Використання вапняка на зрошування земель

При багаторічному зрошенні земель на півдні України створюються умови, які сприяють порушенню екологічної рівноваги в грунті. У зв’язку з інтенсивним розвитком зрошуваного землеробства, надходження на зрошувані масиви значних мас води своєрідно впливає на фізичні, хімічні і біологічні властивості грунтів. Як показали дослідження, тривале зрошення навіть прісними водами істотно і негативно впливає на властивості грунтів. Щодо вод з підвищеною мінералізацією, то вплив їх на грунтово-поглинаючий комплекс (ГПК) і інші властивості грунтів значно сильніший у порівнянні з прісними водами.

Тривале зрошення водами різної мінералізації і хімічного складу приводить до того, що агроекологічна система виходить із стійкого стану і це в свою чергу сприяє розвитку негативних явищ в зрошуваних грунтах. Щоб запобігти цих негативних проявлень, в господарствах півдня України, які використовують для зрошення воді підвищеної мінералізації і несприятливого іонного складу, основним меліоративним прийомом є гіпсування. Воно дозволяє поліпшити фізичні властивості грунту на протязі п’яти років, після чого відбувається процес вторинного осолонцювання грунтів. Незначна тривалість меліоративного ефекту від гіпсування пов’язана з високою розчинністю гіпсу, яка підвищується у зв’язку з наявністю у зрошувальній воді хлоридів.

В наш час більш широке використання набув фосфогіпс - побічний продукт при виробництві фосфорної кислоти і суперфосфату. Він значно дешевше гіпсу, має кислу реакцію і містить до 2% загального фосфору. В умовах зрошення використання фосфогіпсу забезпечує поліпшення фізичних і фізико-хімічних властивостей, а також поживного режиму грунтів. Але до цього часу, серед вчених немає єдиної думки щодо строку меліоративної дії фосфогіпсу. Більшість з них свідчать, що меліоративний ефект від внесення великих доз фосфогіпсу не перевищує 5 років.

Меліорація гіпсом і фосфогіпсом дуже дорогий прийом, в зв’язку з високою вартістю та витратами на транспортування. Нашу увагу привернула місцева сировина, екологічно чиста і надійна - вапнякова мука. Треба було вивчити можливість її використання як меліоранта, в порівнянні з фосфогіпсом.

Вапнякові відходи місцевих родовищ вміщують до 85% вапна, мають низьку розчинність (0,014 г/дм3), практично не злежуються і не вміщують радіоактивних і токсичних сполук. Використання вапнякових відходів, як меліоранта, дозволить поповнити карбонатно-кальцвєвий баланс і тим самим підвищити продуктивність вторинно осолонцьованих грунтів і їх екологічну надійність.

Можливість використання вапна для меліорації зрошуваних грунтів досліджувались багатьма вченими, як вітчизняними, так і закордонними. Ними встановлена можливість ефективного використання вапна в меліоративних цілях при наявності вологи в грунті і підвищеного вмісту СО2 в грунтовому повітрі. Так, дослідженнями для меліорації солонців пропонується використовувати вапняк - черепашник в поєднанні з гноєм, який показує кращі результати, ніж гіпс (фосфогіпс) з гноєм.

Лише у роботі Самбура не вказано на позитивний вплив при поверхневому вапнякуванні. Автор пояснює це відсутністю помітно вираженого осолоділого шару, гідролітичної кислотності, не враховуючи низьку активність вапна при поверхневому внесенні.

Хімічна активність вапняку обумовлюється його розчинністю в грунті і подрібненістю. Думки вчених з цього приводу дуже різні. Так, найбільш активною фракцією вапняку Соловйов вважає фракцію з розміром частинок від 0 до 1 мм, Алямовський - до 1,5мм, а у роботі Шедерова прийшли до висновку, що зменшення діаметру фракцій менше 1,5мм мало впливає на розчинність.

Враховуючи велику зацікавленість дослідників щодо вапняку і вапнякових сполук в плані використання їх в меліоруючих цілях та результати досліджень по їх впливу на систему грунт - рослина, для нас також представляє цікавість і розчинність вапнякових відходів в грунтовому розчині, і розмір фракцій, які викликають найбільшу активність, їх вплив на склад ГПК, вміст кальцію в грунтовому розчині вторинно осолонцьованих зрошуваних грунтів і багато інших питань, які ми спробували вирішити експериментально.

Дата добавления: 2015-12-07