|
Читайте также: |
| 1. Відносини медій з державою та суспільством | |||
| Контроль з боку держави | Незалежність | ||
| Конформізм | Схильність до критики | ||
| Орієнтованість на політику | Непов'язаність із політикою | ||
| 2 Соціальні та культурні цінності | |||
| Орієнтація на реальність | Орієнтація на фантазії | ||
| Серйозність та моральність | Розважальність | ||
| Мистецтво, висока культура | Маскультура | ||
| 3. Організаційні й технологічні риси | |||
| Організаційні наголоси: повідомлення - виробництво - поширення | |||
| Високі технології | Нерозвинені технології | ||
| Професіоналізм | Непрофесіоналізм | ||
| 4. Обставини поширення, сприймання та використання | |||
| Унітарний зміст | Різноманітний зміст | ||
| Зміст, обмежений часом і простором | Зміст, не обмежений часом і простором | ||
| Індивідуальна увага та використання | Колективна (групова) увага та використання | ||
| Використання обмежується часом і простором | Використання не обмежується часом і простором | ||
| Кероване постачання | Некероване постачання | ||
| 5. Соціальні взаємини відправника та одержувача | |||
| Одержувач як приватна особа | Одержувач як член громадськості | ||
| Висока залученість чи прикріпленість | Низька втягненість чи прикріпленість | ||
| Джерело, віддалене у часі, просторі чи культурі | Джерело, близьке у часі, просторі чи культурі | ||
| Інтерактивність | Не-інтерактивність | ||
Ми повинні враховувати надзвичайно інтенсивну динаміку масових комунікацій, пов'язану з розвитком сучасних інформаційних технологій та процесом Глобалізації. Концепт масової комунікації, каже Д. Мак-Квейл, є не більше як ідеальним типом деяких цінностей у загальному дослідженні. Але таким" що відсилає до більшого чи меншого рівня реальності. Специфіка масових комунікацій постійно змінюється. Тому потрібні нові ідеї" які продукуватимуть нові концепти і теорії. Сьогодні під знак запитання ставиться саме визначення: наскільки масовими будуть глобальні комунікації? Зростає кількість медіаканалів та ефективність їхнього поширення. Вони вже переступили межі національних держав. Нові медії є більш інтерактивними, зорієнтованими на індивідуальне споживання і навіть на індивідуальну участь у медіа-процесі. Однак, незважаючи на цілий ряд нових особливостей, це все ще масові комунікації. Про те, що національні уряди також продовжують зберігати свої впливи на формування комунікаційної політики, пише Дж. Каррен.
Універсальна модель структури масових комунікацій була запропонована Г. Лассвеллом. Він вважав, що описати акт комунікації допоможуть відповіді на такі п'ять запитань: хто є комунікатором? що він повідомляє? за допомогою якого каналу? кому? з яким ефектом? На першому місці розташовані ті, хто створюють інформаційне повідомлення. Це т.зв. професійні комунікатори, до яких, окрім журналістів, можна віднести редакторів, менеджерів та власників медій. Наступне місце займає масова інформація. Після неї - ЗМК. За ними - масова авдиторія, якій адресоване повідомлення. Мас-медіа технологічно уможливлюють масові комунікації, включно з налагодженням інтерактивного зв'язку з аудиторією та впливаючи на суспільний характер масових комунікацій. Нарешті, медіа повідомлення певним чином впливають на масову авдиторію. Ці впливи можуть бути різними. Вони зумовлюють певну реакцію авдиторії. Таким же чином структуруються дослідження різних складових процесу масової комунікації. Як бачимо, наведене вище визначення Д. Де Флера і Е. Деніса цілком вкладається у парадигму Г. Лассвелла.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 90 | Нарушение авторских прав