Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд

1. Суспільна небезпечністьзлочину полягає в тому, що він посягає на нормальну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, нормальну роботу підприємств, установ, організацій, які забезпечують діяльність вищеназваних органів.

2. Предметомзлочину є будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (пошта, телеграф, навчальні заклади, банки, енергетична система та ін.). До них належать, зокрема, будівлі і споруди, що забезпечують діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, місцевих державних адміністрацій тощо. Це можуть бути будівлі і споруди, в яких знаходяться зазначені органи, а також будівлі і споруди, які належать господарюючим суб'єктам незалежно від форми власності, діяльність яких пов'язана із забезпеченням нормального функціонування названих органів. Якщо предметом злочину є транспортні підприємства (вокзали, аеродроми, порти, станції або інші транспортні підприємства), вчинене охоплюється ст. 279 КК і кваліфікації за ст. 341 КК не потребує.

3. Об'єктивна стороназлочину виявляється в діях, а саме: у захопленні державних або громадських будівель чи споруд.

Під захопленням будівель чи споруд слід розуміти протиправне вторгнення і зайняття цих об'єктів, встановлення контролю над ними, блокування їх роботи.

Якщо захоплення поєднане із застосуванням насильства до осіб, які перешкоджають здійсненню злочинного наміру винного, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів: ст. 341 КК і відповідною статтею про злочини проти життя та здоров'я особи. У випадках, коли захоплення будівель чи споруд поєднане з умисним знищенням чи пошкодженням чужого майна, вчинене кваліфікується за ст. 341 і за наявності достатніх підстав за ст. 194 КК.

Для наявності об'єктивної сторони не має значення, захоплені всі приміщення будівлі чи споруди або частина їх площі..

Спосіб захопленнядержавної або громадської будівлі чи споруди може бути різним: відкритим, таємним, насильницьким, обманним тощо.

4. Склад злочину формальний. Злочин вважається закінченим з моменту захоплення хоча б частини площі будівлі чи споруди. Тривалість незаконного утримання цих об'єктів на кваліфікацію злочину не впливає.

5. Суб'єктивна стороназлочину — прямий умисел. Винний усвідомлює суспільну небезпечність захоплення державної або громадської будівлі чи споруди і бажає його здійснити. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є спеціальна мета — незаконно користуватися або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій. Мотив злочину на кваліфікацію не впливає.

6. Суб'єктзлочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві

Об'єктомзлочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади і об'єднань громадян, особисту недоторканність та здоров'я їх представників.

2. Потерпілими від злочину можуть бути представники влади (ч. 1 ст. 342 КК), працівники правоохоронних органів, члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовці (ч. 2 ст. 342 КК).

З об'єктивної сторонизлочин, передбачений ч. 1 ст. 342 КК, полягає В опорі представнику влади під час виконання ним службових обов'язків, Ч. 2 — в опорі працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків по охороні громадського порядку.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення опору.

6. Суб'єктивна стороназлочину характеризується виною у формі прямого умислу. Винний усвідомлює, що чинить опір саме представникові влади, працівникові правоохоронного органу під час виконання службових обов'язків, або члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцю — під час охорони громадського порядку, і бажає тим самим перешкодити виконанню ними своїх обов'язків. Якщо особа не усвідомлювала, що чинить опір названим особам, склад даного злочину відсутній. Такі дії можуть бути кваліфіковані, за наявності необхідних ознак, як злочин проти життя та здоров'я особи або проти власності.

7. Суб'єктзлочину — будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Ним може бути не тільки особа, щодо якої потерпілий здійснював певні законні дії, а й особа, яка чинить опір здійсненню таких дій щодо інших громадян.

Дата добавления: 2015-11-26