Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Dangerous» працював саме Райден. Серед «зіркових» власників

Читайте также:
  1. II. Період, за яким обчислюється середня заробітна плата
  2. А. Обмеження в’їзду, виїзду та транзитного проїзду транспорту через територію епідемічного осередку.
  3. А. Середня смертельна токсодоза.
  4. Базової і повної середньої освіти
  5. Бирма в середине XVII - середине XIX вв.
  6. Біг на середні та довгі дистанції

I Розділ.

Аналіз творчого джерела та визначення вихідних даних для формування колекції.

Аналіз творчого джерела бакалаврської роботи.

 

Колекція буде побудована за натхненням субкультури «панк» та основних рис робіт відомого американського художника – Марка Райдена. Це поєднання двох не поєднаних течій буде своєрідною непростою задачею.

Марк Райден – художник, американський сюрреаліст. Його роботи зацікавили публіку ще в 1990-х роках, коли він відкрив новий жанр живопису «поп-сюрреалізм». Його цікавить те, що різні люди і культури вважають священним. Він добре відомий, його стиль часто можна побачити в творчості інших художників. Часто критики називають його творчість геніальний сюрреалізм в переплетені з поп-культурою.

Його картини повні алхімічних символів, релігійних знаків, первісні пейзажі, елементи нумерології і світових релігійних традицій, а також зображення тварин і дітей з великими очами [3].

Певні риси подачі зачаровують, вони передають окремий світ, фантастичний, місцями жахливий та божевільний, але водночас дуже красивий. В цьому світі він поєднує цікаві елементи дитячих думок, самі мрії дітей, але відображає їх дещо жахаючими. Дехто вважає ці картини незрозумілими, але завдяки своєму неперевершеному стилю «baby art» Марк став відомим.

Кожна його робота має свою цікаву історію, і є багатогранною, оскільки несе змішані почуття та емоції. Роздивлятись ці картини потрібно з особливою увагою, аби зрозуміти вкладений туди сенс і загалом те, що хотів донести до публіки художник.

Зображені діти зовсім не безневинні янголята, а допитливі і жадібні спостерігачі того, що дорослі намагаються приховати. Глядачам картин передається авторське повідомлення того світу, де істоти живуть за принципом дитячої чесності, про відносини один з одним і самими собою. Марк Райден досліджує комфорт дитинства, де є місце уяві, здатності дивуватися світу та відкриттям нових ідей [3].

Загалом маленькі дівчатка зустрічаються з таємничим куточком душі, з однієї сторони в них зображений добрий і не злий казковий світ, а з іншої незрозумілий, розмитий «милими» жахами.

Він створив свій своєрідний стиль, який стирає традиційні межі між низьким та високим мистецтвом[4].

Художник представляє «низькопробний» жанр – так позначили критики одну з гілок сюрреалістичного руху в мистецтві.

Представники «низькопробного жанру» черпають мотиви з численних джерел масової культури, це комікси, музика, татуювання, телебачення. Однак, Райден один з небагатьох митців, якому вдається успішно балансувати між обома сторонами, що представляють образотворче мистецтво і треш [5].

Важливим є той факт, що персонажі в картинах Марка Райдена набувать вигляду героїв Льюїса Керрола в його творі «Аліса в Країні чудес». Він своєрідний Тім Бартон в живописі, оскільки він моторошний казкар, майстер ексцентрики, який експлуатує інфантилізм сучасного глядача.

На сьогодні творчість Марка Райдена захоплює всіх, наслідувачі не довго думаючи назвали себе райденістами.

Мало хто із сучасників може похвалитися невгасаючим інтересом до своїх картин багатотисячної армії шанувальників по всьому світу, та любов`ю критиків. Серед шанувальників таланту Райдена визначний король поп-музики Майкл Джексон. Над оформленням обкладинки і буклету альбому

Dangerous» працював саме Райден. Серед «зіркових» власників

картин художника Роберт де Ніро, Рінго Старр і Бріджит Фонда[5].

В журналі Juxtapoz вийшла серія нових робіт Марка. Ця серія пов’язана з м’ясом, на одній з своїх картин він одягнув дівчинку з блідою шкірою у м`ясну сукню[6].

 

Другою основною складовою є панк – молодіжна субкультура, яка виникла у середині 70-х років в Великобританії, поступово і в США, Канаді та Австралії.

Саме слово «панк» мало багато значень, але в більшості випадків використовувалось як лайливе, воно означало «зіпсований», «нікчемний», «смітник», «покидьок».

Панк бере свій початок від 70-х, оскільки багато молодіжних груп почали експериментувати під впливом таких відомих бендів як The Beatles i Rolling Stones, які взагалі відрізнялись звучанням один від одного.

Взагалі багато груп є основоположниками цього стилю в музиці. Першиою і найяскравішою визнана британська група Sex Pistols, оскільки вони «нанесли удар» в час революції. Окрім них існує ще безліч груп, які в той час мали великий вплив на початок формування цієї субкультури, це такі відомі бенди як Ramones, New York Dolls, Black Flag, The Misfits, The Exploited, Embrace та інші.

Часто панків тісно пов’язують з іншими субкультурами, їх відносять до скінхедів, металістів та готів.

Ця хвиля на той час тягла за собою багато молоді, яка хотіла бути незалежною, мати свої права і жити так, як хочуть вони. Важливим для них було невдоволення владою, тому часто панки розбивали вітрини, здирали плакати, розписували писали на будівлях надписи «Майбутнього нема» та «Я перетворююсь в скотину» [8].

Вони вбачали сенс в анархії, немає порядку – немає правил і меж, кожен живе так, як хоче. Більшість притримувалось анархічних поглядів, і лише меншість підтримувала розвиток ідей капіталізму та комунізму. Свого роду вони були в суспільстві ізгоями. Проте половина належала до вегетаріанців і боролась за права тварин [9].

Панками ставали не тільки підлітки з робітничих околиць, а й учні лондонських художніх коледжів, яких панк-рух залучав можливістю без всякого сорому порушувати традиції в пошуках нового вираження себе [8].

Саме прагнення до свободи заявляло про себе в їхніх діях, словах та зовнішньому вигляді.

Втрачене покоління не могло виглядати так, як «всі нормальні люди». Вони спеціально вдягалися так, аби нашарахати та привернути до себе увагу оточуючих. На початку розвитку, в 70-х роках панки вдягали балахони, майки, розірвані штани: джинси, шкіряні, клітчасті, також шкіряні куртки (косухи), кеди, куртки пошиті зі шматків різноманітних матеріалів, і причому в деяких місцях ці шматки скріплювалися булавками. В 80-х вони додали пояси, ошийники (собачі), високі черевики, а пізніше при виникненні oi-сцени вони одягали підтяжки [10].

Одяг виглядав неохайно, скріплений всім, що могло найбільше здивувати і було неприйнятним для нормальних людей - значками, нашивками, ціпами. Яскравими вони були за рахунок поєднань різних кольорів у фарбуванні волосся та одягу, це червоний, зелений, фіолетовий, жовтий, синій, чорний.

Моду на ірокези ввела британська група The Exploited. Така зачіска завжди привертала до себе увагу, вони ще й фарбували ірокези в різні яскраві кольори, а інше волосся вибривали.

Яскравою представницею стилю панк в одязі є відомий британський дизайнер Вів`єн Вествуд (Vivienne Westwood). В молодості вона була дівчиною Малкольма Макларена - учасника та менеджера відомої групи Sex Pistols. На той час в 60-ті роки була епоха «дітей квітів» - хіпі, Вів`єн та Малкольму це не було близьким по духу, вони були більш зацікавленні в повстанні, і в революції щодо одягу. Вів`єн почала виготовляти одяг тогочасної субкультури 50-х років «Teddy Boy» і для Малкольма Макларена. В 1971 вони відкрили магазин «Let It Rock». Далі до 1972 року інтереси дизайнера перейшли до одягу байкерів: застібки-блискавки, шкіра. Магазин змінив логотип на череп з кістками і дістав назву «Занадто швидко, щоб жити, занадто молодий, щоб померти». Вествуд і Макларен почали випускати футболки з провокаційними непристойними надписами, що призводили до порушення закону. До 1974 року магазин перейменувався в «Секс». В 1976 названі Sex Pistols, якими керував Макларен відправилися на телебачення, в чому їм відмовили, в той же час магазин перетворюється в моду сексуального фетишизму, модними стають ремені і блискавки, оскільки дизайнер надихається ідеологією D.I.Y (не продаватися). Преса назвала це «Панк Рок». При розпаді бенду магазин змінив назву на ім`я власниці Vivienne Westwood. І до сьогодні Вів`єн є одним з найвідоміших дизайнерів в світі моди [11].

Вона двічі була названа кращим дизайнером року. Й досі її вважають представницею панку, оскільки майже кожна її колекція несе в собі дух 70-х.

Не меншої популярності набула друга «панк-пара», яку складали бас-гітарист Sex Pistols Саймон Річі, більш відомий як Сід Вішес та Ненсі Спанджен. Він мав лише 2 кохання в своєму житті – Ненсі та героїн. Сід ідеально підходив на роль панк-рокера, він мав всі характерні звички, одягався своєрідно, любив музику та наркотики. Sex Pistols давали концерти, відправлялися в турне, але останнім часом Ненсі була обузою для групи. Як відомо під дією наркотиків та алкоголю сталася трагедія, внаслідок якої Сід вбив Ненсі кількома ножевими пораненнями, як він виправдовувався «за для кохання», сам помер внаслідок передозування, оскільки хотів бути разом зі своєю коханою. Сід і Ненсі залишилися одним з найбільш яскравих символів панк-культури.

На цих кумирах сьогодні базується вся панк-культура. З`явилися багато нових ідеологій, понять та вподобань, але панки вважають основою тодішній образ життя, музику, ідеологію та кумирів.

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)