Читайте также:
|
Дорожнє будівництво вимагає значної кількості будівельних матеріалів. Так, для будівництва дорожніх одягів потрібні щебінь, гравій, пісок, транспортування яких на значні відстані обходиться дорого. Тому будівельні матеріали на будівництво економічно вигідно поставляти з найближчих притрасових родовищ. Вимоги щодо охорони родючих орних земель, якщо неможлива розробка придорожніх резервів, спричинюють потребу пошуку місць для закладання зосереджених кар'єрів грунтів, придатних для зведення земляного полотна.
Родовища піску досліджують в смузі до 10 км завширшки в боки від траси, а каменю і гравію - до 40 км і більше.
В місцях, де за попередніми даними пошуки тих чи інших матеріалів безперспективні, збирають відомості про існуючі кар'єри каменю, щебеню, гравію, піску, з яких можна добути потрібні матеріали. Слід з'ясувати можливі шляхи доставки матеріалів залізничним, водним чи змішаним транспортом, станції або пристані, на які можна організувати доставку матеріалів, можливість виділення потрібних площ для розвантажування і складування матеріалів, стан під'їзних шляхів від складів до траси, можливість одержання тієї чи іншої кількості матеріалів, транспортних засобів, умови організації навантажувально-розвантажузальних робіт.
У місцях можливого залягання матеріалів методом копання шурфів і буріння свердловин складають ескізи родовищ і визначають їхні запаси.
На стадії рекогносцировочних розвідувань оглядають місця, де вже ведеться розробка матеріалів або є оголення і виходи будівельних матеріалів на поверхню, встановлюють наявність родовища, орієнтовно визначають запаси і якість матеріалу в родовищі. Пошуки піску і гравію ведуть вздовж долин водотоків, оглядаючи заплавні і руслові відкладення й оголення терас.
На вибраних найперспективніших родовищах проводять пошукові роботи, закладаючи невеликі виробки, призначені для установлення меж залягання товщини покривного шару і оцінки якості матеріалів. У зв'язку з цим у ряді місць улаштовують прикопки. Для взяття проб матеріалу викопують два три шурфи на глибину до 1 м або бурять свердловину.
Детальне розвідування ведуть тільки на ділянках, вибраних для розроблення. На площі родовища закладають сітку виробок (свердловин або шурфів) по квадратах з відстанню між ними 200...300 м, а при складному рельєфі - 50 м. Одночасно з розмічанням квадратів, у вершинах яких улаштовують виробки, виконують топографічне знімання ділянки. Бурінням свердловин, закладанням шурфів визначають придатність ґрунту, глибину і необхідну площу розробки, шляхи транспортування ґрунту на трасу.
Для кожного родовища складають паспорт, який включає: план родовища, прив'язаний до місцевості, із зазначенням місць шурфів або свердловин з їхньою нумерацією; колонки по шурфах або свердловинах із зазначенням розкриву і шарів породи; розріз породи (зображають розгорнутою зарисовкою всіх стінок шурфа); геологічні розрізи родовищ на двох взаємно перпендикулярних напрямках через 50... 100 м; таблиці аналізів гранулометричного складу пухких порід для шарів родовища; таблиці результатів випробувань міцності кам'яних і гравійних матеріалів: опис родовища, характеристики породи з прив'язкою до місцевості (найближчого населеного пункту, річки, дороги і т. ін.) з рекомендаціями щодо організації розробки; характеристику розкриву, метод розробки, умови відведення поверхневих і ґрунтових вод, шляхи транспортування породи, їхнього стану і т. ін.
У паспорті наводяться міркування про доцільні методи розробки, збагачення (якщо це потрібно) і переробки матеріалів.
Підрахунок запасів матеріалу, який є в даному родовищі, виконують множенням площі родовища на середню товщину шару корисного матеріалу.
Якщо потужності шарів в окремих виробках значно відрізняються між собою, то точніше об'єм можна визначити методом трикутників.
Зразки гравію мають утримувати середній склад матеріалу в родовищі. Для цього на всій товщі гравію зрізують шар 0,5 м завширшки і 0,2 м завглибшки. Одержаний матеріал змішують і з нього беруть пробу для визначення гранулометричного складу, вмісту пилуватих і глинистих частин, петрографічного складу, обкатаності і зношення. Для пісків визначають домішку глини, гранулометричний склад, коефіцієнт фільтрації. Маса проби, яку направляють у лабораторію, має бути не менше ніж 20 кг.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав