Читайте также:
|
|
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок несення бойового чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).
Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання (ст. 418 КК). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання.
З суб'єктивної сторони порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність (наприклад, сон на посту, порушення маршруту руху під час несіння служби шляхом патрулювання тощо), щодо наслідків – вина необережна.
Суб'єктом порушення правил вартової служби може бути будь-яка особа, яка входить до складу варти: начальник варти, його помічник, розводящий, караульний, вартовий, вивідний, а також особи, які керують несенням служби вартою – черговий частини і його помічник.
Суб'єктом порушення правил вахтової служби можуть бути особи, які несуть вахтову службу у складі як корабельної, так і спеціальної вахти – вахтовий офіцер, командир вахтового поста, вахтовий плавзасобів, вахтовий шлюпки, вахтовий стерновий, вахтовий механік тощо.
Суб'єктом порушення правил патрулювання є особи зі складу гарнізонного патруля – начальник патруля і патрульні.
У частині 2 ст. 418 КК встановлена відповідальність за те саме порушення, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 418 КК – обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 418 КК – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Порушення правил несення прикордонної служби (ст. 419 КК). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
З суб'єктивної сторони цей злочин може характеризуватися будь-якою формою вини до діяння, а щодо наслідків – лише необережністю.
Суб'єктом цього злочину може бути тільки особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України і виділяється з числа військовослужбовців прикордонної застави та оголошується на бойовому розрахунку. Відповідальність настає тоді, коли особа допустила порушення безпосередньо під час несення нарядом служби з охорони ввіреної йому ділянки кордону.
Покарання за злочин – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Порушення правил несення бойового чергування (ст. 420 КК). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
З суб'єктивної сторони порушення правил може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків – лише необережність.
Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка заступила на бойове чергування (бойову службу) у встановленому порядку і допустила порушення правил його несення.
У частині 2 ст. 420 КК встановлена відповідальність за ті самі порушення, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 420 КК – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 420 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Порушення статутних правил внутрішньої служби (ст. 421 КК). З об'єктивної сторони статутні правила внутрішньої служби можуть бути порушені як дією, так і бездіяльністю.
Диспозиція цієї статті бланкетна, тому при кожному притягненні до відповідальності за цей злочин необхідно встановити зміст порушеного правила, що відноситься до несення служби добовим нарядом і передбачене Статутом внутрішньої служби. Злочин передбачає спричинення тяжких наслідків, запобігання яким входило в обов'язки добового наряду.
З суб'єктивної сторони це порушення може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків – вина лише необережна.
Суб'єктом цього злочину можуть бути тільки військовослужбовці, які входять до складу добового наряду частини (крім варти і вахти). До них відносяться: черговий частини, помічник чергового частини, черговий і днювальні парку, підрозділу, механік-водій чергового тягача, черговий штабу, черговий їдальні тощо.
У частині 2 ст. 421 КК передбачена відповідальність за те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 421 КК – тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 421 КК – позбавлення волі на строк до п'яти років.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав