Виконання спеціального завдання з попередження або озкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації

1. Відповідно до ст. 43 не є злочином вимушене заподіяння певної шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка виконувала спеціальне завдання в складі організованої групи або злочинної організації з метою попередження або розкриття їх злочинної діяльності.

2. Підставою заподіяння шкоди правоохоронним інтересам виступає її вимушеність. Вона має місце, якщо в особи, що входить до складу злочинної групи, виникла необхідність взяти участь у вчиненні злочину (наприклад, в силу примусу з боку ватажка злочинної організації) і при цьому була відсутня реальна можливість (без ризику розкрити свій зв'язок із правоохоронними органами і тим самим піддати себе небезпеці) відмовитися від участі в підготовці або вчиненні злочину в складі такої групи.

3. Заподіяння шкоди на підставі ст. 43 має ознаки, що характеризують: 1) суб'єкта заподіяння шкоди; 2) його об'єкт; 3) характер дії (бездіяльності); 4) її мету та 5) межі заподіяння шкоди.

4. Суб'єкт заподіяння шкоди — це лише особи, що відповідно до чинного законодавства виконують спеціальне завдання в складі організованої групи або злочинної організації. До них належать: 1) негласні співробітники оперативних підрозділів і особи, що співробітничають із ними, що проникли в зло­чинну групу (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»); 2) штатні і позаштатні негласні спів­робітники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, введені під легендою прикриття в організоване злочинне угрупування (ст. 13 Закону України «Про організа­ційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»); 3) учасники організованих злочинних угруповань, які дали зго­ду на співробітництво зі спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (ст. 14 цього закону).

5.Об'єкт заподіяння шкоди — інтереси особи, суспільства та держави, що поставлені під охорону закону (наприклад, недоторканність громадянина, його власність, громадська безпе­ка, порядок управління, державна таємниця тощо).

6.За своїм характером дія (бездіяльність) особи, яка заподіює шкоду в складі організованої групи або злочинної організації, має збігатися з ознаками якогось злочину (наприклад, особа може вчинити крадіжку, вимагання, завдати потерпілому побоїв тощо), за винятком тих, що передбачені в ч. 2 ст. 43.

7. Метою участі особи в організованій групі чи злочинній організації, коли ця особа вимушена заподіювати шкоду правоохоронюваним інтересам, є попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Наявність іншої мети не може слугува ти виправданням заподіяння зазначеної шкоди згідно з вимогами ст. 43.

8.Межі заподіяння шкоди визначаються виходячи із змісту ч. 2 ст. 43. Особа, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, має право заподіяти будь-яку шкоду правоохоронюваним інтересам (наприклад, заподіяти потерпі­лому середньої тяжкості тілесні ушкодження, або брати участь у контрабанді, у розкраданні чужого майна тощо), за винятком двох видів злочинів, скоєння яких свідчить про перевищення допустимих меж, які передбачені у ч. 2 ст. 43.

9. Перевищення меж заподіяння шкоди — це вчинення особою при виконанні спеціального завдання одного з двох видів злочинів: 1) умисного особливо тяжкого злочину, пов'язаного з насильством над потерпілим (наприклад, умисне убивство); або 2) умисного тяжкого злочину, пов'язаного із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або з настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (йдеться про наслідки, які законодавець ставить в один рад із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому).

10. Відповідальність за перевищення меж заподіяння шкоди визначена в ч. З ст. 43. Насамперед, особі ні за яких умов не може бути призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Якщо такій особі призначається позбавлення волі на певний строк, то його розмір не може перевищувати половини максимальної санкції, передбаченої за вчинення злочину (наприклад, якщо санкція за умисне убивство по ч. 2 ст. 115 передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, то судне може призначити позбавлення волі на строк понад 7 років і 6 місяців). Нарешті, навіть у цьому випадку виконання спеціального завдання розглядається як обставина, що пом'якшує покарання (п. 9 ч. 1 ст. 66).

Контрольні запитання

1.Що визнається обставинами, що виключають злочиність діяння?

2.Які є види обставин, що виключають злочинність діяння?

3.Якими є підстава та ознаки необхідної оборони?

4.Якими є межі необхідної оборони і за яких умов вони визнаються перевищеними? В яких випадках має місце уявна оборона і які її кримінально-правові наслідки?

5.Якими є підстава та ознаки затримання особи, яка вчиила злочин?

6.Якими є підстава та ознаки крайньої необхідності?

7.Якими є підстава та ознаки виконання наказу або розорядження як обставини, що виключає злочинність діяння?

8.Якими є підстава та ознаки діяння, пов'язаного з рииком?

10. Якими є підстава та ознаки виконання спеціального задання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації?

Розділ XV

Дата добавления: 2015-11-26