Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Палій (Паликоп). Збирання трав, коноплі; зцілення людей і тварин. Святий Пантелеймон.

Читайте также:
  1. Cпасание людей и имущества
  2. III. Поиски затерявшихся людей. Догадка проводников. Встреча с обреченными. Снова вместе. Возвращение в бухту. Расставание с Королевым.
  3. Lider.biz – комбайн по выкачиванию денег. Или как красиво и эффективно «облапошить» людей?
  4. Архаїчна форма невідома. Святий Миколай Весняний.
  5. Биологическая изменчивость людей и биогеографическая характеристика среды. Экологическая дифференцировка человечества. Понятие экологических типах людей и их формирования.
  6. БОГ ИСПОЛЬЗУЕТ ЛЮДЕЙ
  7. В состав продукта также входит комплекс трав, способствующих снижению веса тела, похудению.

10.08 – Смоленська Божа Мати.

Літні обрядові свята урожаюспаси! Селяни залишали нескошену смужку – ділянку лану – «велесову бороду». У християнстві також освячують дари божі, але чомусь оголошують весь період спасів – постом.

1.08 (14 за ст. ст.). І Спас. Маковеї (маковий спас). Мокрий спас (очищення на воді). Медовий. Перший озимий сів.

Перший спас у християн – Винесення Чесних Дерев животворящого Хреста Господнього. Соломія та сім її синів-мучеників. Початок Успенського поста. Квіти й трави за іконами. Все пекли з маком.

У цей день Андрій Боголюбський побив булгар, а імператор Візантії Мануїл – мусульман.

6.08. 19 серпня за ст. ст. – ІІ Спас. Великий. Яблучний. Преображення Господнє. Одне з двунадесятих свят християн.

15 (28 серпня) – ІІІ Спас. Горіховий. Успенський (Успіня Пресвятої володарки нашої Богородиці й Пріснодіви). Спас на Убрусі. Встановлений у Х ст. Цар Едесси Авгар заразився проказою. Лікарі не змогли допомогти. Послали до Христа. Той обіцяіся надіслати учня. Христос умився й витер обличя рушником. На ньому лишився відбиток обличя. Гонець привіз рушник (убрус слов’янською) цареві. Витирання зменшувало страждання царя. Остаточно царя зцілив один із 70 апостолів – Фаддей. Авгар хрестився разом із царством. Убрус повісили на вежі біля воріт: звідси звичай вішати ікони над воротами фортець та рушники на ікони. Звідси й назва – Спаська вежа. Сарацини пізніше увезли убрус з Едесси як трофей. В 944 році ікону викупили візантійські імператори.

Існує також католицька церковна легенда про плат св. Береніки (Вероніки) з роду Іродів. Вона хотіла мати бесіду з Христом, якого вже вели на страту. Зірвавши плат з голови. Вона співчутлива обтерла обличя Христа: відбився образ…

16 (29).08. Перенесення з Едесси до Константинополя нерукотворного образу господа Ісуса Христа у 944 році. Ікони таког типу з’явилися не раніше 7 ст. Малий спас.

27.08Свято Урожаю – Велеса. Обжинки. Свято урожаю після закінчення його збирання. З останнього колосся жниці робили Сніп – «Дідух» та вінок і передавали господарю. Потім цей сніп використовували в Святій Вечері Різдва. З нього ж розпочинали сівбу наступного року – символ зв’язку річних кіл.

Перша Пречиста.

Осінні свята:

Осінь – захід,

Вересень.

Осіння символіка “бабиного літа” (вихід із сузір’я Діви до сузір’я Вагів). Сонячна активність дорівнює Бабиному літу: світить та не гріє.

Художня обрядовість сватання, змовин, весілля. Шлюбна активність.

11.ІХ – Головосіка. Суворий піст, нічого гострого не брати в руки. Усічення голови Іоанна Предтечі (Хрестителя). Початок спочину землі (символіка й магія).

12.ІХ – Іван-воїн. Оберігання від крадіжок. Виходи на полювання.

13.ІХ – Купріян.

14.09Св. Семена (Симеона) Стовпника. Початок Бабиного Літа. Обряди початку осені.. Напередодні – Горобина ніч (дощ, грім і блискавка).

17.ІХ. – збереження, відновлення землі. Неопалима Купина.

21.ІХ – Друга Пречиста. Калина. Свято Роду і Рожаниць. Різдво Пресвятої Богородиці. Час сватання та шлюбних змовин.

24.09 за ст ст. Іоана Богослова. Жито посіяти треба до нього.

27.09 за н. ст. Здвиження (Воздвиження Чесного Хреста). За повір’ям: всі гади в землю заповзають, птахи у вирій відлітають. Але земля ще не закривалася.

30.09. Віра, Надія, Любов.

Жовтень.

2.Х. кінець всім шлюбним змовам (рівновага – договір). Св. Трохим.

3.Х. Богослова.

4.Х. Кіндрат, Ігнат.

14 жовтня. Мокоша – акватична покровителька родючих сил землі, «Оранта» - заступниця тих, хто вступає в шлюб (у християн – Покрова Пресвятої Богородиці від 903 року). Ткання як символ долі – у її веденні. Єдине в язичницькому пантеоні Володимира жіноче божество: ідол її сояв на пагорбі у Києві поруч з Перуном та інший «муж». Дружина Громовика. До середини ХІХ ст українці тримали її в актуальній пам’яті культури. Велика голова, довгі руки, ночами пряде в хаті (на ніч не радили кидати куделю. Бо Мокоша спряде).

Її християнською витяжкою стала Параскева П’ятниця (з розпущеним волоссям, водять її по селам в українських ритуалах). Жертва П’ятниці – кидали у колодязь пряжу, куделю в обряді «мокрида». Її ім’я походить від «мокрого», але можливо й від «прядіння» (мокос).

В альманасі Крым-90. – Симферополь, 1990, с.87-88 – цікавий шматок тексту про Роман-Кош (верх). Як і куш (верх). Зірвав куш. Ма- куш ка., Гінду- куш. Ко- кош- ник. Кош- овий (тюркське кос - табір). Кош -ка (також гора в Симеїзі). Рос- кош.

Словенська казка про чаклунку Мокошку, полабська – Мукус, Мукес, старолужицька – Мокосіца.

27.Х – Воздвиження: хрест (вогонь – вода) ставиться на всіх справах землеробських. Гаддя всяке до сплячки зимової готується. До плазунів була велика повага.

31.10 – Лука осінній – обмолот і віяння збіжжя.

Листопад.

4.XI – Казанська Божа мати.

6.XI – Всіх скорботних.

8 листопада – Дмитра. Лад (мир) - а грарне свято завершення землеробського року, приводи зими, замикання землі. У Дмитра ж і ключі до весни, які він передавав синові Юрію (через пів року той відімкне).

«До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра лавку нею витри» (сватів більше не засилали). «На Юрія – хороводи, з Дмитра – вечорниці».

10.XIПараскеви П’ятниці – головне Жіноче свято. Є вірування, що свята П'ятниця з’являється людям у вигляді дуже бідної жінки, її тіло пошпигане голками, понівечене веретенами, порізане ножами та попробиване цвяхами. Це так понівечили її ті люди, котрі в день святої П'ятниці працюють. Ще на початку XVIII століття день святої П'ятниці відзначався в церкві з великими урочистостями. Рік має 12 п'ятниць, які колись були в особливій пошані серед жінок: це п'ятниця перед Благовіщенням, десята після Великодня, перед Зеленими Святами, Успіням, Головосікою, Здвиженням, Покровом, Введенням, Різдвом Христовим, Водохрещем та дві Великопісні. 10 листопада – головна п’ятниця.

14 листопада за новим стилем — день Святих чудотворців безсрібників Кузьми й Дем'яна, або, як кажуть Кузьми-Дем'яна. За стародавньою традицією сільської молоді цього дня відбувається перша складка дівчат курми. Дівчата зносять на вечорниці курей, ріжуть їх, смажать чи варять і ввечері подають до столу. Хлопці приносять горілку й відбувається почастунок — чия курка смачніша! Магія внутрішнього тепла («безморозні»).

У народному віруванні Кузьма й Дем'ян вважаються за оборонців людей від зміїв. Легенда розповідає, що Кузьма й Дем'ян були ковалями й одного разу вони вбили змія, спалили його, а попіл розвіяли за вітром. З того попелу розплодилося багато гаддя й тепер ковалі мусять боронити людей — вони розпеченим залізом у зміїв жало випікають.

Господарі примічають погоду: "Як вітер на Кузьми-Дем'яна, то буде дорога санна".

21 листопада за новим стилем — Собор Святого Архистратига Михайла, або, як кажуть селяни, Михайла. Святого Архистратига Михайла наш народ вважає за покровителя столиці України — Києва. Стародавній герб міста оздоблений образом Архистратига з мечем. У народній уяві Архистратиг Михайло мужній лицар, який перемагає всі темні сили нашої землі. Грім гримить — це Архистратиг Михайло веде війну з чортами, каже народна легенда. Де б не заховався нечистий, а стріла Архистратига знайде його скрізь. Іноді, каже друге прислів'я, з блискавки виникає хрест, це Михайло благословляє, а архангел Гавриїл стріляє в чорта.

Мисливці в Україні вважають Архистратига Михайла за свого захисника. Восени, під час полювання, біля вогнища старі мисливці розповідають багато переказів та легенд про свого святого захисника. Вважають, що найкраща рушниця лише та, яка побувала в руках Архистратига. Його змальовують лицарем, суддею, оборонцем мисливців на полюванні. Тому цього дня в давнину мисливці йшли до церкви й перед образом святого Архистратига ставили свічку.♦Як на Михайла ніч ясна, то буде довга, холодна й сніжна зима.

21.XI – Введення. Календарне свято «введення літа в зиму». Важливо, щоб у цей день першим до хати зайшов чоловік, а не жінка (з нею входили негаразди).

27.XI – Пилип.

28.XI – початок різдвяного (пилипівського) посту.

 

♦Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

♦Пізній падолист — на сувору й тривалу зиму.

♦Якщо перший сніг лапатий— на погоду й сирість.

♦Перед потеплінням навіть при морозі шибки потіють.

♦Пищить снігур – скоро зима.

♦Під час сходу сонця душно—на вечір буде дощ.

♦Крута веселка — на вітер, спадиста — на дощ.

♦Кури линяють рано восени — на теплу зиму.

♦Перед морозом вода в криницях піднімається.

♦Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом.

♦Листопад — не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

♦Який день 30 листопада, такою буде й зима.

Зимові свята:

Грудень.

4.XII – Абсолютний спокій землі. «Уведення до Храму Пресвятої Богородиці » – початок абсолютного спокою землі. І зимового циклу обрядовості. «Уведення прийде – свят наведе». Магія «першого дня» (як і в Новий рік чина Різдво): хто перший в хату прийде! Жінка чи дівчина – не бажані. Чоловік – добрий почин у будь-чому.

7.XII (24.XI за старим ст.). «Катерини» – День дівчат. Молодіжне свято. Дівчата ворожили на свою долю (майбутню шлюбну пару). Наприклад, зрізали гілочку вишні чи сливи й ставили у воду або горщик з землею на покутті. Якщо до Різдва розквітне – швидко шлюб буде. Або варили кашу з пшона і маку, по черзі вилазили на тин або ворота й вигукували: «Доле, доле ходи до нас вечеряти». Чи прямо кликали судженого. «Андрі ю, Андрію! Я на тебе коноплі сію, спідницею волочу, бо дуже заміж хочу!».

Катерина -великомучениця у християн.

9.XII – Юрій (Георгій) зимовий.

10.XII – «Знамення».

13.XII (30.XI) «Андрія» – День парубків. У язичників – «Калита». Молодіжне свято. Великі вечорниці. Любовно-шлюбна магія. Обряди засівання конопель, ворожіння з балабушками, калитою. В ніч на Андрія дозволялися жарти, аж до хуліганських витівок та деякі прояви антигромадської поведінки. Парубки чи підлітки знімали хвіртки, підпирали колом двері хати, влазили на стріху й затикали димар чи пускали в нього горобців. Особливо «круто»: підняти воза на чийся дах. Головним чином таке робилось з тими родинами, в яких були дівки на виданні. Таке ж робилося і на Катерину – це наче генеральна репетиція перед Різдвом.

Велика кількість іменин у грудні.

17.XIIВарвара -великомучениця.

XII– Сава.

19.12. за н.ст. Миколи Зимового. Хліборобське свято. Могли бути святки, кутя й узвар, колядки. Обдаровували дітей: печиво під подушку, миколайчики.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)