Читайте также:
|
Колектив — не застигла структура, він постійно розвивається, проходячи певні стадії. Існує кілька підходів до вивчення стадій (етапів) розвитку дитячого колективу. Так, згідно з концепцією А.С.Макаренка, стадії розглядають відповідно до поставлених вимог. Дитячий колектив, за вченням А. Макаренка, у своєму розвитку проходить декілька стадій.
І стадія: створення колективуучнів, коли педагог висуває вимоги безпосередньо до всієї групи.
Ця стадія характеризується недостатньою організованістю, розрізненістю учнів, лише формально об’єднаних в один клас. Учитель виступає організатором колективу, єдиним джерелом вимог до учнів. Колектив лише формується, члени його недостатньо знають один одного, не виявляють ініціативи в діяльності. Ще не сформований його актив. На цій стадії педагог має справу з класом, який поки що не можна назвати колективом. Паростки колективізму можуть пробитися лише в результаті великої, напруженої роботи вихователя.
На цій стадії відбувається знайомство класного керівника з дітьми, що переходить у систематичне, глибоке вивчення їх. Ознайомлення учнів з єдиними вимогами, правилами внутрішнього порядку та режимом дня школи.
Дисципліна і порядок в класі чи школі тримається на основі вимоги вихователя. Проте це не означає, що на першій стадії учитель лише вимагає. Він вдається до всіх засобів впливу на дітей. Вчитель використовує вправи, ігрові елементи (заохочення, змагання) для закріплення цих вимог. Велике значення на початку роботи з колективом має спільна для всіх цікава діяльність, вона може захопити дітей, зумовити в них перші колективні переживання. Можна використати також інтерес учнів до особи педагога, до його роботи. Цікава розповідь матеріалу на уроці, організація захоплюючих для всіх дітей заходів у позанавчальний час – усе це привертає увагу дітей до вчителя.
Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного впливу, то вони звикають до цього і згодом їх важко підкорятися впливові органів учнівського самоврядування.
ІІ стадія — поширення впливу активу на весь колектив, коли вимоги поряд із педагогом висуває актив класу.
На цій стадії в класі виділяються учні (актив), які підтримують вимоги вчителя і готові до співробітництва з ним. Вони не тільки самі погоджуються з нормами поведінки, яких вимагає педагог, але й переконують у необхідності їх дотримання інших учнів класу.
Особливу увагу приділяє педагог створенню активу класу та засвоєнню ним своїх прав і обов'язків, методів роботи. Процес перетворення учня на активіста розгортається поступово. Спершу вчитель залучає його до різних форм контролю за працею та поведінкою інших. Якщо учень не зразу впорається зі своїми завданнями, учитель допомагає учневі. Важливо, щоб з часом актив класу перейшов від функції контролера до функції організатора.
Через актив класний керівник висуває дальші перспективи діяльності колективу (у навчанні, праці, спорті, іграх тощо) і водночас зміцнює їх авторитет у середовищі школярів, частково передає їм свої функції з питань організації дітей: організацію прибирання шкільної кімнати, спільне харчування в їдальні, підготовку до свят тощо.
Розвиток колективу на цій стадії пов'язаний з подоланням протиріч:
— між колективом і окремими учнями, які випереджають у своєму розвиткові вимоги колективу або, навпаки, відстають від них;
— між нормами поведінки колективу і нормами, які стихійно складаються в класі;
— між окремими групами учнів з різними ціннісними орієнтаціями та ін.
Тому в розвиткові колективу неминучі стрибки, зупинки, рух назад.
На цій стадії набуває великого значення принцип паралельної дії, обґрунтований А.С.Макаренко: на вихованця одночасно повинно впливати щонайменше три сили: вихователь, актив і весь колектив. Саме А.С.Макаренко наводив такий приклад конкретного застосування цього принципу.
Петренко спізнився на завод. Його можна викликати і зробити зауваження. Це буде прямим впливом на нього. Щоб підключити колектив до впливу на вихованця, він викликає не Петренка, а командира його загону і робіть йому зауваження, що в його загоні є спізнення. Цей захід виявляється недостатнім. Тоді збирається увесь загін і висловлюється зауваження: ваш загін спізнюється на завод. У цьому випадку вихователь впливає на вихованця через актив і колектив у цілому.
Друга стадія може тривати один-півтора року, що залежить від стосунків усередині колективу і від того, наскільки колектив став суб'єктом виховання, чи можна його цілеспрямовано використовувати з метою індивідуального розвитку кожного учня. На її початку колектив нібито поділений на три соціально-психологічні мікрогрупи:
— активістів (опору класного керівника);
— пасивних учнів (які поступово долають байдужість);
— «ядро опору» (педагогічно занедбані діти).
Наприкінці її клас стає психологічно та педагогічно однорідним.
ІІІ стадія – вирішальний вплив громадської думки, коли вимоги висуває колектив до себе та до його членів.
Ця стадія характеризується високим рівнем згуртованості групової самосвідомості, єдиною системою групових норм (громадська думка), дотримуватися яких повинен кожний член колективу. Дитячий колектив стає суб’єктом виховного впливу, джерелом вимог до поведінки своїх членів. Виникає атмосфера взаємної доброзичливості, вимогливості, колектив стає фактором, який спонукає дітей до самовиховання.
На третій стадії розвитку колективу позиція вихователя зазнає подальших змін. Вона стає дуже рухливою. Педагог менше контролює і частіше скеровує діяльність колективу. Вихователь надання право колективу самостійно, без втручання класного керівника, розв'язувати питання про заохочення і стягнення, планування своєї роботи та ін.
ІV стадія – самовиховання як вищий тип виховання в колективі, коли вимоги вихованець ставить сам до себе на фоні вимог колективу .
Цей етап передбачає створення такої моральної атмосфери, коли кожний вихованець сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе і, відповідно до цих вимог, вибирає способи поведінки. Завдяки міцно засвоєному колективному досвіду у нього розвивається інтерес до самовиховання, що переходить у внутрішнє прагнення до вдосконалення особистих якостей, рис характеру. Виконання моральних норм стає його потребою, процес виховання переходить у процес самовиховання.
Педагог інструктує, консультує, надає методичну допомогу щодо прийомів самовиховання (самоаналізу, самонавіювання, самонаказу, самовідмови від негативного), поступово привчаючи до нього весь колектив. Допомагає учням визначити потрібні для самовдосконалення якості, скласти індивідуальні плани самопізнання, саморозвитку. Беручи до уваги вимоги колективу до кожного його учасника, досягнутий рівень розвитку колективу, вікові та індивідуальні особливості дітей, педагог коригує самовиховання, створює загальну мажорну атмосферу. На цій стадії педагогом створюються умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.
Також на цій стадії розвитку первинний колектив виходить на активну взаємодію з іншими первинними колективами, ставить до них певні вимоги, надає допомогу.
Отже, згідно з концепцією А.С.Макаренка, стадії розвитку дитячого колективу розглядають відповідно до поставлених вимог.
Заслуговує на увагу концепція А.М.Лутошкіна, яка включає п’ять етапів розвитку колективу, залежно від ступеня самоорганізації колективу:
Ø “Піщаний розсип” – - кожний у групі сам по собі, наче піщинка.
Ø “М’яка глина” – у групі виникають внутрішні зв’язки між дітьми.
Ø “Блимаючий маяк” – у групі виділяється актив, мета діяльності стає спільною. Однак вихованцям не вистачає волі і стійкості.
Ø “Червоний парус” – символ спрямованості вперед, дружньої вірності, неспокою. У такому колективі живуть і діють за принципом “Один за всіх і всі за одного”. Правда не завжди тут готові прийти на допомогу іншим колективам, які цього потребують.
Ø “Палаючий факел” – колектив не задовольняє власне щастя, він поспішає на допомогу тим, хто її потребує. У такому колективі проявляються почуття взаємної турботи, піклування, а також турботи про молодих товаришів, старших, однолітків. Колектив перетворюється з об’єкта виховання – на суб’єкт виховання, стає носієм виховуючи функцій.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав