Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу

Читайте также:
  1. II. Державна підсумкова атестація в основній школі
  2. III. Основні відомості про емітента
  3. N 1. Джерела та пердумови розвитку вищих психічних функцій
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ ШКОЛИ, ЙОГО ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ
  6. В даний час в базовій конфігурації розглядають чотири основні пристрої: системний блок; монітор; клавіатура; миша.
  7. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу……………………………………………………………………..5

Закономірності розміщення туристичних ресурсів України…..9

Туристичне районування Херсонської області. Аналіз туристичної діяльності……………………………………………….10

РОЗДІЛ ІІ ЗЕЛЕНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ

Зелений сільський туризм України………………………………..21

Передумови розвитку зеленого туризму в селі Зміївка…………23

Діяльність туристичної бази Остапа Вишні (Кринки)…………27

РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пропозиції розвитку нових видів міжнародного туризму Херсонщини…………………………………………………..……...29

Рекомендації удосконалення роботи управлінням туризмом на Херсонщині…………………………………………………………...31

Шляхи розвитку дитячого туризму Херсонщини ………………34

ВИСНОВКИ………………………………………………………………37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………38

Вступ

На даний момент туризм перетворився на масове соціально-економічне явище міжнародного масштабу. Це явище має багато граней і жодна з тих, що існують нині наук не може повністю охарактеризувати його як об'єкт власних досліджень. Туризм в уявленні більшості людей пов'язаний з відпочинком, задоволенням, новими враженнями. Він став характерною рисою способу життя сучасної людини, яка прагне до зміни вражень, пізнання яскравого і різноманітного світу.

Тема розвитку міжнародного туризму в Херсонській області є дійсно актуальною, так як саме ця прибуткова галузь економіки може стати однією з основних статей поповнення державного та міського бюджету.

Мета роботи:проаналізувати стан міжнародного туризму в Херсонській області для розробки проектних рішень щодо його розвитку, з’ясувати основні проблеми в розвитку зеленого туризму, сформулювати шляхи подолання, що до процвітання туристичної ланки Херсонщини

Об’єкт: туристична база України

Предметом дослідження: зелений сільський туризм

Завдання:

1. Проаналізувати стан туризму в Україні.

2. Проаналізувати розвиток зеленого сільського туризму на Херсонщини

3. Розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

 

Методи досліджень: літературно – аналітичний, метод системного підходу

Інформаційна основа: газетні та журнальні матеріали, наукові статті, теоретичні і практичні праці

Структура роботи: робота складається із вступ трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Обсяг роботи машинописного тексту складає сторінки: 6 таблиць, 3 діаграми, 1 графік.

 


РОЗДІЛ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу

 

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності індустрія туризму є вельми складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеню розвит­ку економіки країни в цілому.

На промислово розвинуті країни припадає більш ніж 60% усіх туристів, що прибувають до країни і 70—75% здійснюваних у світі поїздок. При цьому на долю ЄС припадає біля 45% туристів, що прибувають та валютних надходжень. Як зауважили канадські спеціалісти функціонування економіки індустріально розвинутих країн з одного боку робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і ріст виробничих збитків на підприємницькі переміщення, а з іншого боку,— створювало робітникам матеріальні можливості переміщень для дозвілля, в т. ч. й за кордон [37].

Географія міжнародного туризму визначатиметься пріоритетними для туристів факторами привабливості тих чи інших регіонів країн. Наприклад, Франція, Англія, Німеччина, Швеція — висока концентрація історичних і культурних пам'яток, спрощений візовий режим, високий рівень сервісу; Бразилія — широкий розвиток екологічних турів Амазонією, екзотична природа, сучасна архітектура, дизайн столиці країни; Кіпр — вигідна система оподаткування, сучасна банківська мережа, добре налагоджена структура телекомунікацій, спрощена процедура створення офшорних компаній (10 днів); Ізраїль — ріст паломницького туризму, наявність широкого спектру оздоровчих центрів, тури 4-ма морями, наявність молодіжних таборів, високий рівень обслуговування, довготривалість туристичного сезону; Середньоземноморський регіон в цілому — розвинена інфраструктура туризму, високий рівень обслуговування, комфорт­ний клімат, велика тривалість туристичного сезону, поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам'яток; ОАЕ — низькі ціни на електроніку та побутову техніку доброї якості, мінімальні податки, практика системи «TAX FREE», великий досвід каргоперевезень; Азіатський регіон в цілому — політична стабільність, екзотична природа і культура, зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію і Океанію, головний напрямок «пляжного» відпочинку взимку.

Економічна ефективність міжнародного туризму має загальне визначення. Суть: на кожну одиницю трудових, матеріальних, фінансових затрат потрібно досягти суттєвого збільшення об'єму виробництва і реалізації суспільно-корис­ного продукту [18]. Таким чином можна сформулювати тезу про те, що збільшення ефективності туризму повинно йти шляхом постійного зростання валютних надходжень від іноземних туристів при відносному скороченні матеріальних, трудових і фінансових затрат на організацію їх прийому та обслуговування.

За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно подорожує понад 800 млн. чоловік. Прибутки від світового туризму в 1999 році становили $400 млрд., або близько 12% світового валового продукту. Більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень національного бюджету. В 90-х роках 20 сторіччя щороку заробляли на туризмі: США — 58 млн. ам. дол., Італія та Франція — 27 млн. ам. дол., Іспанія — 25 млн. ам. дол. Узагальнюючи діяльність багатьох розвинутих країн в сферу туризму, Комісія ЄС оприлюднила прогноз основних тенденцій розвитку туризму до 2015 років. Насамперед в ньому відзначається, що:

1. Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі ста­нуть частішими, але менш тривалими, так як витрати на одну поїздку знизяться.

2. Групи, включаючи сімейні зменшуватимуться і обиратимуть більш гнучку програму відпочинку.

5. Активніше за інших подорожуватимуть дві вікові групи: люди похилого віку і молодь.

6. Стан навколишнього середовища стане одним із найбільш домінуючих факторів залучення туристів, особливо в сільських та прибережних міст.

Розвиваються нові форми туризму, направлені на збільшення притоку туристів. Широко використовуються відносно недорогі індивідуальні і групові інклюзив-тури. Агрітуризм — це тихий спокійний туризм на відміну від класичного туризму міста з його гамірливими розвагами. В Італії іноземні туристи, що приїздять на автомобілі, можуть пред'явивши «Туристичне посвідчення на пальне» (видається митницею при в'їзді) придбати талони на бензин за зниженими цінами. Протягом усього періоду перебування вони мають право на безкоштовну аварійну допомогу, яку надає «Автомобільний клуб Італії». В жовтні 1997 року на Кіпрі відбулася міжнародна конференція судновласників, на якій обговорювалися перспективи розвитку круїзних маршрутів. Фахівці відзначили тенденцію щорічного збільшення бажаючих здійснити морську мандрівку. Прибуток судовласників у 1996 році склав 12 млрд. доларів. Попит перевищує пропозицію, тому ця ніша туристичного бізнесу інтенсивно розвиватиметься. Вирішується проблема недопущення відтоку національної валюти: туристи практично живуть на судні, що є територією країни-судновласника, і більша частина грошей витрачається саме на судні.

Екологічний туризм — прямо пов'язаний з новим екологічним образом життя, котрий все більше знаходить розповсюдження в розвинутих країнах. Найбільш відомими об'єктами екологічного туризму є:

— Йєллоу-стоунський національний парк (США), площа — 5 тис. км. кв., щорічний обіг понад 1,5 млрд. дол.;

— Калахарі Генсбок (ПАР), площа біля 90 тис. га, щорічний обіг 300 млн. дол.;

— Серенгеті (Кенія), площа біля 0,8 млн. га, щорічний обіг 50 млн. дол.;

— Фьордленд (Нова Зеландія), площа 1,2 млн. га, обіг — 120 млн. дол. Уряди країн активно регулюють туристичну діяльність. Наприклад, в 1959 році в Італії було створено міністерство з питань туризму та видовищних підприємств, а в його рамках — генеральна дирекція з питань туризму. Вона розробляє основні і найбільш перспективні напрямки розвитку цієї сфери. Велику роль відіграє Національне управління туризму (ЕНІТ), завданням якого є проведення рекламних заходів з метою збільшення туристського потоку з-за кордону. Для цього створені інформаційні представництва за кордоном і на кордоні (вони діють у більшості країн світу, але в декількох країнах ЕНІТ діють через державну авіакомпанію «Аліталія» та інші фірми; проводяться рекламні кампанії, досліджується міжнародний туристичний ринок. На місцях працюють обласні та провінційні управління туризму. В 1972 році був виданий декрет президента «Про передачу областям адміністративних функцій держави в сфері туризму і готельної індустрії, а також штату працівників». Відповідно до нього в компетенцію областей передавалися наступні функції: створення програм розвитку обласного туризму та його стимулювання; організація туристичних виставок; контроль за діяльністю провінційних управлінь з туризму і автономних підприємств в місцях лікування, перебування і туризму, призначення і зняття з посади членів адміністративних рад цих закладів; контроль за діяльністю інших місцевих організацій з питань туризму; визнання та ліквідація курортних, готельних та туристичних підприємств, розмежування сфер діяльності між ними та їх класифікація; контроль за діяльністю агентств з туризму; розподіл та розміщення нерухомої власності; підготовка гідів, перекладачів.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 255 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)