Читайте также:
|
За тридев’ять земель, у далекій країні, кинути лихом об землю, як у рот води набрати, нічим не журитися, прикусити язика, потрапити в халепу, статися несподівано, як сніг на голову, ні за цапову душу, пропасти марно, п’ятами накивати, ні в тин ні ворота, тебе люблю, з тобою добре, нічого не роби, ділась безслідно, десь ділась, неначе крізь землю провалилась, Онися вибігла, вибігла на город, стала кричати, буде кричати, була цікава, вона була, розумна і дотепна, не люблю я, принижуватися перед будь-ким, підняла ґвалт, душу віддати,не вірить, вражий пан, гостра на язик, гнути перед усяким дідьком спину, сядь та й руки згорни, не йме віри, більш розумний, розумні і ввічливі, аналіз речення, члени речення, розділові знаки, найбільш комфортабельний, будемо приїжджати, не йди.
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. Підкресліть головні і другорядні члени речення. Зробіть аналіз речення (просте/складне, двоскладне/односкладне (тип односкладного), поширене/непоширене, повне/неповне, неускладнене/ускладнене (чим).)
1. Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.
2. Я — сам. Вікно. Сніги...
3. Зимовий вечір. Тиша. Ми.
4. Я Вам чужий.
5. Любив…
6. Чого являєшся мені у сні?
7. Чому уста твої німі?
8. Являйся, зіронько, мені хоч в сні!
9. Любов, говорять, найвище щастя
10. Про роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» говорять як про будинок «з багатьма будовами і прибудовами»
11. Стоїть морквяний сік, налитий у склянку.
12. У зоопарку, між вольєрами, шукаємо мавпячу клітку.
13. Ви з ним будете працювати
14. Десять ліцеїстів почали шикуватися.
15. Геннадій повісив носа.
16. В’ячеслав палець об палець не вдарить.
17. Він ні за холодну воду не береться.
18. Я навчаюся, бо думаю про майбутнє.
19. Нехай усі ми будемо братами.
20. Там темно.
21. Фотографую.
22. Сфотографував.
23. У небі літак.
24. Єгор – інженер-конструктор.
25. У лісі чути спів птахів, а у садах – дівчат.
26. По-моєму, ви її не любите.
27. У нашому місті взимку, особливо у січні, дуже часто буває ожеледиця
28. Наприкінці травня приїхав Петров, художник
29. В кінці травня приїхав художник Петров
30. Небо, ще недавно ясне, зоряне, тепер покрилося хмарами.
31. На жаль, запізнився.
32. Україно, ти для мене диво.
33. Мудрість, кажуть, приходить з роками.
34. Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант.
35. Стояв ліс, опушений білим інеєм.
36. Грими, моя пісне могутня, ясна, на всім українськім роздоллі.
37. Звучить рідна мелодія, з юності відома мені.
38. Посріблені ліси окуталися тінню.
39. У полі, між козацькими могилами, мій Дон Кіхот шукає вітряка.
40. Вечір, гаптований золотом, приходить на зміну дню.
41. Вона сиділа склавши руки.
42. Ми з тобою будемо радіти.
43. Я буду крізь сльози сміятись.
44. Сотні птахів почали співати.
45. Хай кожен із вас заспіває.
46. Вони будуть відпочивати.
47. Тут весело.
48. Хлопець виявився не ликом шитий.
49. «Правда й кривда» - твір М.Стельмаха.
50. Холодний вечір.
51. Кожен із нас працює.
52. Читаю «Наймичку».
53. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
54. Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам вовіки незнищенні.
55. Усе-усе навколо на землі в залежності від наших світобачень.
56. Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.
57. Світає.
58. Люби життя у боротьбі щоденній.
59. Висока трава.
60. У нашій хаті – наша правда й сила.
61. В обіймах з радістю журба.
62. Усе менше свят у моїм календарі.
63. Не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу.
64. А мати – у сміх.
65. Мудрість, кажуть, приходить з роками.
66. А мати – у сміх.
67. Давай попливемо у ніч коротку назад по річці незворотного часу.
68. Усе-усе навколо на землі в залежності від наших світобачень.
69. Зоря, здавалось, просвітила знову борцям визвольний, легендарний шлях.
70. Устали зорі, несміливі й кволі.
71. Падає листя, падає, у золото світ убравсь.
72. Засівайся щастям, земле, і квітчайся для століть.
73. Не помилися на межі добра і зла в годину грізну.
74. А Не гнись в поклонах до Європи, бо ти не є жебрак сліпий!
75. Он ліс здіймає золотий бриль, прощаючись із літом.
76. Білий пилок сіявся з неба, устеляв сивою памороззю трави.
77. Зоря, здавалось, просвітила знову борцям визвольний, легендарний шлях.
78. Батько із сином закінчили сіяти.
79. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - роман.
80. Він тримає камінь за пазухою.
81. Уже світає.
82. Місто-герой Київ.
83. Київ – місто.
84. Брат із сестрою дружать.
85. П’ятеро учнів будуть відповідати.
86. Двадцять п’ять слухачів зараховано.
87. Дізнався напередодні події.
88. Не буду собі цим сушити голову.
89. Я почав читати.
90. Тихо, й тепло, й скрізь червоно.
91. Широка ріка спокійно дрімає в легкому тумані.
92. А сонце по-новому світилося в небі голубому.
93. Од щастя – кругом голова, і пристрасть невгасима.
94. Давай попливемо у ніч коротку назад по річці незворотного часу.
95. Над чорним полем одинокий птах летить навскіс із осені у зиму.
96. Хай берези у ситцевих платтях, як школярки, читають нам вірші.
97. Цвітуть волошки в золотому житі, а у траві – мак.
98. Між нами безоднями сполохані вітри.
99. Вечір.
100. Прошу надати мені відпустку.
101. Довго їхав чистим полем.
102. Між нами безоднями сполохані вітри.
103. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - роман.
104. А сонце по-новому світилося в небі голубому.
105. У нашій хаті наша правда й сила.
106. Хай берези у ситцевих платтях, як школярки, читають нам вірші.
107. Усе-усе навколо на землі в залежності від наших світобачень.
108. Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.
109. Устали зорі, несміливі й кволі.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав