Читайте также:
|
План
1. Сутність поняття «міжнародний бізнес»
Міжнародний бізнес (далі МБ)– це здійснення ділових операцій партнерами із більш, ніж однієї країни (наприклад, закупівля сировини і матеріалів в одній країні та їх перевезення на територію іншої країни для подальшої переробки і збирання; транспортування готової продукції із однієї країни в іншу з метою продажу в системі роздрібної торгівлі; спорудження заводів у зарубіжних країнах з метою одержання доходів на базі використання більш дешевої робочої сили; отримання кредиту в банку однієї країни для фінансування операцій в іншій державі та ін.)
Ключові відмінні ознаки міжнародного бізнесу від внутрішнього:
1) використання різних валют, що призводить до необхідності конвертування валюти як мінімум однією із сторін;
2) наявність різної правової системи Одна сторона МБ або більше повинні вносити корективи у свої дії, щоб привести їх у відповідність із місцевим законодавством;
3) різні культури у різних країнах також примушують кожну із сторін МБ формувати стратегію своєї поведінки таким чином, щоб привести її ц відповідність із очікуванням іншої сторони;
4) різний склад та обсяг доступних ресурсів у кожній країні. Одна країна може мати у своєму розпорядженні більші запаси природних ресурсів, але не мати кваліфікованої робочої сили, тоді як інша держава володіє продуктивною, висококваліфікованою робочою силою і в той же час відчуває нестачу природних ресурсів.
2. Форми міжнародної підприємницької діяльності
1) експорт та імпорт;
Експорт – це продаж продукції, виробленої в своїй країні, з метою наступного її використання або перепродажу на території інших держав;
Імпорт – це закупка продукції, виробленої в інших країнах, з метою наступного її використання або перепродажу на території своєї країни.
Всі експортно-імпортні операції поділяються на 2 групи:
а) торгівля товарами (матеріальними продуктами, такими як предмети одягу, комп’ютери, а також сировина). В офіційних документах уряду США такий тип торгівлі позначають терміном «merchandise exports and imports» («експорт та імпорт товарів»); у Великобританії для позначення цього поняття використовують термін «visible trade» («видима торгівля»).
б) торгівля послугами (нематеріальними продуктами, такими як банківські, транспортні та бухгалтерські послуги). У США цей тип торгівлі має назву «services exports and imports» («експорт та імпорт послуг»); британці позначають його терміном «invisible trade» («невидима торгівля»).
У багатьох випадках експорт має вирішальне значення для фінансового добробуту компанії (в компанії Boeing 53% обсягу комерційних продаж літаків приходиться на зарубіжних замовників, що дозволяє створити десятки тисяч робочих місць на підприємствах самої компанії та ще більше – на підприємствах постачальників запасних частин і деталей).
2) зарубіжні інвестиції – це передача капіталу резидентами однієї країни для подальшого його використання резидентами іншої країни. Вони поділяються на 2 категорії:
а) прямі іноземні інвестиції – це вкладення капіталу з метою здійснення придбання і реального контролю над об’єктами власності, активами і цілими компаніями в інших країнах (країна, на території якої знаходиться штаб-квартира материнської компанії – це країна походження, а країна, на території якої ця компанії веде бізнес, - це країна, що приймає інвестиції, або країна перебування (компанія Ford Motor Company придбала всі звичайні акції шведської компанії Volvo Corporation. Після купівлі цих акцій із материнської Ford в компанію Volvo були спрямовані спеціалісти, задача яких полягала у здійсненні контролю над діяльністю компанії);
б) портфельні інвестиції – це придбання зарубіжних фінансових активів (акцій, облігацій і депозитних сертифікатів), що не ставить за мету здійснення контролю (купівля тисячі звичайних акцій компанії Sony датським пенсійним фондом з ціллю збільшити норму прибутку від своїх основних засобів, а не отримати контроль над процесом прийняття рішень в компанії Sony).
3) ліцензування передбачає укладання договору, згідно з яким фірма, яка знаходиться в одній країні, видає компанії іншої країни ліцензію на використання своєї інтелектуальної власності (патентів, торгової марки, фірмової назви, авторських прав або секретів виробництва) в обмін на виплату роялті (компанія Walt Disney може видати німецькій компанії із пошиття одягу дозвіл на випуск дитячих піжам із зображенням усміхненого Міккі Мауса на умовах сплати цією компанією процента від продаж).
4) франчайзинг (franchising) – це особлива форма ліцензування, сутність якої полягає у тому, що фірма, яка знаходиться в одній країні (франчайзер), видає компанії із іншої країни (франчайзі) дозвіл на використання своєї технології виробництва, а також бренду, торгової марки і логотипу в обмін на виплату роялті (McDonald`s Corporation продає права на відкриття ресторанів швидкого обслуговування по всьому світу);
5) управлінський контракт (management contract) – це угода, згідно з якою компанія в одній країні дає фірмі, яка знаходиться в іншій країні, згоду на управління потужностями цієї фірми або надання інших управлінських послуг за певну винагороду (розмір якої обумовлений у контракті). Управлінські контракти отримали широке розповсюдження серед найбільш крупних компаній, що функціонують у сфері готельного бізнесу (Mariott і Hilton далеко не завжди володіють дорогими готелями, які носять імена цих брендів і які можна зустріти в усіх країнах світу, - вони тільки керують цими готелями на умовах, передбачених у відповідних контрактах).
Компанію, яка використовує ділові операції, такі як експорт чи імпорт, зарубіжні інвестиції, ліцензування, франчайзинг або управлінські контракти, можна назвати міжнародною компанією.
Міжнародна компанія – це будь-яка організація, яка здійснює свою діяльність на основі укладання комерційних угод з певними особами, приватними фірмами та / або державними організаціями зарубіжних країн.
3. Глобалізація та чинники її впливу на поведінку міжнародних компаній
Глобалізація – це безперервний тривалий і стійкий процес інтеграції ринків, суверенних держав і технологій, який дозволяє певним особам, корпораціям і суверенним державам швидше, ніж раніше, з мінімальними витратами встановлювати більш глибокі контакти з партнерами, розосередженими по всьому світу.
Існує ряд базових причин, які примушують фірми ставати більш глобальними у контексті загального курсу розвитку:
1) використання ключової компетенції компанії; ключова компетенція визначає відмінну сильну сторону або перевагу, яка має першорядне значення для успішної роботи компанії (в компанії Nokia була розроблена новітня технологія виробництва стільникових телефонів, яка була прийнята споживачами як на внутрішньому ринку Фінляндії так і на зовнішніх ринках);
2) придбання ресурсів (північноамериканські компанії, які займаються гуртовою торгівлею продовольчими товарами, купують каву і банани у Південній Америці; японські фірми купують лісоматеріали та виробі із деревини в Канаді; компанії всіх країн світу купують нафту в країнах Близького Сходу та Африки);
3) пошук нових ринків збуту. Коли внутрішній ринок, на якомукомпанія реалізує свою продукцію, стає повністю сформованим, на цьому ринку все важче і важче генерувати високі доходи і забезпечувати ріст прибутку (Procter &Gamble, Unilever і Colgate-Palmolive не можуть розраховувати на суттєве збільшення обсягу продаж своєї зубної пасти на ринках Канади, США і країн ЄС, а тому ці компанії вимушені були почати активно освоювати ринки таких країн як Китай, Індія та Індонезія).Крім того, така стратегія має дві переваги. По-перше, у компанії може з’явитись можливість отримати економію від масштабу на базі скорочення середнього обсягу витрат виробництва на одиницю продукції при збільшенні обсягу виробництва. По-друге, освоєння нових ринків дозволяє компанії диверсифікувати шляхи надходження доходів.
4) необхідність конкурувати більш ефективно (Coca-Cola надзвичайно активно освоюють світовий ринок, тому компанії Pepsi-Cola не залишається іншого вибору, як зробити те саме, щоб не відстати від свого головного конкурента).
Розширення міжнародних ділових операцій компаній до масштабів, які були зафіксовані після Другої світової війни, було б неможливо без суттєвих змін політичних (зниження торговельних бар’єрів) і технологічних умов ведення бізнесу (удосконалення засобів зв’язку та транспорту).
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав