Читайте также:
|
Відповідно до маржиналістських поглядів суб'єктивна цінність благ залежить від двох факторів: їх рідкісності, тобто наявного запасу та ступеня насиченості потреби в них. Людина потребує не в цілому блага, а його певної кількості. Ступень корисності кожної нової одиниці блага залежить від уже наявного запасу подібних одиниць. Потреба в нових одиницях блага зі збільшенням їх числа поступово насичуються. Тому у міру збільшення споживання кожної нової одиниці блага ступень насиченості збільшується, а користь кожної наступної додаткової одиниці блага зменшується. Остання одиниця товару, що споживається суб'єктом, має для нього найменшу користь. Отже, цінність блага певного виду визначається корисністю граничного (останнього) екземпляру, що задовольняє найменшу потребу суб'єкта. Цей стійкій взаємозв'язок між вказаними економічними явищами отримав у маржиналістів назву закону спадної граничної корисності.
Теорія граничної корисності та ідеї маржиналізму справили суттєвий вплив на розвиток теорії вартості і світової економічної науки в цілому. Перш за все вона виходили з того, що аналіз економічних процесів слід розпочинати не з виробництва, а з вивчення потреб людей, з пошуку критерію оцінювання ступеня корисності благ. Тим самим економічні дослідження були поверненні обличчям до окремої людини, її потреб, попиту, мотивів господарської поведінки.
Категоріально-понятійний апарат, математичні методи дослідження та інші концептуальні положення маржиналізму стали невід'ємними елементами методології сучасного неокласичного напрямку в економічній науці і, перш за все, її важливого розділу – мікроекономіки.
Проте, маржиналістська теорія корисності, побудована, як і теорія трудової вартості, на моністичному підході до вивчення природи вартості, також не стала загальною та завершеною теорією.
Якщо зіставити теорію трудової вартості з теорією граничної корисності, то вони нібито заперечують одна одну: перша визначає вартість товару лише затратами праці, друга – лише за його корисністю для споживача. Це надавало обом теоріям (у тому вигляді, як вони були сформульовані засновниками) однобічного характеру, і вони, таким чином, не врахували реалій економіки.
Тому на рубежі дев'ятнадцятого і двадцятого століть деякими економістами були зроблені способи синтезувати обидві ці теорії. Першу таку спробу зробив відомий англійський економіст А. Маршалл, який вважав, що у формуванні вартості товару слід враховувати рівною мірою як витрати виробництва, так і корисність товару. Він висловив це таким чином: „Ми могли б на рівні підстави сперечатися про те, чи корисністю, чи витрати виробництва регулюють вартість, як і про те чи верхнє, чи нижнє лезо ножиць розрізає шмат паперу”. Відійшовши від пошуку єдиного джерела вартості та поєднавши теорію витрат з теорією граничної корисності на основі попиту та пропозиції, А. Маршалл тим самим поклав початок неокласичному аналізу в економічній науці.
Видатний український економіст М.І. Туган-Барановський вважав теорію трудової вартості і граничної користі не такими, що включають, а такими, що доповнюють одна одну. Працю і граничну корисність він подав як об'єктивний і суб'єктивний фактори, що формують вартість. Будь-який господарський процес не виключає ні об'єктивну, ні суб'єктивну сторони, він має обидві сторони. Трудова теорія вартості виявила об'єктивні, а теорія граничної вартості – суб'єктивні фактори цінності. А справжня теорія вартості має поєднувати і те, й інше.
В український економічній науці того часу поряд з М.І. Туган-Барановським проблему вартості досліджували й інші відомі економісти, яких умовно можна поділити на певні групи. Прихильниками трудової теорії вартості були Н. Зібер, Л. Федорович, І. Міклашевський; суб'єктивно-психологічної теорії цінності – Є. Слуцкий, Н. Бунге, Р. Орженецький, А. Білімович, Д. Піхно; синтезу цих двох підходів – А. Антонович.
Об'єктивний аналіз дає підстави до висновку, що вартість виступає результатом поєднання в товарі двох чинників – витрат праці і його корисності. Вона водночас є категорією виробництва і категорією обміну. Оскільки на створення товару потрібні матеріальні й трудові витрати, то вартість, закладена в ньому, є категорією виробництва. Але через те що на ринку вартість не тільки виявляє себе, а саме тут остаточно визначається її величина відповідно до ступеня корисності товару і попиту на нього, вона є також категорією обміну. Ринкова вартість (ціна), за якою реалізуються товари, ніби синтезує виробничі й ринкові системовизначальні фактори, за допомогою яких вона формується.
І сьогодні пошук шляхів синтезу цих теорій є одним із пріоритетних наукових напрямків подальшого розвитку теорії вартості.
Завдання:
1. Ознайомитися з різноманітністю концепцій теорії вартості.
2. Засвоїти теорію трудової вартості і теорію граничної корисності.
4. Скласти конспект (тези).
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав