Читайте также:
|
Виховання учнівського колективу
Формами життя вільного людського колективу є рух уперед, формою смерті – зупинка.
А.С.Макаренко
ПЛАН
1. Поняття колективу: суть, ознаки, функції, структура.
2. Стадії розвитку колективу та роль педагога на кожній із них.
3. Шляхи згуртування колективу.
4. Виховний вплив колективу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – С.180-206.
2. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка: Навч. посібн. В., 2001, – С.161-168.
3. Дубасенюк О.А., Іванченко А.В. Практикум з педагогіки. – Київ, 1996. – С.202-219.
4. Історія педагогіки / За ред. М.В.Левківського, О.А.Дубасенюк – Житомир, 1990. – 336 с.
5. Красовицький М.Ю. Практична педагогіка виховання. К., 2000, – С.133-155.
6. Макаренко А.С. Педагогічна поема. – К.: Молодь, 1969. – 560 с.
7. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене. Київ, 2001. – С.435-453.
8. Педагогічний пошук / Упоряд. І.М.Баженова. – Київ, 1988. – 496 с.
9. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу. – К.: Рад. школа, 1971. – 207 с.
10. Фіцула М.М. Педагогіка. – Київ, 2000. – С.355-372.
11. Шквир О.Л. Методика роботи класного керівника: Навч. посібник / За ред. докт. пед. наук О.А. Дубасенюк. – Хмельницький: ХГПІ, 2002. – С.64-65.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів (А..Макаренко, В.Сухомлинський).
2. Сучасні підходи до організації учнівського колективу (технологія колективного творчого виховання за І.П.Івановим).
Поняття колективу: суть, ознаки, функції, структура.
Духовне становлення і розвиток єврохристиянської цивілізації пов'язані з існуванням суперечки про те, яким засадам віддавати пріоритет в моралі, праві, політиці: індивідуалістичним — особистості або ж колективістським — суспільству. Очевидно, на спаді XX сторічна в принциповому плані ця суперечка вичерпала себе. Думка і практика приходять до розуміння, що інтереси стабільності і нормального розвитку вимагають розумного поєднання індивідуалізму і колективізму.
Оцінюючи роль колективу у вихованні особистості, значення колективізму як риси особистості, слід мати на увазі, що "ніякі благодійні цілі ніколи не були досягнуті без об’єднання людей на певних засадах. Тому ми не можемо відкидати все краще, що стосувалося колективістського виховання: вироблення навичок взаємодії і взаємодопомоги, свідомої дисципліни як поваги до інших, вміння рахуватися з нормами життя. Без цього неможливо виховати свідомого громадянина".
Колектив (Н.Є.Мойсеюк) – (від лат. – збірний) – група людей, об'єднаних спільною метою і соціально значимою спільною діяльністю.
Колектив (М.М.Фіцула) – організована форма об’єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.
Дитячий колектив – об’єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).
Дитячий колектив – це така форма організації життя дітей, яка задовольняє їх життєві потреби і одночасно є могутнім чинником морального виховання.
Дитячий колектив відрізняється від інших колективів:
- віковими межами;
- специфічною діяльністю (навчання);
- послідовною мінливістю складу;
- відсутністю життєвого досвіду;
- потребою в педагогічному керівництві.
Колективу властивий цілий ряд важливих ознак.
Серед основних ознак групи, що визначають її як колектив, виділяють такі:
1. Наявність суспільно значущої мети і діяльності, спрямованої на її досягнення. (Ціль колективу обов'язково повинна збігатися з суспільними цілями, не суперечити пануючій ідеології, конституції і законам держави).
2. Щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення.
3. Чітка організаційна структура: наявність органів самоврядування, визначеність прав і обов'язків, сформованість відносин взаємозалежності (кожен відчуває відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків перед іншими членами колективу). Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Загальний учнівський колектив поділяється на первинні колективи – класи. Учнівський колектив має органи управління: загальні збори, актив класу.
4. Наявність у відносинах між членами колективу певної морально-психологічної єдності, яка терпима до плюралізму думок. Психологічний клімат у колективі це загальний настрій, що створює здорову атмосферу, емоційний комфорт для всіх і можливість самореалізації для кожного, забезпечує захист людини від агресивних проявів соціуму.
Необхідно звернути особливу увагу на такі ознаки, які визначають гуманістичну суть колективу (за М.Ю.Красовицьким) та забезпечують сприятливі умови розвитку, самовизначення і самоствердження кожного його члена.
1. Єдність моральних цінностей, які становлять основу громадської думки колективу, його традицій і норм поведінки. Безперечно, мова йде не про знайому нам з минулих років "одностайність", слідування єдиним нормам поведінки, автоматичне «засудження" або "схвалення" тих чи інших думок, вчинків, поглядів. Життя колективу постійно супроводжується діалогом, дискусіями, суперечками з якихось конкретних питань. Проте можливість прийти до компромісу, знайти спільне рішення, безумовно, залежить від того, в якій мірі всі або більшість членів колективу дотримуються таких загальнолюдських цінностей, як Чесність, Добро, Чуйність, Повага до людини.
2. Гуманістичні взаємини між дітьми, повага до особистості, її неповторності та індивідуальних особливостей, турбота про кожного члена колективу. В. О. Сухомлинськийпідкреслював: "Доброзичливість, розумна доброта – ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей." Дитячий колектив лише тоді стає виховною силою, коли він підносить кожну людину, утверджує в ній почуття власної гідності.
3. Свобода вибору і відповідальність особистості перед колективом. З одного боку, кожна особистість в учнівському колективі повинна відчувати себе вільною, незалежною, мати право на вибір. З другого боку, в колективі всі пов'язані відповідальністю один перед одним, яку викликано необхідністю нормального функціонування школи, класу, будь-якої групи. Мова йде про таку організацію дитячого спілкування у школі, яка забезпечує певну дисципліну, порядок, відповідальність, недоторканість особистості, обов'язкове виконання певних громадських обов'язків.
4. Можливість кожної особистості у вираженні власного "я", своєї неповторності, оригінальності відмінності від інших. Дійсний колектив не пригнічує, а визнає і поважає відмінності. Колектив потрібний як сприятливе середовище для самовираження особистості, як школа співробітництва і продуктивної взаємодії з іншими людьми.
5. Захищеність особистості у колективі.Тільки повага до особистості, почуття жалю, милосердя, розуміння болю іншої людини є тим шлагбаумом, який не дасть її образити. Ці якості на основі реальних і гуманних відносин можна і треба виховувати в учнівському колективі з першого дня перебування дітей у школі.
Жодний вихованець не повинен відчувати своєї беззахисності. Кожен повинен бути впевненим у своїй безпеці, знати, що його ніхто не зможе образити, піддати насильству, бо він буде захищений товаришем, всім колективом.
Колектив здійснює різноманітні функції колективу:
• організаторська (керує своєю діяльністю);
• виховна (є носієм моральних переконань);
• стимулююча (сприяє формуванню морально цінних стимулів, регулює поведінку своїх членів, взаємовідносини учасників).
Учнівському колективу притаманна відповідна структура.
1. Формальна – це загальношкільний колектив і первинні колективи.
2. Неформальна – це мікрогрупи та їх лідери. У первинних колективах складаються мікрогрупи емоційно – психологічного характеру, які в себе включають до 5-7 членів, об’єднаних спільними інтересами, почуттям взаємної симпатії, дружби, особистими та діловими взаємовідносинами. Малі неформальні групи – це неофіційні утворення на чолі з лідером, поведінка якого для членів групи є своєрідним еталоном. Мікрогрупи можуть характеризувати ті чи інші ціннісні орієнтації. Наприклад, орієнтації можуть виявлятися в інтересах учасників груп до спорту, рухливих ігор, моделювання, технічної творчості, винахідництва, колекціонування та ін. Зрозуміло, що ті чи інші захоплення учнів, оскільки вони не суперечать виховній меті, повинні спрямовуватись таким чином, щоб викликати в колективі загальний інтерес. Але орієнтація членів мікрогрупи в окремих випадках може суперечити орієнтації учнівських колективів, в рамках яких вони склалися. Йдеться, зокрема, про таке явище, коли, з одного боку, члени малих груп пристосовуються до колективу, на словах сприймаючи його норми і цінності, а з другого, поза його межами діють інакше. Мікрогрупи не якісь стабільні утворення. Їх склад перебуває у постійному русі. Окремі учні можуть бути одночасно членами кількох груп або випадати з них. Ідеальне становище, до якого повинен прагнути вихователь, полягає в досягненні гармонії між позитивним статусом учня в офіційних і неофіційних стосунках.
У школі є такі типи колективів:
а) навчальні – класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків;
б) самодіяльні організації – колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки);
в) товариства – спортивне, книголюбів та ін.;
г) об'єднання за інтересами;
ґ) тимчасові об'єднання для виконання певних видів роботи.
Усі типи колективів пов'язані між собою загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав