Читайте также:
|
1. Об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері діяльності кредитно-фінансових органів з випуску в обіг та використання документів на переказ, платіжних карток та інших засобів доступу до банківських рахунків.
2. Предмет злочину — підроблені документи на переказ, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків.
У примітці до ст. 200 КК документом па переказ вважається документ у паперовому або електронному вигляді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення тощо).
Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошових коштів із рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей із своїх рахунків на рахунки інших осіб, одержання готівки у касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків і через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Інші засоби доступу до банківських рахунків. Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р. (ВВР. — 2001 р. — № 29. — Ст. 137) розкриває зміст термінів, які використовуються у ст. 200 КК для визначення предмета злочину, у тому числі і для визначення інших засобів доступу до банківських рахунків. Останніми вважаються документи або предмети, крім документів на переказ і платіжних карток, за допомогою яких особа може одержати доступ до певного банківського рахунку і можливість здійснювати операції з грошима, що є на цьому рахунку.
Документи на переказ, платіжні картки або інші документи, що виступають предметом даного злочину, не є цінними паперами.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає в підробці, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту зазначених предметів, а також у використанні підроблених документів на переказ або платіжних карток, або в збуті цих предметів.
Визначення понять підробка, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту або збут підроблених платіжних документів див. коментар до ст. 199 КК.
Використання — це застосовування підроблених документів на переказ або платіжних карток за їхнім прямим призначенням, тобто використання їх при розрахунках із банківським або іншим фінансовим закладом.
4. Підробка, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, використання, збут підроблених документів на переказ або платіжних карток є закінченим злочином із моменту вчинення цих дій.
5. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Особа усвідомлює, що підробляє, отримує, зберігає, перевозить, пересилає, використовує або збуває підроблені документи на переказ або платіжні картки і бажає так вчиняти. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета збуту. Мета збуту припускає, крім передачі іншій особі платне або безоплатно підроблених документів на переказ або платіжних карток, також і мету використовувати ці документи при розрахунках із банківським або іншим фінансовим закладом.
6. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
7. Частина 2 ст. 200 КК передбачає відповідальність за ті ж дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Про поняття повторності злочинів див. ст. 32 КК і коментар до неї. Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.
8. Отримання за підробленими платіжними документами чужих коштів або їх витрата кваліфікується за правилами сукупності злочинів за статтями 200 і 190 КК (шахрайство). Якщо ж особі не вдалося заволодіти відповідною грошовою сумою, то вона відповідає за статтями 200, 15 і 190 КК (замах на шахрайство).
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав