Читайте также:
|
В основі визначення кошторисних цін на будівельні матеріали, вироби, конструкції і напівфабрикати лежать оптові ціни на продукцію промисловості будівельних матеріалів.
Кошторисні ціни розділяються по видах «франко». Система франкування цін служить для позначення того, яку частину витрат по доставці вантажу приймає постачальник, а яку споживач. Ціни по видах франко бувають такі:
- франко-склад заводу-виробника;
- франко-вагон станції відправлення;
- франко-вагон станції призначення;
- франко-приоб’єктний склад.
Кошторисні ціни враховують усі витрати, а саме:
- оптову ціну (виробників);
- витрати на навантаження, перевезення і розвантаження;
- витрати та тару, пакування і реквізит;
- націнки постачальницько-збутових організацій;
- заготівельно-складські витрати.
Всі будівельні матеріали умовно розбиті на дві групи:
а) місцеві матеріали (виготовляються на заводах, розташованих недалеко від бази будівництва і доставка їх на об'єкт виробництва на невеличкі відстані автотранспортом (у межах області));
б) привізні матеріали (доставка їх провадиться на бази посередницьких структур (постачальницько-збутових організацій) або будівельно-монтажних організацій здебільшого залізничним транспортом).
Ціни на будівельні конструкції і матеріали наведені в «Збірнику єдиних кошторисних цін на матеріали, вироби і конструкції», який складається з таких частин:
І. Будівельні матеріали.
ІІ. Будівельні конструкції і вироби.
ІІІ. Матеріали і вироби для санітарно-технічних робіт.
ІV. Місцеві матеріали.
V. Матеріали, вироби і конструкції для монтажних і спеціальних будівельних робіт.
Кожний збірник містить «Загальні положення» і «Технічну частину», у якій приведені ціни, коефіцієнти, поправки до кошторисних цін і інші вказівки в залежності від якісних або технічних характеристик наведених у збірнику матеріалів, або особливостей їх застосування.
Кошторисні ціни в технічній частині приведені в таблицях, у яких є така інформація:
- порядковий номер позиції, під яким матеріал розміщений у збірнику і галузевий код; повне найменування матеріалів, виробів із вказівкою одиниці виміру, маси брутто;
- довідкові дані з прейскурантів;
- кошторисні ціни на матеріали з вказівкою оптової ціни і транспортних витрат.
3.3 Види тарифів на перевезення вантажів
Транспортні тарифи класифікують:
а) по видах:
- загальні – тарифи, по яких визначається провізна плата для переважної більшості вантажів. Це основний вид вантажних тарифів;
- виключні тарифи – що встановлюються для перевезення одного чи декількох вантажів між визначеними пунктами відправлення і призначення, або у певних напрямках і на визначену відстань. Вони можуть бути більшими чи меншими за загальні;
- пільгові – зменшені тарифи, які встановлюються на перевезення вантажів, призначених для певної мети або призначених для певних підприємств;
- місцеві – встановлені на перевезення певних вантажів в визначеному напрямку і місцевому сполученні.
б) по формі будування тарифи можуть бути:
- табличними – встановленими на перевезення між точно визначеними пунктами у вигляді визначеної суми на всю відстань перевезення. Використовуються головним чином при встановленні місцевих і виключних тарифів;
- схемними – по яким плату за перевезення визначають шляхом перемноження ставок за вагу (тонну) і кілометраж. Вони можуть встановлюватись або у формі одиночної ставки з одного тонно-кілометра, використовуваної на всякі відстані перевезень (не диференційована схема), або у вигляді декількох різних ставок (диференційовані схеми). Останні бувають двоставочні і багатоставочні. У двоставочних схемах передбачені дві роздільні ставки – за початково-кінцеві операції (з 1 т вантажу) і за переміщення (з 1 ткм). Цей метод найбільш розповсюджений при автомобільних перевезеннях;
в) по способу формування тарифи бувають вільними, регульованими і фіксованими;
г) по виду виконання робіт – відрядні і погодинні. Останні використовуються в основному для внутрізаводських або внутрішньо складських перевезень, коли облік роботи в ткм недоцільний. При цьому може обмежуватися середня відстань пробігу, при перевищенні якої може використатися покілометровий тариф додатково.
Окрім перевезень транспортні підприємства виконують навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання вантажу, важення та інші роботи й послуги. Ціни на це називаються додатковими зборами.
В будівництві кошторисна вартість транспортування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій визначається на підставі «Усереднених показників провізної плати для визначення в інвесторській кошторисній документації вартості транспортування будівельних вантажів автомобільним транспортом» для усереднених умов перевезень вантажів.
При взаєморозрахунках за виконані обсяги робіт або перевезенні вантажів власним транспортом тарифи уточнюють на підставі розрахунків вартості перевезень на 1 ткм.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 232 | Нарушение авторских прав