Інші злочини у сфері безпеки виробництва.

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підпри­ємств, загибелі багатьох людей. Тому такого роду діяння розгляда­ються як одне з найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 273 КК відповідальність наступає за порушення пра­вил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека вибухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухонебезпечного підприємства (цеху), так і сторонні особи, які не мають до нього ніякого відношення.

Діяння має бути вчинене в певному місці – на вибухонебезпеч­ному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху.

До вибухонебезпечних відносяться підприємства або окремі це­хи, які використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сір­ководень, сірковуглець, уайтспирт як сировину або основний про­дукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебез­печними вважаються підприємства і цехи, які виробляють вибухоне­безпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних від­носяться деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічної сушки, дробильний і пресувальний цехи). Це може бу­ти і хімічна лабораторія, де в результаті різного роду дослідів отри­мують вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підпри­ємств відносяться також шахти, небезпечні через виділення газу ме­тану або через вибух вугільного, сіркового або сульфідного пилу, шахти по розкриттю і розробці вугільних пластів, схильних до рап­тових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалин.

Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається категорією та класом виробництва за вибухонебезпечністю, встановлених технологічним регламентом. Ці категорії, класи та їм подібні характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об'єднаннями, органами Держгіртехнагляду та деякими іншими організаціями як для підприємства зага­лом, так і для окремого його пускового комплексу, а також для різ­них основних (цех, дільниця, відділення) і допоміжних (склади, ла­бораторії) виробничих підрозділів, зовнішніх установок, вугільних пластів та інших об'єктів промисловості, сільськогосподарських та інших підприємств.

Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в курінні в приміщенні вибухонебезпечного цеху, ко­ристуванні відкритим вогнем в газовій (метановій) шахті, веденні робіт при відсутності належної вентиляції тощо. За ч. 1 ст. 273 КК на­слідками злочину, що розглядається є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки і вказани­ми наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форму вини.

Суб'єкт – особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпе­ки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інжене­ри, начальники цехів, їх заступники, механіки, завідуючі вентиля­цією, начальники дільниць, майстри та інші), робітники і службовці вибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для цих вироб­ництв особи (екскурсанти і працівники інших установ та організацій тощо) через реальну можливість усвідомлювати особливу небезпеку таких виробництв також можуть нести відповідальність за ст. 273 КК, якщо до їх відома у встановленому порядку були доведені правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.

Частина 2 ст. 273 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 273 КК – виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 273 КК – обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до деся­ти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК).

В частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за по­рушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або за­подіяло шкоду здоров'ю потерпілого. Такі порушення можуть запо­діяти виключно тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека виробництва (включаючи безпеку праці).

Потерпілим від злочину можуть бути як працівники виробни­цтва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріа­ли, так і особи, які не мають до такого виробництва ніякого відно­шення.

Порушення має місце на виробництвах, де використовуються ядерні або радіоактивні матеріали.

Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного концентрату, будь-який інший матеріал, що містить вказані речовини в певній концентрації.

Радіоактивними є джерела іонізуючого випромінювання, природного або штучного походження, що знаходяться в будь-якому стані.

До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, відносяться атомні станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядер­ними стендами тощо. До виробництв, що містять радіоактивні мате­ріали, відносяться, зокрема, сховища радіоактивних відходів.

Основним нормативним актом, що регулює безпеку використан­ня ядерних і радіоактивних матеріалів, у тому числі на виробництві, є Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року.

Порушеннями правил безпеки є, зокрема, допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об'єктах атомної енергетики, по­рушення фізичного захисту атомних реакторів або установок, в яких використовуються радіоактивні матеріали.

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони, злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форми вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов'язані дотримуватися на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки.

Частина 2 ст. 274 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 274 КК – обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 274 КК – позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Порушення правил, що стосуються безпечного викорис­тання промислової продукції або безпечної експлуатації бу­дівель і споруд (ст. 275 КК).

У частині 1 цієї статті злочин описаний як порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпеч­ного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримуватися таких правил, як­що це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Небезпека таких порушень полягає в тому, що вони можуть спричинити небезпечні для споживача продукції наслідки: загорян­ня, вибух, техногенну аварію, зруйнування будівель і споруд, що супроводжується нещасними випадками, знищенням майна.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека викорис­тання промислової продукції і безпека експлуатації будівель і споруд.

Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції, які працюють на інших виробництвах, що користуються нею в побу­ті, а також особи, які працюють, проживають або іншим чином використовують будівлі та споруди.

З об'єктивної сторони злочин може мати місце при порушенні правил, що забезпечують безпечне використання промислової про­дукції, при розробці або конструюванні такої продукції (наприклад, серйозні прорахунки при розробці ракет-носіїв, авіаційних двигунів, турбін тощо) або в процесі її виготовлення чи зберігання. Так, при виготовленні продукції можуть бути використані недоброякісні ма­теріали, а при її зберіганні – порушені, наприклад, вимоги темпе­ратурних режимів.

Крім того, з об'єктивної сторони злочин може бути виражений в порушенні правил безпеки при проектуванні або будівництві будівель і споруд (наприклад помилки, допущені при проектуванні будинків, відступу від встановлених технологій будів­ництва мостів, висотних споруд, складних перекриттів, виступаю­чих елементів будівель тощо).

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками потрібно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається може мати змішану або необережну форми вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи, конструктори, проектувальники, робочі промислового або будівельного виробництва, зобов'язані дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Частина 2 ст. 275 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі на­слідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 275 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого; за ч. 2 ст. 275 КК – виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти ро­ків, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років.

ПРАКТИКУМ.

Задача № 1.

Бригадир комплексної бригади сільськогосподарського підприємства Тимчук, відповідальний за додержання правил техніки безпеки в бригаді, послав робітниць Марущенко і Віреник виносити картоплю із земляного льоху, який перебував в аврійному стані. Під час їх роботи стеля льоху завалилась. Робітниць засипало землею. Марущенко було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, а Віреник від заподіяних тілесних ушкоджень померла.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 2.

Капітан катера Ампілогов та його помічник Дяченко визнані винуватими в тому, що всупереч правилам техніки безпеки на суднах флоту рибної промисловості України намагались ривком зняти з мілини сейнер „Вогник”. Внаслідок цього буксирний трос обірвався і кінцем ударив матроса Панова, який від заподіяних йому тілесних ушкоджень помер.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 3.

Диспетчер порту і виконавець робіт Горяч на порушення техніки безпеки в морських портах не проінструктував зміну вантажників про порядок розвантаження пароплава „Чкаловськ”, а також призначив сигнальником вантажника Андрюка, не обізнаного з правилами сигналізації. Останній, всупереч цим самим правилам, подав кранівникові неточну команду, не супроводжуючи її жестами рук, – підвести грейфер у бік вантажників, що знаходилися в трюмі пароплава. Внаслідок цього грейфером, поданим за сигналом Андрюка на значно більшу, ніж було потрібно, відстань, були притиснуті до перегородки трюму вантажники, одному з яких при цьому було заподіяно тяжкі, а іншому – середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 4.

На заводських шляхах азотнотукового заводу формувався ешелон цистерн з нашатирем. Внаслідок порушення правил руху під час цих робіт ешелон зіткнувся з вагоном, що перебував під навантаженням. Вагон змістився, зрушивши транспортер, з допомогою якого здійснювалось навантаження, а той зачепив опорну цегляну колону навантажувальної площадки і зруйнував її. Цеглинами з колони було смертельно травмовано вантажника. Зіткнення допустив машиніст локомотива Шевкун.

Кваліфікуйте дії Шевкуна.

Задача № 5.

Під час бурі вітер зірвав електричний провід, який провис біля заводської огорожі. Пройшло п'ять годин. Робітник Кушнір після закінчення роботи, щоб скоротити шлях додому, намагався перелізти через огорожу. В темряві він доторкнувся до проводу і був смертельно уражений електрострумом.

Чи повинен відповідати за смерть Кушніра начальник дільниці електричної мережі й підстанції Борисов?

Задача № 6.

Начальник цеху Розворот і механік цеху Васюк, відкривши люк бензоцистерни, в якій накопичились гази, залишили її без нагляду, не наповнивши водою для видалення залишків бензину. Робітник цеху Фаланчук, самовільно залишивши робоче місце, зайшов у бензосховище і, спустившись у цистерну, отруївся шкідливими газами. Під час спроби врятувати Фаланчука загинув також інший робітник – Никонов.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 7.

Робітник Михайлов виконував роботи, що належали до вогненебезпечних. На порушення інструкції з техніки безпеки майстер Шльомін не забезпечив його спецодягом. Під час роботи від іскри у Михайлова зайнявся одяг і він дістав опіки. Перебуваючи в лікарні, Михайлов захворів на запалення легенів, від чого помер.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 8.

Технік Горицвіт працював на спорудженні жилого будинку. Він доручив робітникам підняти з першого на четвертий поверх труби. Пояснивши техніку підняття труб, Горицвіт пішов на інший об'єкт. Робітник Баранов всупереч отриманим вказівкам намагався підняти трубу іншим способом, внаслідок чого впав з четвертого поверху і дістав тяжкі тілесні ушкодження.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 9.

Майстер будівельного управління Мохорук неналежним чином керував здійсненням зварювальних робіт під час ведення ремонтних робіт у приміщенні лабораторії лікарні. Він не дав вказівки змочувати водою і захищати азбестовими плитами дерев'яні стіни, які почали тліти. Через дві години після закінчення роботи в лабораторії розгорілась пожежа, спричинивши майнову шкоду в сумі 8 тис. гривень.

Кваліфікуйте дії Мохорука.

Задача № 10.

Майстер-підривник вугільної шахти „Червоноармійська” Балюбаш, працюючи в третю зміну, виконував вибухові роботи при відсутності води в місткостях водяного заслону, а також осіб технічного нагляду, чим порушив вимоги § 164 і 292 Єдиних правил безпеки при вибухових роботах. Шахта „Червоноармійська” належить до розряду категорійних по безпеці вибуху газу і вугільного пилу.

Варіант. Внаслідок дій Балюбаша винила загроза вибуху метану.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Балюбаша.

Задача № 11.

Наливаючи бензин з бензобаку автобуса в каністру в гаражі підприємства, Ральчук попросив Романця запалити сірника й посвітити йому. Той почав запалювати сірника на близькій відстані від бензобака, бензин загорівся. Під час пожежі обгоріли гараж і автобус, чим підприємству заподіяно збитків на суму 45 тис. грн.

Кваліфікуйте дії Ральчука і Романця.

Задача № 12.

Начальник дільниці Зінченко допустив виконання робіт у важкопровітрюваному вибої вибухонебезпечної шахти без другого повітропроводу. Вибуху метаноповітряної суміші або вугільного пилу не сталося, однак через відсутність належної вентиляції отруївся окислом вуглецю слюсар Крайній.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Зінченко.

Задача № 13.

Головний інженер сільськогосподарського підприємства Простак у зв'язку з хворобою сортувальника дав вказівку ветеринару Коровіну замінити його на конвеєрі. Оскільки конвеєр не був обладнаний захисним кожухом, двигун конвеєра захопив полу робочого халата Коровіна, його затягло під передавальний ланцюг, внаслідок чого він був тяжко травмований.

Кваліфікуйте дії Простака.

Задача № 14.

При будівництві жилого будинку прораб Лапікура керував роботами в нічний час, не забезпечивши нормального освітлення. Підносячи шлакоблоки до риштування, Борщевський оступився і впав у яму, одержавши середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Хто і за вчинення якого злочину повинен нести відповідальність?

Задача № 15.

Паламарчук, що керував проведенням робіт по газифікації с. Вишнивці Вінницької області дав вказівку Рашно зробити підкоп під автомобільною дорогою та прокласти у тунелі газову трубу. Рашно, роблячи підкоп, викидав ґрунт на узбіччя дороги і частково на проїжджу частину з обох боків. Оглядаючи місце проведення підкопу майстер РайДУ Добрянський неодноразово вказував Паламарчуку, що місце підкопу треба обгородити. Проте Паламарчук на зауваження не реагував. Одного вечора, Пилипов та Конєв, проходячи вздовж дороги, та не помітивши підкопу, впали на дно тунелю, отримавши тілесні ушкодження.

Визначте відповідальність Паламарчука, Рашно та Добрянського.

Варіант: Пилипов отримав тяжкі тілесні ушкодження, а Конєв від отриманих ушкоджень помер у лікарні.

Задача № 16.

Бажаючи прискорити процес подання будівельних матеріалів на споруду, що будувалася бригадир Яблучко дав розпорядження двом робітникам Хвостову та Ткачуку закидувати цеглу на другий поверх споруди. Ткачук хотів рвучко жбурнути чергову цеглину, але не розрахував її ваги, розтягнув м'язи і травмував руку. Цеглина, яку він кинув, замість другого поверху споруди полетіла вгору і впала на ногу Хвостову. При цьому Хвостову були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості. Сам Ткачук був непрацездатний 7 днів.

Визначте відповідальність Яблучко та Ткачука.

Задача № 17.

На спеціальному майданчику, який належав одній з шахт об'єднання Донецьквугілля, знищувались вибухові речовини у яких закінчився термін зберігання. Внаслідок порушення встановлених правил користування вибуховими речовинами стався вибух однієї тони вибухівки, внаслідок чого загинуло два робітника підприємства і було пошкоджено виробничий корпус. Начальник ділянки Слюсарев, порушуючи вимоги інструкції при проведені вибухових робіт особисто ними не керував.

Чи підлягає кримінальній відповідальності Слюсарев?

Хто є суб'єктом цього злочину?

Задача № 18.

При відсутності з боку головного інженера кар'єроуправління Гавриленка належного контролю за радіоактивними елементами, під час проведення ремонту шнекового комбайну з нього одним з робітників був знятий дозиметр з ампулою радіоактивного цезію-137. Ампулу він викинув у купу щебеню. Через деякий час зникнення ампули було виявлено. Знайти її не вдалося. Як виявилося пізніше, при будівництві житлового будинку разом з щебенем була зацементована в стіну будинку. Внаслідок радіоактивного опромінення, протягом п'яти років в цьому домі померло чотири мешканців.

Чи підлягає Гаврилов кримінальній відповідальності?

Як необхідно вирішити справу у разі, як би ампулу цезієм-137 робітник відніс додому з метою її продажу, але внаслідок недбалого зберігання від радіоактивного опромінення померла його дружина?

Задача № 19.

Керуючи будівельними роботами по зведенню бурякосховища, всупереч вимогам будівельних норм і правил, Іллюшин допустив до виконання цих робіт робітників без захисних пристроїв і засобів. Внаслідок цих порушень бригадир Андрєєв, який працював без захисного пояса, впав з висоти п'ять метрів і одержав тяжкі тілесні ушкодження.

Визначте відповідальність Іллюшина.

Варіант: Андрєєв впавши з висоти помер.

Задача № 20.

8 квітня на шахті „Зоряна”, наприкінці зміни вийшов з ладу один з двох спарених вентиляторів, що провітрювали забій розрізної печі і вентиляційний штрек шару.

Про це було повідомлено начальнику зміни Колодяжному. Але Колодязний, з метою запобігти зупинці роботи, не доповів керівництву шахти про виникнення неполадок в системі вентиляції виробіток, внаслідок чого заходи для ліквідації порушення провітрювання цих виробіток прийняті не були.

У зв'язку з цим до 10 квітня тупикова частина виробітки – забій розрізної печі провітрювалася тільки одним вентилятором місцевого провітрювання й інтенсивність провітрювання була недостатньою. Скорочення інтенсивності провітрювання тупикових виробіток спричинило виділення і скупчення метану. У заїзді північного конвеєрного штреку при роботі відбійним молотком виникло іскріння, що ініціювало спалах скупчення метану. Полум'я поширилося і викликало вибух метану – повітряної суміші і вугільного пилу.

У результаті вибуху 54 чоловіка загинули, 17 чоловік були травмовані.

Визначте відповідальність Колодязного.

Варіант: Метан спалахнув але вибуху не сталося, внаслідок чого людських жертв не було. Колодязний довів до відома керівників шахти о порушенні провітрювання виробіток, але ніяких заходів прийнято не було.

Задача № 21.

Трусов, який працював бригадиром будівельного управління, не дав вказівку під час будівництва житлового дому, обгородити отвір в перекритті над сходами. У цей отвір впав каменяр Фокін і від отриманих пошкоджень, не приходячи в свідомість, помер.

Визначте відповідальність Трусова.

Задача № 22.

Завод іграшок випускав дитячі автоматичні рушниці, які стріляють невеликими гумовими кульками. В інструкції по використанню було вказано, що вони призначені для дітей віком 8-10 років і є безпечними для людини при дальності пострілу не менш як 2 м. На цю іграшку завод-виробник мав сертифікат відповідності стандартам безпеки.

В прокуратуру міста надійшли заяви від кількох батьків, чиї малолітні діти отримали пошкодження та вади (декільком з них було вибито око) в результаті використання автоматичних рушниць. При цьому батьки стверджували, що дані наслідки викликані надмірною жорсткістю використаних в іграшках кульок.

Визначте відповідальність керівників заводу за настання суспільно небезпечних наслідків.

Задача № 23.

Морозов, який працював шофером, під час ремонту автомобіля вирішив випробувати гальма. Для цього він завів двигун та поїхав по території гаражу, Не справившись з керуванням, Морозов наїхав автомобілем на ворота гаражу, які від удару розчинилися та збили Іщенко та Самсонову, які проходили по тротуару. Від отриманих ушкоджень Іщенко померла. Слідством було встановлено, що спеціально обладнаного майданчика для перевірки гальм на території гаражу не було.

Визначте відповідальність Морозова.

Задача № 24.

Майстер вантажно-розвантажувальних робіт спеціалізованого управління Пірогов без відповідного дозволу відповідних службових осіб, дав вказівку про навантаження труб автокраном у лінії електромереж, а сам не вийшов к місцю навантаження для контролю за роботою. Машиніст крану Новиков поставив кран під електромережею, підняв стрілу крану, і при навантаженні труб зачепив лінію електромережі. Внаслідок цього будівельник Рогов, який знаходився поблизу крану, отримав пошкодження, від яких помер.

Визначте відповідальність Пирогова і Новикова.

Задача № 25.

Головний механік будівельного управління Коробов та бригадир Бурмільов дали розпорядження про експлуатацію електрообладнання на одному із токів, хоча електромережа в кількох місцях була пошкоджена та провисала. Прибувши на зміну в нетверезому стані охоронниця Жидкова доторкнулася до проводки. Внаслідок короткого замикання Жидкова отримала тілесні ушкодження і померла.

Визначте відповідальність Коробова та Бурмільова.

Варіант: Жидкова не є працівником даного підприємства, а прийшла до току к своєму знайомому.

Задача № 26.

Начальник управління тресту Горцев та начальник дільниці того ж управління Борисов під час проведення вибухових робіт по рихленню ґрунту на будівництві, не внесли в паспорт вибухових робіт зміни та доповнення відповідно порі року, перед початком робіт не визначили межі небезпечної зони, не визначили пости зціплення, не забезпечили підривника сиреною і ракетою. Крім цього, Борисов не виконував технічного над зору за проведенням вибухових робіт, не був присутній при вибуху. Після вибуху за межами небезпечної зони знайшли майстра Козлова, вбитого куском мерзлого ґрунту.

Визначте відповідальність Горцева та Борисова.

Варіант: Козлова було вбито в межах небезпечної зони вибуху. Вбито було місцевого жителя Устименко, який не працював на даному підприємстві.

Задача № 27.

Бірюков, працюючи майстром на будівництві житлового дому наказав робітникам підняти на п'ятий поверх труби та роз'яснивши спосіб їх підйому пішов на другий об'єкт. Робітник Юдін, всупереч отриманим вказівкам, змінив спосіб підйому труб. Внаслідок цього Юдін впав з п'ятого поверху і помер в лікарні від отриманих ушкоджень.

Визначте відповідальність Бірюкова.

Варіант: Від неправомірних дій Юдіна постраждав другий робітник, якого вдарила впавши з п'ятого поверху труба.

Задача № 28.

Виконроб одної із дільниць будівництва житлового дому Днєпряков дав вказівку про застосування при виготовленні залізобетонних плит перекриття заіржавілої арматури і цементу низької марки. Виготовленні плити були використані у будівництві житлового дому. Через три роки експлуатації одна із плит тріснула, ще через місяць розломилась і впала під власною вагою. Одному із мешканців цього дому було розтрощено руку до ліктя.

Визначте відповідальність Днєпрякова.

Варіант: Внаслідок аварії весь під`їзд житлового дому став непридатним для проживання.

Задача № 29.

Начальник нафтобази Сивін дав вказівку Котову та Язову покрасити резервуари з бензином висотою більше 20 метрів. Під час інструктажу Сивін не попередив їх про необхідність виконання цієї роботи у захисних поясах. Під час виконання фарбувальних робот Язов знаходився у небезпечному для життя становищі. Драбина була слизька від фарби і він зірвався з драбини та впав на трубопровід.

Визначте відповідальність Сивіна якщо: 1) Язов отримав кілька подряпин; 2) Язов отримав травму голови в результаті якої помер.

Задача № 30.

Майстер ЖЕО Уткін не забезпечив необхідної безпеки під час скидання снігу з покрівлі дому, внаслідок чого кригою було смертельно травмовано Саніна. Скидав сніг Щербак, який виконуючи роботу, не проявив належної обережності.

Дайте кримінально-правову характеристику вчиненому.

Задача № 31.

Начальник цеху Кремінь не контролював роботу по охороні праці, часто сам грубо порушував правила техніки безпеки. Майстер Приймак, з відома начальника цеха, неодноразово запізнювався на роботу, внаслідок чого робітники залишались без технічного керівництва. Склалася така обстановка, коли кожний робітник мав доступ в любе приміщення цеху. Учень електрослюсаря Араковський без виробничої необхідності зайшов в пункт управління електроплавильної печі. Не маючи необхідних знань та опиту праці на цій дільниці, він доторкнувся до об'єкту, який знаходився під напругою. Внаслідок чого його відкинуло до стіни, впав і отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дайте кримінально-правову характеристику скоєному.

Варіант: Араковський тілесних ушкоджень не отримав.

Чи підлягають кримінальній відповідальності Кремінь та Приймак в даному випадку.

ЛІТЕРАТУРА.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.

Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – К.: Вища школа, 1989.

Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2000.

Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. – Харьков, 1977.

Борисов В. Конституція і кримінально-правова охорона безпечності виробництва//Право України. – 1992. - № 10.

Борисов В.І. Родовой об'єкт злочинів проти безпеки виробництва//Вісник Академії правових наук України. – 1995. - № 3.

Борисов В.И. Ответственность за нарушение техники безопасности при производстве. – К., 1984.

Выхристенко Б.И., Лановенко И.П. Трудовые права молодежи и их охрана. – К. 1979.

Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К: Форум, 2001.

Зинченко Э.Н. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности горных работ. – Киев – Донецк: Головное управление издательства издательского объединения „Вища школа”, 1979.

Кобзаренко П.В. Про об'єктивну сторону злочинних порушень правил при проведенні будівельних робіт//Вісник Київського університету. Серія права. – К., 1971. – Вип. 12.

Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.

Конституція України. – К., 1996.

Лановенко І.П. Боротьба із злочинами проти трудових прав і безпеки виробництва. – К., 1972.

Лановенко И.П. Охрана трудовых прав: Теоретические проблемы развития уголовного законодательства Украинской ССР. – К., 1975.

Лановенко И.П., Чангули Г.И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан. – К.: Наукова думка, 1989.

Лановенко И.П., Скрипник А.Н., Розовский Б.Г. Безопасность труда в горной промышленности и уголовный закон. – К., 1978.

Маляренко В., Борисов В. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт: Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.

Матишевський П.С., Яценко С.С., Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон, 2001.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.

Навроцький В. О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс Лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.

Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. Вид.: У 2-х т./За заг. Ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000.

Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К., 1994.

Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка, 1985.

Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.

Яценко С.С. Кримінальне Право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002

Гірничний закон України: Закон України від 6 жовтня 1999 року//ОВУ. – 1999. - № 43; ВВР – 2006 - № 22.

Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року//ЗУ. – К., 1996. – Т. 4; ВВР – 2006 - № 1. Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст. 444, № 345-VI від 02.09.2008, ВВР, 2008, № 42-43, ст. 293.

Про судову практику в справах, пов'язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 жовтня 1982 року № 6//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.

Про практику застосування судами України законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України у справах, пов'язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 жовтня 1986 року № 9//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.

Тема 12.

Дата добавления: 2015-11-26