Розділ V Розробка стратегій стійкого розвитку регіону

5.1 Розрахунок індексу соціо – економіко – екологічного розвитку

Індекс СЕЕ розвитку розраховується як середнє геометричне інтегрованих показників соціо – економіко – екологічного розвитку.

ІСЕЕРТ= (5.1)

де: І₁ – інтегрований показник соціального розвитку – 0,9;

І₂ – інтегрований показник економічного розвитку - 0,79;

І₃ –інтегрований показник екологічного розвитку – 0,11.

Алгоритми розрахунку індексів соціо – економіко – екологічного розвитку включають 4 основні рівні оцінки і агрегування показників:

Перший – забезпечує оцінку статистичних інформативних базових показників(БП), які характеризують стан соціо – економічної, екологічної підсистем;

Другий – агреговані показники(ІП), які розраховуються з декількох базових і характеризують стан споріднених групових СЕЕ підсистем;

Третій – інтегровані показники(ІП), які розраховуються на базі низки агрегованих показників і характеризують стан СЕЕ підсистем;

Четвертий – індекс СЕЕ розвитку територій, який характеризує стан СЕЕ систем.

Слід зазначити, що переважна більшість індикаторів відноситься до позитивних, тобто їх збільшення покращує соціо – економіко – екологічний стан СНП, проте є і індикатори негативні, коли їх зростання кількісно погіршує стан СЕЕ підсистем.

На основі розрахованих показників визначаємо індекс СЕЕ розвитку:

ІСЕЕРТ= =0,43

Отже, за уніфікованою шкалою оцінки стану соціальної, економічної, екологічної підсистем м. Харків перебуває в задовільному стані.

5.2 Встановлення пріоритетних проблем регіону

І Найбільш пріоритетними екологічними проблемами м.Харкова є:

• значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста;
• накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та складується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель (мулові поля є екологічно небезпечними, бо призводять до забруднення: атмосферного повітря — пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан), підземної гідросфери — фільтратом);
• більше 80 % забруднень, що надходять у водні об'єкти, і перш за все річки, припадає на неочищений поверхневий стік з території міста. Це призвело до замулювання русел, забрудненню вод, порушенню гідрологічного режиму та технічного стану річок;
• відсутність сучасних підприємств із переробки побутових і промислових відходів призвела до накопи­чення на території міста значної кількості відходів.

Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон Харкова, їхнього захисту від впливу фізичних факторів. Це особливо важливим через те, що місто зростає за рахунок ущільнення міської забудови.

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмо­сфери автотранспортом є:

• постійно зростаюча кількість автотранспорту;
• експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;
• низька якість паливно-мастильних матеріалів;
• недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста;
• незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.

Для м. Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими металами — мідь, ртуть, цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

ІІ Серед економічних проблем м. Харкова виділяють наступні:

Машинобудівна, металообробна та енергетична галузі, де спостерігається подальше зниження обсягів виробництва. Передусім це стосується авіаційного заводу, ДП "Завод імені Малишева", ВАТ "ХТЗ" – їх питома вага в галузі лише за останній (2000 рік) скоротилася з 46 до 22 відсотків. Тому програмою розвитку регіону "Харківщина – 2010" передбачено у першу чергу перебудова машинобудування, спрямована на розвиток конкурентноспроможного тракторного і сільськогосподарського машинобудування, енергомашинобудування і літакобудування, електронної та електротехнічної промисловості, приладобудування, конверсія ВПК.

Особливе занепокоєння викликає стан ряду відомчих очисних споруд або їх відсутність. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична зношеність обладнання від 50 до 100%, відсутність резервного обладнання, відсутність коштів на реконструкцію або на відновлення їх роботи.

Критична ситуація склалася в системі поводження з твердими побутовими відходами в м. Харкові, де щорічно їх утворюється до 1,5 млн.м³. Дергачівський полігон ТПВ вичерпав свою проектну потужність і потребує спеціальних інженерних досліджень з питання його безпечної експлуатації. Внаслідок зношення обладнання зупинено роботу заводу з термічної переробки відходів.

В області, як і в цілому в державі, відсутні технології та виробництва по знешкодженню непридатних пестицидів. Тому основна увага приділяється їх безпечному зберіганню. На сьогодні одним із екологічно безпечних напрямків поводження з НП є їх складування в контейнери довгострокового зберігання після відповідного перезатарювання.

Основна увага приділяється збереженню нині діючого природно-заповідного фонду, розширенню його мережі. Щорічно за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачається розроблення проектів створення 30 об’єктів для послідуючого включення їх до складу природно-заповідного фонду області, виділення коштів на утримання об’єктів загальнодержавного значення.

ІІІ Соціальні проблеми:

Харківська область в цілому залишається досить напруженою у соціальному відношенні. По рівню заборгованості по заробітній платі регіон входить у четвірку найбільш несприятливих – загальна сума боргів перевищує 300 млн.гривень. Область є одним із найбільш потужних фінансових донорів Державного бюджету – у поточному році видатки обласного бюджету передбачаються лише на рівні близько 50 відс. від суми мобілізації коштів на її території. Саме ця обставина не дозволяє вирішувати у повному обсязі проблеми охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів.

5.3 Розробка стратегічного плану для досягнення стійкого розвитку регіону

Стратегія соціо-економіко- екологічного розвитку м. Харкова грунтується на таких наукових теоріях:

• якості життя населення – згідно якої головна мета розвитку СЕЕ системи будь-якого рівня її ієрархії – людина, якість її життя;
• життєвого циклу – згідно, якої регіон як складна СЕЕ система у своєму розвитку проходить певні фази життєвого циклу;
• енерговиробничих циклів, кластерів та точок зростання, як територіальних об’єктів економічного зростання регіонів;
• прийняття управлінських рішень, а саме – на проблемному підході;
• ситуаційного аналізу та діагностики проблем;
• моделювання сценаріїв соціально-екномічних наслідків розвитку пріоритетних галузей економіки регіону.

Особливостями розробленої стратегії соціально-економічного розвитку м.Харкова є такі:

• вперше як головна мета СЕЕ розвитку регіону було визначено не темпи зростання економічних і соціальних показників, не завжди узгоджених між собою, а забезпечення якості життя населення;
• другою особливістю є те, що СЕЕ розвиток, як комплексне явище, представлено у вигляді ієрархічної причинно-наслідкової залежності, яка включає в себе три взємопов’язані складові частини: якість життя населення, економічний розвиток регіону, наявний природно-ресурсний потенціал і ефективність його використання;
• третьою особливістю є постійне співставлення в процесі дослідження регіонів країни, що забезпечило можливість виявити напрямки, у яких Харківська область відстає від інших областей України;
• четверта особливість – стратегія СЕЕ розвитку м. Харкова включає в себе як визначення основних напрямків розвитку в цілому регіону, так і основних галузей його економіки;
• п’ята особливість – вибраний підхід до визначення пріоритетних напрямків розвитку економіки м. Харкова включає в себе нові об’єкти управління: енерговиробничі цикли, кластери галузей й підприємств, точки економічного зростання;
• шоста особливість – при оцінці та діагностиці якості життя населення, економічного рівня та природно-ресурсного потенціалу Харківської області у стратегії використовувалися два підходи, сумісне запровадження яких забезпечує більш об’єктивний вимір.
• сьома особливість – вибір і обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку економіки Харківської області здійснювалися за допомогою таких інструментів: матриці життєвого циклу й цілей розвитку регіону.

· восьма особливість – використання моделювання для оцінки можливих варіантів розвитку пріоритетних галузей економіки регіону та сценаріїв соціально-економічних наслідків їх реалізації.

Пріоритетними заходами для покращення екологічної ситуації і забезпечення стійкого розвитку м.Харкова є:

1. Підвищення екологічної свідомості населення;

2. Впровадження новітніх технологій на виробництві;

3. Підвищення ефективності діяльності щодо охорони атмосфери, водних ресурсів, грунтів;

4. Виявлення повного обсягу відходів виробництва, та їх вторинне використання;

5. Проведення інвентаризації основних забруднюючих речовин атмосферного повітря;

6. Проведення рекультивації порушених земель;

7. Проведення інвентаризації випадкових звалищ, та розробка заходів щодо їх зниження;

8. Проведення інвентаризацію хімічних забруднювачів, які скидаються в поверхневі води.

В соціально-економічній сфері можна запропонувати наступні заходи:

1. Впровадження політики та програми стійкого економічного розвитку.

2. Зміна рівня освіти та інформаційних факторів регулювання забезпеченості засобів для освіти.

3. Здійснення позитивного впливу на демографічні фактори використовуючи санкції різних служб для того, щоб заохочувати народжуваність, а також регулювати приплив та відплив робочої сили.

4. Регулювання в інтересах здоров'я людини факторів, пов’язаних з професійною зайнятістю через вдосконалення техніки безпеки та промислової гігієни.

5. Підвищення доступності та якості медичної допомоги.

6. Регулювання житлових проблем.

7. Розширення та використання засобів масової інформації для освітніх та інформаційних цілей.

Стратегічним напрямком в екологічній сфері є екосовість та чисте навколишнє природне середовище, а стратегічні цілі: влаштування рекреаційних зон, забезпечення збору та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) згідно діючих норм, зменшення рівня забруднення поверхневих та підземних вод, екологічна просвіта населення, екологічно чисте виробництво на підприємствах області.

В соціальній сфері стратегічні напрямки: покращення якості життя населення, а цілі – створення умов для утвердження здорового способу життя населення, розвиток інформаційного простору, активізація та координація діяльності громадських організацій, їх тісна співпраця з органами місцевого самоврядування; реставрація пам’яток архітектури та їх музеєфікація, оновлення діючих музейних експозицій, створення освітніх закладів нового типу.

Стратегічними напрямками в економічній сфері є економічний розвиток області та розвиток інфраструктури. Стратегічні цілі – розвиток малого та середнього бізнесу, розвиток туристичного бізнесу, утому числі зеленого туризму, впорядкування стану доріг, житлова політика, перетворення у сфері житлово-комунального господарства.

Висновки

Отже, об’єктом дослідження даної роботи являється м. Харків, для якого розробляться місцевий план дій з метою створення прикладу документу, який на основі аналізу стану довкілля визначає пріорітетні завдання і першочергові заходи щодо забезпечення сталого розвитку.

Проаналізувавши перший розділ можна сказати, що м. Харків займає вигідне географічне розташування і є сприятливою передумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі, транспортних послуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і науковий потенціал. Тут розташовано понад 1200 промислових підприємств, будівельних, транспортних організацій, значна кількість підприємств аграрного комплексу, більш 200 наукових установ та 76 навчальних заклади I–IV рівнів акредитації.

М. Харків розташоване на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України - Лісостепу і Степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра. Клімат помірно континентальний. Так як протяжність території з заходу на схід і коливання висот незначні, то варіації клімату в межах міста досить несуттєві.

За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-е місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 50,7% із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води. На території області налічується 304 родовища корисних копалин, з них експлуатується 73.

Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовження тенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріст виробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природне середовища.

Харківська область в цілому залишається досить напруженою у соціальному відношенні. По рівню заборгованості по заробітній платі регіон входить у четвірку найбільш несприятливих областей.

До основних соціальних показників належать демографічні показники, кількість населення, народжувальність, смертність, природний приріст, рівень захворюваності на туберкульоз та інші хвороби, працевлаштування, безробіття та інші показники. Кількість населення в останні роки різко зменшується, що пов’язане з захворюванням на туберкульоз. Кількість працюючого населення збільшується, що пов’язане із збільшенням виробничого комплексу і підвищенням умов праці. Але виходячи з розрахунку інтегрованого показника соціального розвитку регіону м. Харків перебуває в еталонному стані.

Харектеризуючи вцілому весь регіон, то Харківська область має один з найбільш розвинутих в Україні народногосподарських комплексів і є однією з найбільших областей по площі території та кількості населення. Область розташована на північному сході країни і межує з найбільш промислово розвиненими районами Донбасу, Дніпропетровської області і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Тому, на теперішній час, однією з головних проблем є створення дієвої та розгалуженої системи моніторингу довкілля.

Таким чином, з точки зору стійкого розвитку, економічний підхід полягає в оптимальному використанні обмежених ресурсів та застосуванні природо -, енерго -, і матеріалозберігаючих технологій. Економічний розвиток м. Харкова супроводжується незбалансованою експлуатацією природних ресурсів. Наслідки такої економічної діяльності продовжують негативно впливати на навколишнє середовище, що призводить до виснаження ресурсного потенціалу, зростання витрат на захист населення і територій, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та відтворення природної рівноваги.

За розрахунками інтегрованого показника економічного розвитку регіону та оцінивши його за уніфікованою шкалою даний регіон перебуває в доброму стані.

Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримують наро­стання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища.

За масштабами забруднення навколишнього природного се­редовища Харків посідає 15-17 місце в Україні.

Провівши розрахунки показника екологічного розвитку регіону та оцінивши його за уніфікованою шкалою даний регіон перебуває в критичному стані.

Отже,розрахувавши індекс СЕЕ розвитку сталого розвитку м. Харків перебуває в задовільному стані.

Стратегічним напрямком в екологічній сфері є екосовість та чисте навколишнє природне середовище, а стратегічні цілі: влаштування рекреаційних зон, забезпечення збору та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) згідно діючих норм, зменшення рівня забруднення поверхневих та підземних вод, екологічна просвіта населення, екологічно чисте виробництво на підприємствах області.

В соціальній сфері стратегічні напрямки: покращення якості життя населення, а цілі – створення умов для утвердження здорового способу життя населення, розвиток інформаційного простору, активізація та координація діяльності громадських організацій, їх тісна співпраця з органами місцевого самоврядування; реставрація пам’яток архітектури та їх музеєфікація, оновлення діючих музейних експозицій, створення освітніх закладів нового типу.

Стратегічними напрямками в економічній сфері є економічний розвиток області та розвиток інфраструктури. Стратегічні цілі – розвиток малого та середнього бізнесу, розвиток туристичного бізнесу, утому числі зеленого туризму, впорядкування стану доріг, житлова політика, перетворення у сфері житлово-комунального господарства.

Література

1. Географічна енциклопедія України: В 3-х томах. Редакційний колектив: О. М. Маринич (відповідальний ред.) та ін. - К.:” Українська Радянська енциклопедія ” ім. М.П. Бажана, 1990.

2. Панас Р.М. Ґрунтознавство: навчальний посібник. – Львів: „Новий світ – 2000”, 2005. – 372с.

3. Коротун І. М., Коротун Л.К. Природні умови і ресурси України. Рівне, 1997 р.

4. Екологічний паспорт Харківської області за 2006 р.

5. Національна доповідь про стан навколишнього середовища у Харківській області за 2007 рік

6. Розміщення продуктивних сил України – Качан

7. «Методичні рекомендації з розрахунку індексу соціо-економіко-екологічного розвитку району» Прищепа А.М.,Клименко Л.В.,Рівне-2009

8. Статистичний щорічник України за 2007 рік

9. Статистичний щорічник за 2005 рік

10. Статистичний щорічник за 2006 рік

Дата добавления: 2015-11-28