V. Узагальнення та систематизація знань.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

V. Узагальнення та систематизація знань.

До Червоної книги занесені: саламандра плямиста, тритон альпійський і карпатський, ропуха очеретяна, жаба прудка…

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

тощо.

Жаби, які живуть в Україні,— бурі й зелені. Бурі — трав’яна й гостроморда — навесні з’являються дуже рано, як тільки зійде сніг, і відрізняються від зелених не лише своїм забарв­ленням, а й неголосним кректанням. Зелені жаби — став­кова та озерна — навесні прокидаються пізніше за бурих, коли розтане лід, і заявляють про себе голосним кваканням самців.

Ропухи від жаб відрізняються своєю грубою шкірою, укритою горбиками. Шкіраропух виділяє їдку рідину, що спричиняє подразнення, потрапляючи в очі або рот. Якщо таке трапиться, треба промити їх чистою водою. Розповіді, ніби шкірні виділення ропух спричиняють у людини утворення бородавок, позбавлені будь-яких підстав.

Ропухи активні тільки вночі, а вдень вони ховаються в темних місцях. Задні кінцівки в них коротші, ніж у власне жаб. Через те вони гірше стрибають.

Маючи добре розвинені легені й суху шкіру, ропухи можуть жити далеко від водойм і тільки на час розмноження пере­ходять у воду. Вони селяться на городах, полях, у лісах, парках і приносять людині користь, знищуючи різних шкідників куль­турних рослин.

Квакши. У нашій країні в південних областях європей­ської частини, на Кавказі й на Далекому Сході зустрічаються невеликі жаби завдовжки 4—5 см — квакши. Побачити їх майже неможливо, бо живуть вони на деревах. Але. кричать квакши дуже голосно. На землю вони спускаються навесні,» щоб відкласти ікру, та восени — на зимівлю.

Ряд Хвостаті земноводні об’єднує земноводних, які мають довгий хвіст і короткі ноги. Вони пересуваються за допомогою ніг, виляючи всім тулубом та хвостом. Налічують близько 350 видів хвостатих земноводних, в Україні — 11 видів. З них найбільш відомі тритони.

Навесні в тритонів уздовж спини виростає хвилястий гребінь, завдяки якому збільшується шкірне дихання. Особливо високий він у самців. Улітку тритони виповзають на сушу і ведуть потайний спосіб життя неподалік від різних водойм (у старих пнях, ямах та інших вологих місцях). Під час життя на суші гребінь у тритона зникає.

У лісах Карпатських гір і на Кавказі живуть саламандри. Шкірні виділення в них отруйні. Забарвлення звичайної сала­мандри застережне: яскраві жовті плями на чорному тлі.

Значення та охорона земноводних. Земноводні відіграють велику роль у природі, входячи в різні ланцюги живлення. Крім того, більшість з них корисні для людини. Вони знищують багато різних шкідників рослин.

Особливо корисні ропухи, які часто селяться на городах і поїдають тут слизнів. Зелені жаби вишукують личинок і ляле­чок кровосисних комарів. Велике значення мають жаби як ла­бораторні тварини: на них проводять різноманітні досліди з біології й медицини.

Земноводних треба всіляко охороняти. Не можна забрудню­вати дрібні водойми, бо саме в них можуть розмножуватися земноводні. У багатьох країнах видано спеціальні закони, які забороняють винищення цих тварин. Іноді вживають навіть спеціальних заходів, щоб запобігти їхній загибелі. Наприклад, у деяких країнах з інтенсивнимавтомобільним рухом, під автодорогами прокладають спеціальні тунелі, якими можуть пересуватися жаби, коли змінюють місце життя.

Загальна характеристика. Земноводні — холоднокровні тва­рини, пристосовані до життя в наземно-повітряному й водяному середовищах. Як і всі наземні хребетні, вони мають парні кінцівки та легені. У дорослих тварин серце трикамерне, крово­обіг відбувається по двох колах. Органи зору та слуху при­стосовані до функціонування в повітряному середовищі. Водяне походження земноводних виявляється в тому, що вони від­кладають ікру, і їхні личинки розвиваються у воді. У дорослих тварин у диханні бере участь гола, вкрита слизом шкіра. Тому земноводні й тримаються вологих місць.

д хвостаті земноводні - найдавніша група амфібій, більшість із них є постійними мешканцями води. Тіло видовжене, протягом всього життя зберігається хвіст. Ноги короткі, приблизно однакової довжини. Запліднення внутрішнє. Ряд об'єднує близько 280 видів. Належать тритони, саламандри, протеї та інші.

Тритон звичайний (довжина тіла 8-11 см) зустрічається у зоні листяних та змішаних лісів і в лісостепу, населяючи невеликі водойми. У самців у період розмноження на хвості виростає гребінь, який є додатковим органом дихання. Самка у квітні-травні відкладає від 60 до 700 яєць, з яких через 2-3 тижні з'являються личинки. Личинковий період триває 60-70 днів. Дорослі тритони після розмноження, а молоді після завершення метаморфозу перебираються на сушу, де тримаються вологих затінених місць. Вдень ховаються у різні укриття, активні вночі. Живляться різноманітними безхребетними, здебільшого личинками комарів. Зимують на суші під листям, у норах гризунів, забираються у погреби. Ворогами тритонів є вужі, гадюки, лелеки, чаплі. Саламандра плямиста зустрічається у західних областях України. Живе у вологих листяних лісах. Живиться безхребетними. Зимує на суші у різноманітних укриттях. Самка народжує у воді від 2 до 70 личинок. Ворогів мало завдяки отруйним виділенням шкірних залоз.

До ряду Безногі належать 56 видів червуг, поширених у тропіках. Тіло вкрите слизом, видовжене, здебільшого з кінцевими перехватами. Живляться безхребетними ґрунту.

Ряд Безхвості земноводні включає найбільш високоорганізованих амфібій, що поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Тіло коротке, хвоста немає. Запліднення зовнішнє. Родина Справжні жаби - одна із найсильніших. Характерною особливістю їх є наявність зубів на верхній щелепі.

Жаба озерна (довжина тіла до 17 см) поширена на всій Європі. Живиться комахами, проте нападає і на дрібних хребетних. Поїдає також пуголовків та мальків риб.

Жаба ставкова (довжина тіла до 10 см) поширена у водоймах широколистяних та змішаних лісів. Активна здебільшого вдень. Бурі жаби після розмноження залишають водойми і тримаються у вологих місцях на суші.

Представники родини Ропухи найменш пов'язані з водою і зустрічаються навіть у пустині. Тіло незграбне; шкіра багата на залози, що виділяють отруйних секрет. Зубів не мають. Ропуха звичайна або сіра (довжина тіла до 20 см). Населяє ліси, сади, городи, поля, луки. У гори підіймається до 3000 м. Живиться жуками, клопами, мурашками, слимаками.

Ропуха зелена (довжина тіла до 14 см). Стійка до високих температур. Живиться комахами та їхніми личинками, молюсками, червами. Здобич відшукує на землі. Зимує на суші.

До ряду безхвостих належать також кушки та джерелянки, які мають отруйні залози та яскраві плями на черевці.

4. Екологія земноводних

Поширення та спосіб життя. Амфібії живуть у різних екологічних умовах. Є серед них водні форми, які ніколи не виходять на сушу. Це переважно хвостаті земноводні. Дихають вони як за допомогою зябер, так і за допомогою легенів, підіймаючись на поверхню води і заковтуючи повітря. В окремих представників легені повністю зникають і газообмін відбувається крізь шкіру або слизову оболонку ротової порожнини. Водні форми мають видовжене тіло, довгий хвіст з добре розвиненим плавцем. Кінцівки ж навпаки, розвинені слабо. Більшість амфібій ведуть напівводяний спосіб життя. Розмножуються вони і розвиваються у воді, багато з цих тварин і зимують у водоймах.

Серед земноводних є види, які більшу частину свого життя проводять на деревах. Це переважно жителі вологих тропічних лісів, які і розмножуються на деревах, відкладаючи яйця у дупла та на великі листки, де збирається вода. Наші квакші ведуть деревний спосіб життя, але розмножуються у водоймах. Восени всі земноводні наближаються до місць зимівлі. Зелені жаби, а також трав'яна зимують у водоймах, збираючись групами у глибоких промерзаючи місцях або зариваючись у мул. Гостроморді жаби і квакші здебільшого зимують на суші, але частина особин може зимувати у водоймах. Ропухи, джерлянки, часникові жаби, тритони, саламандри проводять зиму на суші, забираючись у ями, нори гризунів, під коріння, пеньки та ін. У суворі зими, коли земля глибоко промерзає, велика їх кількість гине. У напівпустинях і пустинях земноводні впадають у літню сплячку. Під час оціпеніння всі життєві процеси дуже сповільнюються. У неволі при хорошому утриманні зафіксовано таку тривалість життя земноводних: жаби трав'яної - 18, джерлянки - 29, ропухи - 36 років. У природних умовах тривалість життя земноводних коротша і становить 3-6 років.

Дата добавления: 2015-11-26