Читайте также:
|
Він вперше у вітчизняній педагогіці глибоко розкриває суть таких понять як: людяність, патріотизм, відповідальність, гідність, терпимість, тактовність.
На конкретних прикладах подається методика утвердження в юних душах почуття совісті, сорому, справедливості, щедрості, милосердя. Ідеал справжньої людини визначається Сухомлинським на засадах загальнолюдських цінностей і народної педагогіки, об’єднує найкращі риси менталітету українського народу.
Отже, найголовніші методи гуманістичного виховання:
1. Виховання словом:
- роз’яснення вчителем моральних понять, цінностей, норм, правил гуманної поведінки; - етичні бесіди; словесне виявлення довіри і недовіри; - навіювання; - переконання, роздуми; - створення казкових образів гуманної поведінки і взаємовідносин тощо.
2. Виховання прикладом:
- відношення до людей, навколишнього світу, природи, України, людства.
3. Система методів організації діяльності і формування досвіду гуманної поведінки дітей:
-вправлення (добрі справи); -організація спеціальних педагогічних ситуацій; -доручення; -спонукання до творчо корисної діяльності; -створення ситуації успіху тощо.
4. Стимулювання й оцінювання вчинків, поведінки, діяльності:
- похвала, заохочення, примус, осудження, недовіра, нагляд, заборона, обмеження, моральна підтримка та інші.
5. Самовиховання, саморозвиток учнів як вершина, мета виховання.
Сухомлинським було розроблено гуманістичні принципи педагогіки:
Пізнання багатогранності дитини.
- Віри в її неповторність і талановитість.
- Визнання природного оптимізму дитини.
- Обережного звернення до її душі й розуму.
Захисту багатства людської природи в дитячій душі.
Виховання в учнів самоповаги.
Утвердження краси в природі і в людині.
73. Основні категорії педагогіки:
Педагогіка, як і кожна наука, має свій понятійний апарат - систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних категорій належать виховання, навчання й освіта.
Виховання - цілеспрямований та організований процес формування особистості.
У педагогіці поняття "виховання" використовують у різних значеннях.
Виховання в широкому соціальному значенні означає формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, обставин, суспільного ладу. Стверджуючи "виховує життя", мають на увазі виховання в широкому значенні цього слова. Оскільки дійсність нерідко буває суперечливою і конфліктною, то особистість може не лише формуватися під впливом середовища, а й деформуватися під впливом антисоціальних явищ, або, навпаки, загартовуватись у боротьбі з труднощами, виховувати в собі несприйнятливість до них.
Виховання в широкому педагогічному значенні охоплює формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка ґрунтується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.
Виховання у вузькому педагогічному значенні є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога, спрямованою на досягн. конкретної мети в колективі учнів.
Справжнє виховання за своєю сутністю є глибоко національним. "Національне виховання, - писала український педагог Софія Русова, - забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів..."
Національне виховання - виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.
Будучи конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного, демократичного виховання, національне виховання забезпечує етнізацію дітей.
Етнізація - наповнення виховання національним змістом, що забезпечує формування в особистості національної самосвідомості.
На певному щаблі суспільного розвитку складовою частиною виховання в широкому його значенні стає освіта.
Освіта - процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.
Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі освіти.
Навчання - цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої відбувається засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
У живому педагогічному процесі означені цими педагогічними категоріями феномени взаємопов'язані та взаємозумовлені. І в широкому соціальному, і в широкому педагогічному значенні виховання охоплює навчання та освіту, а закономірністю навчального процесу є виховуючий характер навчання.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав