Перехід кількості в якість поза мірою

перехід к в я відбувається так:
І величина (кількість) дещо є те, що воно є завдяки якості. Зі зміною якості змінюється не просто якесь визначення, притаманне в речі, або є кінечному, а саме кінечне. Кількість вже навпаки являє собою визначення,що складає вже не природу самої речі, а деяку байдужу відмінність, зі зміною якої різ і залишається тією ж самою
а) чиста кількість - кількість є знята для себе буття, або Дещо одне
б) неперервна і дискретна величина в середині себе самого одне оскільки воно одне, воно не порушується нічим, непорушувана неперервність. Але так як в кількості міститься і одне, то в ньому є момент дискретності, перервності.
однак кожному із цих видів величини притаманна як дискретність так і неперервність. головне в тому, що там де є неперервність, принципом є сама неперервність
ІІ визначена кількість
а) число величина або кількість як обмежена кількість є деяке скільки (квант)
Так як ця межа за своєю природою не є дещо визначене, то всяку обмежену кулькість можна збільшувати або зменшувати до безмежності.
б) екстенсивна та інт кількість. Межа обмеженої кількісті у формі її в собі буття в зосередженому вигляді дає інтенсивну величину, а межа обмеженої величини у формі зн існування є екстенсивна величина. (натуральний ряд чисел, який поширюється)
інтенсивна - ціле число, зосередження величини. Однак діалектика в тінню, що при всій протилженості інт та екс величини між ними є єдність. ін величина виявляє себе у існуванні у вигляді екстенсивних. екс величина теж містить у собі інтен, бо кожний член натур ряду чисел складає собою екстенсивну величину, де у зародку є весь ряд натур чисел.
в) Кількісна безконечність. обмежена кількість сама по собі визначеної межі, такої обмеженої кількості, зверх якої не можна було б взяти якої небудь більшої чи меншої кількості. Обмежена кількість, про яку кажуьть, що вона ост, і зверх якої не буруть нічого більшого чи меншого називають безконечно малим або безконечно великим
ІІІ кількісне відношення
Кількість у вигляді безконено малої або великої величина для себе вона є нуль як і велика. і ця безконечна мала величина у вигляді 0 позбавлена змісту вона зберігає ще значення як певне визначення тільки стосовно відношення нуля до іншой визначеної кількості стосовно другої обмеженої кількості 0+1=10.
Безконечне таким чином виступає у двох виглядах: в безк прогресії і безк регресії. Безкон прогр озн, що наперекір запереченню попер кількості виникає нова визначена кількість, але існитто безконечне є таке заперечення, яке піддає запереченню попереднє заперечення.
істинна безконечність - заперечення заперечення. Повернення із прогресії до початку, що ми отримуємо тільки одну сталість всередині якої ніякі безконечні зміни не мають ніякого значення. Бо вони припинені якість)
кількісне відношення дає нам якість. Ту форму, при якій безконечні зміни чи регрес можуть і не зачепити даного дещо (даної якості)
Якщо для себе буття було формою переходу якосних змін у кількісні, то кількісне відношення є формою поєднання, переходу к в я. в рез такого переходу ми отримали дещо третє, в якій вже якість і кількість виявилась поєднанимиїї перехід має іншу природу

Дата добавления: 2015-12-08