|
Читайте также: |
Одним із найважливіших завдань суспільства, яке відроджується, є підвищення свідомості всіх громадян у всіх галузях їх діяльності. Це, у свою чергу, передбачає систематичний і цілеспрямований вплив на кожного члена суспільства, і, в першу чергу, молодь, з метою формування у неї певного ставлення до своїх здібностей і можливостей їх розвитку, в інтересах суспільства і кожної окремої особи. Головними завданнями фізичного виховання та спорту є формування основ раціональної техніки рухів в гімнастичних вправах, легкій атлетиці, пересування на лижах, грі в ручний м’яч, баскетбол, розвиток спритності, сили, швидкості і витривалості, підготовка учнів до складання контрольно-навчальних нормативів і тестових вправ. Треба також вдосконалювати і закріплювати навички правильної осанки, дихання. Учні повинні засвоїти навики самостійних занять і отримати знання про вплив вправ на фізичний розвиток і здоров’я. На заняттях фізичної культури потрібно досягнути, щоб інтерес до фізичних вправ перейшов у необхідність і звичку регулярно займатися ними. Важливо також розвивати організаторські здібності на заняттях фізичної культури. Завданнями занять з фізичної культури є: ◦ Зміцнення здоров’я, сприяння правильному розвитку й загартуванню; ◦ Прищеплення життєво важливих рухових умінь і навичок; ◦ Виховання основних рухових якостей – швидкості, спритності, сили й витривалості; ◦ Подання необхідних відомостей з фізичної культури і спорту, гігієни фізичних вправ, про загартування, режим дня, правильне дихання, поставу; ◦ Прищеплення навичок особистої і спільної гігієни, необхідних у побуті і під час занять фізичними вправами; ◦ Виховання сміливості, наполегливості, дисциплінованості, навичок культурної поведінки, колективізму, почуття дружби й товариськості; ◦ Сприяння розвитку розумових здібностей. Здійснення зазначених завдань досягається цілеспрямованим змістом, правильно організацією і проведенням занять з фізичної культури. Всі ці завдання тісно пов’язані між собою і розв’язуються в єдиному процесі, але водночас розв’язання кожного з них має і свої шляхи. Так, у розв’язанні оздоровчих завдань основним є добір і дозування фізичних вправ з урахуванням стану здоров’я, фізичного розвитку, вікових і статевих особливостей, а також виконання гігієнічних вимог (проведення занять на свіжому повітрі – майданчику, стадіоні, на місцевості). Зміцнення здоров’я потребує суворої регламентації фізичного навантаження на організм протягом всього заняття. Необхідно поступово вводити організм у роботу, а також після виконання посильного фізичного навантаження приводити його у відносно спокійний стан. Навчальні завдання розв’язуються на основі опанування комплексів рухових умінь і навичок, що є в програмі. У процесі навчання виховуються основні рухові якості: швидкість, спритність, а також у межах можливостей організму дітей певного віку – сила й витривалість. Основним моментом у формуванні особистості належить спеціальній організації ситуації в процесі оволодіння руховими діями, в яких кожен повинен сам визначити свій вчинок у відповідності з тими чи іншими нормами моральної поведінки. Виграти в естафеті шляхом порушення правил чи пережити відчуття програшу, але залишатися чесним – в таких умовах складається реальна можливість перетворення в життя поглядів і переконань. При умовах контролю і оцінювання зі сторони вчителя ці ситуації допомагають погасити в собі егоїстичні мотиви і збагачують позитивний моральний досвід. Для виховання моральних якостей велике значення має наочний приклад і методи переконання. Заняття фізичної культури повинні внести свій влад у трудове виховання. Виховання бережливого відношення до спортивного інвентарю, до ремонту інвентарю, підтримувати чистоту спортивних залів і майданчиків – важливий елемент в рішенні цього завдання. Більшість з того, що розуміють під фізичним вихованням, є одночасно і вихованням волі. У процесі навчання рухів, удосконалення фізичних здібностей обов'язково приводяться в дію, виявляються і розвиваються вольові риси особи. Без цього немислима реалізація жодного завдання на шляху до фізичної досконалості. Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливові у процесі фізичного виховання є: цілеспрямованість (підпорядкування всіх сил для досягнення бажаного результату); наполегливість і впертість, що проявляються при подоланні труднощів; витримка (здатність регулювати власні почуття і настрої); рішучість і сміливість (здагність швидко приймати рішення і діяти всупереч небезпеці); ініціативність (долання труднощів нетрадиційними засобами і методами). Специфічними «фактами» виховання вольових якостей є систематичне долання постійно зростаючих труднощів. При цьому труднощі повинні відповідати можливостям. Тобто, логіка процесу фізичного виховання і логіка виховання волі співпадають, тому що підпорядковані одним закономірностям і принципам (систематичність, прогресування, доступність). Окрім названого, для виховання волі використовують (особливо у спорті) спеціальні завдання і установки, що вимагають подолання додаткових труднощів. Забезпечуючи підвищення функціональних можливостей організму, фізичне виховання створює найважливіші передумови високої працездатності для всіх видів праці. Але роль фізичного виховання в господарсько-трудовому вихованні цим не обмежується. По-перше, фізичне виховання, окрім загально-підготовчого, має прикладне значення для господарсько-трудової діяльності, формуючи рухові навички і вміння, що безпосередньо застосовуються в ній. У цьому випадку фізичне виховання є, по суті, однією з форм практичного господарсько-трудового виховання. Разом з тим, фізичне виховання, розвиваючи фізичні здібності і створюючи великий запас рухових навичок і вмінь, гарантує високу продуктивність у будь-якому виді праці. По-друге, у процесі фізичного вдосконалення, яке досягається роками наполегливої праці, формується позитивне ставлення до праці взагалі. По-третє, деякі види фізичної праці є складовою частиною процесу фізичного виховання, тобто при певній організації дають ефект, схожий з ефектом фізичних вправ, сприяючи розвитку фізичних якостей і зміцненню здоров'я, або у формі обслуговуючої праці підвищують ефективність навчально-тренувальних занять (підготовка і прибирання місць занять, догляд за спортивним спорядженням, виготовлення спортивного інвентарю та приладів, будівництво спортивних споруд та ін.). Отже, духовне збагачення, фізичний, моральний та естетичний розвиток, вироблення активної громадянської позиції здійснюється у процесі фізичного виховання не автоматично. Все вирішальне залежить від постановки виховної роботи педагога, від тієї шкали цінностей, яку він поставив у колективі. Ігнорування будь-якої сторони виховання або її недооцінка, однобічний напрямок зусиль педагога зроблять у кінцевому підсумку марною всю його працю. Формування вольових якостей сприяє становленню учнів як суб'єктів діяльності здатних вільно, в рамках усвідомленої необхідності, визначати свою поведінку і діяльність та нести відповідальність за її результати.
Контрольні питання
1. Яка головна мета фізичного виховання?
2. Основні завдання фізичного виховання?
3. Які засоби фізичного виховання ви знаєте, дайте їх класифікацію?
4. Визначення понять '' рух '', '' рухова діяльність '', '' рухова дія ''?
5. Які класифікації фізичних вправ вам відомі?
6. Які особливості реалізації принципів в педагогічному процесі з фізичного виховання?
7. Назвіть основні принципи фізичного виховання?
8. Дайте визначення понять '' метод '', '' методичний прийом '', '' методика ''?
9. Назвіть основні методи слова та наочного сприйняття?
10. Які методи вправляння ви знаєте?
11. Як впливають заняття ф/к на розумову працездатність?
12. Який зв'язок морального та фізичного виховання?
Література
1. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. — Київ, 1993.
2. Завацький В.І., Маковецький В.І. До питання гуманізації навчання спеціалістів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу / / Конференція: підготовка спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні // Упорядники: В.І.Завацький та ін. — Луцьк, 1994. — С. 447 - 449.
3. Станкин М.И. Спорт й воспитание подростков. — М.: ФиС, 1983.
4. Шаулин В.Н. Обучение двигательньш действиям с позиций гумманизации // Физическая культура в школе, — 1994. — № 2. — С. 20.
5. Шиян О.А. Современньїе концепции гуманизации педагогического сознания в США // Автореферат дис. на соискание ученой степени канд.пед.наук. — М., 1996.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 88 | Нарушение авторских прав