|
Читайте также: |
Соціальні витрати – це вся сукупність витрат, які здійснює підприємство для ведення діяльності соціального спрямування з метою досягнення соціального ефекту. Для отримання об’єктивної інформації про заходи соціального характеру необхідно надати детальну характеристику соціальним витратам та показати спосіб відображення їх на відповідних рахунках, узагальнити в облікових регістрах і звітності.
Щоб не допустити неналежного виконання обов’язків працівниками, підприємству дуже важливо розробити оптимальну систему управління персоналом, визначити основні статті видатків для стимулювання економічної та соціальної ефективності функціонування колективу. Одним з найбільших розділів таких витрат є витрати на оплату праці. Треба відзначити, що на українських підприємствах розмір заробітної плати є вкрай низькими, що спричиняє втрату зацікавленості працівників до роботи, зниження продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства загалом. Саме тому виникає необхідність встановлення обґрунтованого рівня заробітної плати як винагороди за працю та як способу стимулювання працівників підвищувати ефективність результатів своєї діяльності. З метою відображення витрат на виплату заробітної плати спершу необхідно визначити які саме виплати працівникам належать до фонду оплати праці. Для цього необхідно звернутися до положень, що зазначені підприємством у колективному трудовому договорі, або в індивідуальних трудових договорах між ним і працівником. Так, до витрат на оплату праці відносять виплати за безпосередньо виконану роботу або відпрацьований час, що формують розмір основної заробітної плати, а також розмір додаткових виплат (доплати за особливі умови праці, премії та надбавки за особисті внески в роботу підприємства працівником) залежно від обраних форм та систем оплати праці підприємством. Такі витрати можуть відображатися за дебетом витратних рахунків (в залежності від місця використання робочої сили) і кредитом розрахунків з оплати праці.
Такими ж обліковими записами показують інші виплати працівникам, які включають в себе витрати на надання певних пільг і допомоги, якщо такі витрати згідно з трудовим договором відносяться до витрат на оплату праці. Разом з тим, підприємство може встановлювати додаткові соціально – побутові пільги для своїх працівників з метою підвищення їх мотивації до праці та продуктивності праці, так звані соціальні гарантії, які не передбачені законодавством. Такі заходи можуть здійснюватися на основі Положення про соціальні гарантії, що додається до колективного договору як додаток, або можуть регламентуватися положеннями, викладеними безпосередньо в колективному договорі. До таких гарантій відносяться недержавне пенсійне страхування, перевезення працівників до місця роботи і назад, навчання персоналу за кошти підприємства, надання безпроцентних грошових позик, безоплатне харчування, оплата медогляду та лікування працівників, оплата квитків на концерти, в театр, в кіно тощо, організація дозвілля на підприємстві, путівки на відпочинок, на екскурсію та ін. Додаткові соціальні гарантії, що формуються у межах та понад розмір встановленого фонду оплати праці на рахунках обліку відображаються за схемою, наведеною на рис.2.
| 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» |
| Нарахування виплат соціального характеру |
| 23 «Виробництво» |
| 91 «Загальновиробничі витрати» |
| 92«Адміністративні витрати» |
| 93 «Витрати на збут» |
| 94 «Інші витрати операційної діяльності» |
| 65 «Розрахунки за страхуванням» |
| 31 «Рахунки в банках» |
| 68 «Розрахунки за іншими операціями» |
| Відрахування на створення недержавного пенсійного фонду |
| Оплата (нарахування) за надання працівникам соціальних послуг |
Рис. 2. Схема кореспонденції рахунків з відображення соціальних витрат на управління трудовими ресурсами
Проаналізувавши в динаміці облікові дані, які стосуються витрат на оплату праці ЗАТ «Тернопільський молокозавод» (додаток А), можна зробити висновки про те, що розмір середньої заробітної протягом чотирьох останніх років поступово збільшувався і в 2008 році становив 3,5 тис. грн. на одну людину. Натомість менеджмент підприємства очікує зростання рівня якості виконуваної роботи персоналом, зацікавленості у праці, що позначиться на підвищенні показників продуктивності праці. В колективному договорі зазначено і порядок преміювання працівників за основні результати роботи. Щомісячно персоналу нараховується премія в розмірі 5% – 50% місячного окладу, залежно від трудових успіхів і за умови відсутності порушень в процесі роботи. Проте на вказаному підприємстві відсутні будь-які соціальні пільги, які передбачають додаткові вигоди для робітників в процесі їх трудової діяльності.
Вагому частку серед усіх інших витрат соціального значення займають відрахування на навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації працівників. З метою їх рівномірного включення до поточних витрат та дотримання основного облікового принципу – відповідності доходів і витрат, доцільно їх спочатку відображати як витрати майбутніх періодів з поступовим списанням на адміністративні витрати.
Успішні підприємства можуть утримувати в своєму складі медичні, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі заклади, заклади дошкільної освіти. Такі заходи підвищують імідж підприємства та спонукають кваліфікованих спеціалістів до праці саме у даній установі. Об'єкти соціальної сфери належать до об’єктів невиробничого призначення і, відповідно до українського законодавства, витрати пов’язані із сплатою податку на додану вартість не відшкодовуються. Разом з тим, витрати на амортизацію не враховуються до складу валових витрат. Такі положення нормативних актів не є сприятливими для розвитку невиробничої сфери. Тому на державному рівні слід розробити додаткові методи стимулювання процесу утримання об’єктів соціального призначення, або ж внести поправки до вже існуючих норм. В бухгалтерському обліку витрати на утримання об’єктів соціального призначення доцільно відображати за схемами та бухгалтерськими проведеннями, що наведені на рис.3.
| 10 «Основні засоби» |
| 11 «Інші необоротні матеріальні активи» |
| 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
| 23 «Виробництво» |
| 15 «Капітальні інвестиції» |
| Придбання, будівництво об’єктів соціального призначення |
| 949 «Інші витрати операційної діяльності» |
| 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» |
| 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» |
| 20 «Виробничі запаси» |
| 65 «Розрахунки за страхуванням» |
| Утримання об’єктів соціального призначення |
Рис. 3. Порядок відображення витрат на придбання та утримання об’єктів соціального призначення
Варто зазначити, що працівники мають різні потреби. Заходи, що стимулюють до ефективної праці одного працюючого, не завжди є діючими мотиваторами для іншого. З кожним роком мотивація все більше базується не на грошах, а саме на людських цінностях. Тому підприємство повинне визначати спільні цінності для своїх підлеглих та пропагувати їх, розробляти ефективну систему комунікацій та ввести її в дію, тобто організувати власну корпоративну культуру. Як сказав Джек Уелш, - «Кожній організації потрібна система цінностей, але ефективній організації вона потрібна особливо»[16]. Розробивши та запровадивши в дію сформовану систему корпоративних цінностей, підприємство автоматизує підбір персоналу, оскільки ця система притягує тих людей, які розділяють з нею відповідні цінності. З метою створення корпоративної культури суб’єкт господарювання може нести витрати на організацію зборів, засідань, свят, конкурсів, випуск корпоративних видань, утримання психологів.
Слід зазначити, що в системі витрат ЗАТ «Тернопільський молокозавод» не передбачені витрати на формування корпоративних цінностей. Такі заходи відносяться на останній план, що свідчить про нерозуміння керівництвом їх суті та значення.
З метою організації ефективного процесу роботи працівників необхідно розробити комплекс заходів із створення нормальних, безпечних для здоров'я працівників умов праці: виділити спеціально обладнане приміщення, забезпечити його достатнім освітленням, опаленням, водопостачанням, забезпечити необхідним обладнанням. З метою попередження нещасних випадків необхідно проводити навчання та інструктажі по застосуванню тих чи інших видів техніки, організувати службу догляду за обладнанням, його ремонтом, модернізацією, створити медичний пункт чи медичний заклад з метою надання першої медичної допомоги чи лікування в цілому. Витрати такого характеру відображаються в системі обліку за дебетом рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».
На наш погляд, заходи, пов’язані з охороною праці та технікою безпеки, є одними з тих, що потребують особливої уваги з боку адміністрації суб’єкта господарювання. Від їх ефективності безпосередньо залежить здоров'я та безпека життя кожного працюючого. З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, створення безпечних умов праці в ЗАТ «Тернопільський молокозавод» функціонує медичний пункт, де можна отримати першу медичну допомогу в разі необхідності. Згідно з інформацією, наведеною у додатку Б видно, що підприємство щорічно збільшує обсяги витрат на створення безпечних для життя і здоров'я робітників умов праці. Однією з основних причин виникнення нещасних випадків на виробництві є несправність техніки, тому ремонтною службою на підприємстві щоденно проводяться перевірки стану виробничого обладнання. Щорічно ЗАТ «Тернопільський молокозавод» витрачає близько 6000 тис. грн. на закупівлю нових і 900тис. грн. на ремонт наявних основних засобів.
Не менш важливою статтею серед усіх соціальних витрат є витрати на мінімізацію негативного впливу діяльності суб’єкта господарювання на природу. Розвиток суспільства супроводжується погіршенням екологічної ситуації. З метою зменшення негативного впливу на навколишнє середовище спершу необхідно отримати інформацію про величину безпосереднього впливу діяльності підприємства на екологічну ситуацію та розробити заходи щодо попередження та ліквідації наслідків забруднення. Такі дії вимагають понесення екологічних витрат, що становлять суму витрат, які підприємство використовує з метою ведення екологічної діяльності. Екологічна діяльність спрямована на охорону атмосферного повітря, охорону та раціональне використання водних ресурсів, земель, природних рослинних, тваринних, мінеральних ресурсів, охорону та збереження природно-заповідного фонду, раціональне використання, зберігання та знешкодження відходів виробництва та побутових відходів. Саме такі напрями природоохоронних витрат наведено в додатку до Рекомендацій щодо складання і заповнення форми державного статистичного спостереження №1 – екологічні витрати «Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи»[4].
Загалом витрати на екологічну діяльність можна поділити на дві групи: капітальні та поточні.
До капітальних витрат можна віднести витрати, пов’язані із будівництвом споруд природоохоронного значення, придбанням і встановленням очисного обладнання, вимірювальних пристроїв, техніки для переробки та утилізації відходів і іншої апаратури і технології, необхідної для попередження, припинення та усунення негативних наслідків на екологію, витрати на їх модернізацію та дообладнання. Такі видатки обліковуються за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
Поточні витрати, пов’язані із екологічною діяльністю доцільно збирати за дебетом рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності» із виділенням відповідних аналітичних рахунків. До таких витрат можна віднести витрати, пов’язані з доглядом та ремонтом природоохоронного обладнання, купівлею і використанням екологічно безпечних речовин, платежами за викиди забруднюючих речовин, організацією екологічного менеджменту тощо.
Використовуючи дані, наведені в додатку В та інформацію про відсутність введених в експлуатацію очисних споруд у ЗАТ «Тернопільський молокозавод» можна зазначити, що підприємство суттєво забруднює атмосферу. Викиди шкідливих речовин в повітря значно зросли у 2007 році та становили 2тис. тонн. Тому, підприємству слід розробити заходи по ліквідації наслідків забруднення атмосфери та встановити очисні споруди.
Проаналізувавши цифрові показники додатка Г слід зауважити про раціональне використання в процесі виробництва ЗАТ «Тернопільським молокозаводом» водних ресурсів, оскільки рівень використання води є значно нижчим від дозволеного ліміту (216 тис. м3). У 2008 році підприємство суттєво скоротило споживання води згідно з політикою економії ресурсів.
Поряд із вищезазначеними витратами необхідно виділити витрати на управління якістю продукції. Як відомо, виробництво якісного продукту дає можливість компанії збільшити власні прибутки, забезпечити довіру з боку користувачів та підвищити власну конкурентоспроможність. З метою випуску якісної та безпечної для здоров'я людини продукції необхідно понести витрати на створення системи управління якістю продукції, організацію та утримання лабораторій чи інших науково-дослідних відділів створення нових зразків продукції та випробування їх на якість, витрати на закупівлю високосортної сировини та матеріалів, витрати на виплату заробітної плати, відрахування на соціальні заходи, оплата послуг сторонніх організацій та інші витрати. Такі витрати збираються за дебетом рахунка 23 «Виробництво».
Ще одним з важливих пунктів соціальних витрат є витрати на проведення благодійних заходів, організацію та реалізацію проектів, пов’язаних із захистом прав людини, які свідчать про підтримку населення, збереження і розвиток національної культури, звичаїв і традицій. До них можна віднести грошову та матеріальну допомогу незахищеним верствам населення (будинкам-інтернатам, сиротинцям, дітям-інвалідам, будинкам пристарілих, населенню, що постраждали від стихійних лих та інших надзвичайних подій), допомога закладам освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, медицини, релігійним організаціям. Такі витрати варто обліковувати за дебетом рахунка 97 «Інші витрати» на субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності».
Підставою для запису на рахунках обліку є первинні документи, які складаються при здійсненні відповідних операцій: розрахункові документи (платіжні доручення, розрахункові чеки), видаткові касові договори, акт- вимога, акт на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітно-забірні картки, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів, інвентарні картки основних засобів, картки обліку руху основних засобів, договори підряду, проектно-кошторисна документація, форми розрахунку амортизації основних засобів, колективний та індивідуальні трудові договори, книга наказів про прийняття, переведення та звільнення з роботи, наказ на надання відпустки, лікарняний листок, табель обліку робочого часу і розрахунку заробітної плати, табель обліку використання робочого часу, відомість обсягу виконаних робіт, авансові звіти, різного роду заяви працівників.
Після відображення господарських операцій на рахунках обліку бухгалтеру необхідно узагальнити дані соціального характеру в облікових регістрах.
Прикладом таких регістрів можуть бути групувальні відомості, які є свого роду регістрами аналітичного обліку. За їх допомогою можна визначити основні напрями здійснення соціальних витрат, їх структуру, фактичні величини, порівняти їх з плановими, що вказані у бюджетах, кошторисах, визначити відхилення та зробити відповідні висновки про ефективність проведення заходів соціального характеру. Таке групування доцільно здійснювати у сфері управлінського обліку, оскільки за кожним з напрямів (управління трудовими ресурсами, охорона праці і техніка безпеки, екологічні заходи, благодійництво) накопичуються різного роду витрати, які у фінансовому бухгалтерському обліку відображаються на відповідних синтетичних та аналітичних рахунках. В ході діяльності їх слід розподіляти за різними центрами виникнення та сферами відповідальності. Зробити таке групування в умовах використання сучасних інформаційних технологій буде нескладно. Варто лише в системі кодування господарських операцій передбачити цю додаткову ознаку, за якою інформація повинна групуватися та фіксуватися в автоматичному режимі у спеціальних відомостях за видами витрат (додатки Д, Е, Ж, К).
Для аналізу структури соціальних витрат та використання зазначеної інформації в процесі управління можна використати досвід Франції у сфері організації однієї з найдосконаліших моделей соціально-трудових відносин. Найхарактернішими рисами такої моделі являється наявність розгалуженої законодавчої бази та застосування програмно-цільових підходів до розв’язання соціально-трудових проблем. Прикладами таких програм є наступні заходи:
1. Держава бере на себе здійснення відрахувань у фонди соціального забезпечення тих підприємств, які зобов’язуються створювати нові робочі місця, а також може застосовувати до цих підприємств пільгове оподаткування.
2. За умови, якщо фірма здійснює навчання персоналу сама або на основі укладеного договору із навчальним закладом, держава повертає їй частину податкових платежів.
3. З 1997 року у Франції з ініціативи державних органів започатковано реалізацію програми “План зайнятості молоді”, яка передбачає укладення п'ятирічних контрактів з кількома сотнями тисяч молодих безробітних. Відповідно до цієї програми уряд зобов'язується компенсувати до 80 % заробітної плати, що виплачується роботодавцями працівникам, охопленим програмою.
4. Економічною і соціальною радою Франції підготовлено окремі пропозиції щодо боротьби і подолання такого негативного явища як моббінг на виробництві, тобто моральне переслідування на роботі. Відповідно створюються асоціації колишніх жертв морального переслідування з метою надання допомоги тим, хто постраждав, ініціювання притягнення до відповідальності винних та пропаганди нормальних психологічних відносин[17].
Україні з метою прогресивного розвитку доцільно запозичувати досвід зарубіжних країн, пов'язаний з ефективною реалізацією програм соціального значення, створювати вітчизняні проекти підтримки соціально відповідальних підприємств, удосконалювати законодавство в частині соціальних показників.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 166 | Нарушение авторских прав