Читайте также:
|
Назаренко Катерина
Науковий керівник: доцент Марчик В.І.
Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «КНУ»
Актуальність. Діяльність серцево-судинної системи людини є невід’ємною частиною її процесів життєдіяльності, вона забезпечує перебіг процесів метаболізму в організмі індивіда а також сприяє гомеостазу. Наукові дослідження спрямовані на вивчення показників розвитку серцево-судинної системи наразі є чи не найнеобхіднішим компонентом в системі досліджень стану здоров’я студентів в цілому, адже саме показники роботи серця відображають загальний ступінь мобілізації організму. Як фізичне, так і моральне здоров’я молоді, яка є майбутнім нашої держави, має стояти на першому місці.
Аналіз останніх публікацій. Розглянувши матеріали стосовно заданої теми, приходимо до висновку, що на сьогодні існує багато праць присвячених саме проблемі розвитку та функціонування органів серцево-судинної системи у підростаючого покоління, яке, так би мовити, є майбутнім держави. Автори зазначають, що основні причини порушень у діяльності серцево-судинної системи: зниження фізичної активності, порушення режиму і якості харчування, значні психічні навантаження, вживання алкоголю і наркотиків, куріння. Нормальній роботі серця сприяють фізичні вправи, активний спосіб життя [1, c.320]. У країні не культивується ставлення до власного здоров’я як до найбільшої цінності – подібне прагнення не стало самозрозумілим, життєво необхідним та модним, особливо серед молоді. Критичний рівень здоров’я та фізичного розвитку студентської молоді в наслідок зниження рухової активності при зростаючому статичному та психоемоційному напруженні процесу навчання, впровадження комп’ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливі екологічні умови, зростання антисоціальних проявів серед учнівської молоді, висувають перед державними органами, педагогічною громадськістю першочергове завдання – збереження та зміцнення здоров’я студентів [2, с.188-189]. Дійсно, на сьогодні, в умовах інформаційного суспільства, в умовах впровадження реформ національної освіти, на перше місце виходять саме підходи виховання та навчання молоді, спрямовані на зміцнення їх морального та фізичного здоров’я. Вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему виражається в тому, що поліпшуються коронарний кровообіг та обмінні процеси в серці, поліпшується венозна гемодинаміка, знижується кількість холестерину в крові [3, с.247].
Метою дослідження стало визначення типу реакції серцево-судинної системи організму на дозоване фізичне навантаження.
Методика дослідження. В дослідженні прийняли участь студентки 1-го курсу навчання Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «КНУ» фізико математичного факультету (всього 23 особи) не залежно від медичної групи. Було використано одномиттєву функціональну пробу Мартіне-Кушелевського для визначення типу реакції серцево-судинної системи організму на дозоване фізичне навантаження. Під дозованими фізичними навантаженнями слід розуміти навантаження строго визначеного обсягу та тривалості. А саме в ході досліджень, студентки повинні були виконати 20 глибоких присідань за 30 секунд. Тип реакції серцево-судинної системи був оцінений на підставі порівняльного аналізу розмірів ЧСС і АТ, зареєстрованих у стані спокою (ЧСС1 і АТ1) і після дозованого фізичного навантаження (ЧСС2 і АТ2). Був оцінений також час відновлення даних параметрів. Взагалі виділяють такі типи реакції серцево-судинної системи організму на дозоване фізичне навантаження:
Нормотонічний. ЧСС збільшується не більше, ніж на 100%. Систолічний тиск підвищується на 15-35 мм.рт.ст., а діастолічний при цьому залишається постійним або знижується на 5-10мм.рт.ст. Відновлювальний період триває близько трьох хвилин. Зустрічається в тренованих людей.
Гіпертонічний. ЧСС збільшується істотно (більше, ніж на 100%). Систолічний і діастолічний артеріальний тиск підвищується одночасно більше, ніж на 30%. Відновлювальний період перевищує 5 хвилин. Гіпертонічний тип реакції характерний для станів, що супроводжуються артеріальною гіпертензією.
Гіпотонічний. ЧСС зростає більше, ніж на 100%. Систолічний тиск підвищується мало, частіше знижується. Діастолічний тиск зменшується. Цей тип зустрічається при серцевій недостатності, при перевтомі, викликаній великим фізичним навантаженням, у людей, що перенесли інфекційні захворювання (у реконвалесцентів).
Діастонічний (феномен «нескінченного тону»). ЧСС підвищується більше, ніж на 100%. Систолічний тиск значно збільшується (до 200 мм.рт.ст.), а діастолічний не прослуховується. Зустрічається після виснажливих фізичних навантажень (особливо «форсованого» характеру), у людей, що перенесли інфекційні захворювання і мають відхилення з боку нервової системи або підвищений артеріальний тиск, викликаний фізичною перенапругою.
Реакція зі сходинковим підйомом. Характеризується істотним ростом ЧСС, а також тим, що систолічний артеріальний тиск на 2-ій або навіть 3-ій хвилинах відновлення може бути вищим, ніж після дозованого навантаження. Зустрічається у випадку ослабленої функціональної здатності серця, в людей, які перенесли інфекційні захворювання, в людей літнього віку при швидкісній роботі.
Результати дослідження. За результатами опрацювання, отриманої на основі результатів проведених досліджень, інформації було виявлено, що у більшості студенток переважають саме нормотонічні та гіпертонічні типи реакцій серцево-судинної системи, а саме: у 43% випробуваних проявилася гіпертонічна реакція, у 40% випробуваних – нормотонічна реакція, а у 17% проявилася гіпотонічна реакція серцево-судинної системи, діастонічної реакції та реакції зі сходинковим підйомом не було виявлено (рис. 1). 
Рис. 1. Показники реакцій серцево-судинної системи.
Висновки:
1. Проведені вимірювання ЧСС та АТ дали змогу констатувати відповідні типи реакцій на підставі порівняльного аналізу розмірів ЧСС і АТ, зареєстрованих у стані спокою і після дозованого фізичного навантаження, враховуючи, також, час відновлення даних параметрів.
2. Було виявлено, що у 43% випробуваних проявилася гіпертонічна реакція, у 40% випробуваних – нормотонічна реакція, а у 17% проявилася гіпотонічна реакція серцево-судинної системи. Феномен «нескінченного тону» або діатонічну реакцію та реакцію зі сходи новим підйомом не було визначено.
3. Саме у студентів з певною фізичною підготовкою спостерігається нормотонічна реакція, тому безперечно фізичні вправи сприяють покращенню функціонування органів серцево-судинної системи, а, отже, для більш точного та дієвішого їх впливу на організм необхідно знати основні показники роботи серця, до яких відносять реакції серцево-судинної системи організму на дозоване фізичне навантаження.
Література
1. Біологія: довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів: Навчально-методичний посібник. – 2-ге видання./ авт. колектив: О.А.Біда, С.І. Дерій, О.А. Спрягайло [та ін.]; за заг.ред. Л.І. Прокопенко. – К.: Літера ЛТД, 2010. – С. 316-320.
2. Корсун К. Актуальність проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз у навчально-виховному процесі студентів/ К.Корсун// Матеріали І туру VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. [Дидактико-методичні аспекти фізичної культури], (Херсон, 19 грудня 2013 р.)/ М-во освіти і науки України, Херсонський державний університет. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2013. – С.188-190.
3. Ткачов Д. Вплив занять фізичною культурою на організм людини. Стан здоров'я молоді/ Д.Ткачов // Матеріали І туру VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. [Дидактико-методичні аспекти фізичної культури], (Херсон, 19 грудня 2013 р.)/ М-во освіти і науки України, Херсонський державний університет. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2013. – С.246-248.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав