шлях розвитку людини. Власним прикладом він продемонстрував, якими якостями повинна володіти нова раса — боголюдство.

Істинний арієць. Зразок для наслідування нової раси, її натхненник і захисник

Він сказав: “Я дорога, і правда, і життя”.

Дата добавления: 2015-11-26